Вирок № 75154322, 04.07.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4123/17

Провадження № 1-кп/577/80/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

при секретарі Лошкарьовій Н.В.

з участю прокурора Біда Є.А.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження №12017200080000951 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:

1) 26.01.2009 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ст.ст. 187 ч.2, 304, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. За постановою Конотопського міськрайонного суду від 02.06.2011 року іспитовий строк скасований, а засуджений направлений для відбування покарання,-

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18.06.2017 року близько 16.00 год. ОСОБА_2, який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності і має не зняту та непогашену судимість, разом з ОСОБА_3, за місцем мешкання останнього по вул.Молодіжна, 7/12 в с.Тулушка, Конотопського району, розпивали спиртні напої. Біля 20 год. 30 хв., того ж дня, до ОСОБА_3 прийшов ОСОБА_1, який приїхав на велосипеді марки «Оріон 1100» залишивши велосипед під під»їздом. З метою заволодіння цим велосипедом шляхом зловживання довірою обвинувачений попросив у потерпілого велосипед у тимчасове користування, а саме з»їздити за зарядним пристