Постанова № 75154700, 05.07.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року

м.Суми

Справа №573/166/18

Номер провадження 22-ц/788/1043/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

учасники справи:

позивач – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2018 року в складі судді Литовченко О.В., ухваленого у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 117 000 грн. та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 31.08.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 20 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов”язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 03.12.2017 року виникла заборгованість 117 000 грн., яка складається з: 18609,38 грн. – тіло кредиту; 98390,62 грн. – процентів за користування кредитом.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2018 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 31.08.2013 року у розмірі 28 578 грн. 91 коп. з яких: 18609 грн. 38 коп. – заборгованість за кредитом; 9969 грн. 53 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 430 грн. 39 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення змінити, скасувавши його в частині задоволених вимог про стягнення відсотків та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що відповідач в анкеті – заяві при укладенні кредитного договору підтвердив власним підписом свою згоду, що заява разом із Пам’яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змініювальна) та порядок їх сплати за кредитним договором визначався у кредитному договорі, підписаному позичальником. Банк, в даному випадку, не встановлював відсоткову ставку за користування кредитними коштами на рівні облікової ставки НБУ.

В іншій частині рішення місцевого суду не оскаржується.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що кредитним договором була встановлена відсоткова ставка за користування кредитними коштами в розмірі 27,6% річних на яку він погодився. Про збільшення відсоткової ставки а саме: 32,4% та 42% він не був обізнаний.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано документ, який би засвідчував отримання відповідачем під підпис Пам’ятки, яка містить тарифи і останні умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг. Відповідач зобов’язаний сплатити проценти позивачу за користування кредитом у розмірі, визначеному відповідно д ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, тобто на рівні облікової ставки Національного банку України з останнього платежу.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вищевказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Як вбачається із цивільної справи та встановлено судом першої інстанції, 31.08.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. У розділі визначення бажаного кредитного ліміту по платіжній картці кредитка «Універсальна» / Gold розмір кредитного ліміту не зазначено як і не зазначена карта, яку відповідач виявив бажання оформити (а.с.9 на звороті).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне – «Я согласен с тем, что даное заявление вместе с Памяткой клиента, Условиями и правилами предоставления банкових услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком договор о предоставлении банковских услуг» (а.с.9 на звороті).

Але з якими саме затвердженими Умовами і правилами і Тарифами ознайомлений відповідач та дав згоду у анкеті-заяві не зазначено, як і не зазначено яку саме карту видав банк відповідачу (а.с.9-34).

Додані банком до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_1 не підписані (а.с. 10-34).

Представлений до позову банком розрахунок кредитної заборгованості станом на 03.12.2017 року складає – 117 000 грн. грн., з яких: 18 609,38 грн. – заборгованість за кредитом; 98390,62 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с. 6-7).

За даними цього розрахунку відповідач протягом листопада 2013 - лютого 2015 років здійснював погашення заборгованості шляхом внесення однієї грошової суми.

Підставами позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та стягнення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Порядок зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків викладено банком у п.1.1.3.24 Умов і правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування.

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов'язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов'язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру процентів за користування кредитом та розміру штрафу.

А представлені банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані ОСОБА_1 не доводять про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру процентів за користування кредитом, на умовах визначеними цими документами.

З наданих ПАТ «Приватбанк» до суду копії анкети-заяви відповідача від 31.08.2013 року разом з Умовами і правилами надання банківських послуг в Приватбанку та розрахунку заборгованості, який підтверджує факт використання кредитних коштів, їх часткове повернення позичальником, слідує, що останній погодився із запропонованими банком умовами використання кредитних коштів, зокрема, зі сплатою 2,3 % в місяць або 27,6% річних за користування кредитними коштами.

Згідно ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що останнім нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи зі ставки 27,6% річних, а з 01.09.2014 року – 32,4%; з 01.04.2015 року – 42% річних (а.с.6-7).

Таким чином ПриватБанком порушив приписи ст. 1056-1 ЦК України і в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку за користування кредитними коштами, а саме: в період з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року 32,4% річних, а в період з 01 квітня 2015 року по 24.10.2017 року - 42%, внаслідок чого відбулось збільшення суми заборгованості по процентам за користування кредитом.

На порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України жодних доказів про встановлення процентної ставки у розмірі 32,4% та 42%, як зазначено у розрахунку заборгованості банком не надано як і не надано доказів про ознайомлення відповідача з таким розміром процентної ставки, які б містили його підпис.

Отже наведені обставини справи спростовують висновок суду про наявність підстав для нарахування відсотків на рівні облікової ставки НБУ в межах дії договору до жовтня 2017 року.

Поряд із цим, беручи до уваги, що дія договору закінчилась у жовтні 2017 року, то з листопаду по 03 грудня 2017 року розмір відсотків в силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України має визначатися на рівні облікової ставки НБУ.

Звідси, ураховуючи, що під час дії договору ОСОБА_1 мав перед банком обов’язок сплачувати 27, 6 % річних за користування кредитними коштами, а після припинення його дії - на рівні облікової ставки НБУ, розмір заборгованості по процентах за спірний період становить 20 395 грн 31 коп. (20 175 грн 06 коп. + 220 грн 25 коп.)

Тому, рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом слід змінити, збільшивши присуджений судом розмір відсотків з 9 969 грн 53 коп. до 20 395 грн 31 коп.

До апеляційного суду надійшов лист банка з новими доказами про долучення до справи: інформації про отримання відповідачем 5-ти кредитних: карток: №5457082391512725 «Універсальна, 55 днів пільгового перводу», дія якої триває до 10.17; та 4-х карт без зазначення її виду, термін дій який на час звернення банку до суду вже сплинув, а саме: № 5168742319009605 - до 08.17; №5168755336274648 - до 07.17; № 414943774484716 - до 09.16; № 4149605363944224 - до 07.09, а також наказів №906 СП-2010-256 від 06.03.10 про затвердження Умов і Правил надання банківських послуг в ПривтБанку, № 906 СП-2013-6500941 від 28.01.2013 «Про внесення змін в тарифи по картах «Універсальна» і «Універсальна Gold»;№906 СП-2013-6776448 від 19.09.2013 "Про внесення змін до тарифів по карткам "Універсальна" і Універсальна GOLD"; №906 СП-2014-6915682 від 18.08.14 «Про важливі зміни в процедурі оформлення і тарифах по кредитних картах в ПриватБанку і А-Банку»; № 906 СП-2015-6552838 від 18.02.2015 «Про актуалізацію тарифів по картах «Універсальна» і «Універсальна Gold», картах Юніора і елітним картах, без зазначення виняткових випадків та доказів неможливого подання з об'єктивних причин цих доказів до місцевого суду.

Представлені банком накази доводять проте, що дійсно у 2010 році банком були затверджені Умови і правила, які позивачем долучені до позову, а також, що з 01.08.2014 по карті «Універсальна 55 днів пільгового періоду» у ПриватБанку відбулось збільшення базової % ставки в місяць з 2,5% до 2,9%, з 01.04.2015 з 2.9% до 3.6%.

У відповідно до ч. 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки розгляд справи відбувається у письмовому провадженні без повідомлення сторін, дотримуючись норм статей 12,13,43,49 ЦПК України, в яких визначені правові принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства і право відповідача знайомитися з новими доказами, надавати пояснення суду з приводу заявлених позивачем клопотань, апеляційний суд, керуючись ч. 3 ст. 367 ЦПК України, відхиляє у задоволені заявленого клопотання і перевіряє оскаржене рішення з урахуванням тих доказів, які були надані банком до місцевого суду.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України, для зміни оскарженого рішення в частині визначення розміру заборгованості за процентами за користування кредитом.

За таких умов підлягає зміні і проведений судом розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 586 грн 75 коп. на компенсацію сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 311 грн 87 коп. на компенсацію судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України) і тому, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2018 року в частині вирішення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення процентів за користування кредитними коштами змінити, збільшивши розмір присуджених до стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом з 9 969 грн 53 коп. до 20 395 грн 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» 586 грн 75 коп. на компенсацію сплаченого судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 311 грн 87 коп. на компенсацію судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: Т.А.Левченко

ОСОБА_2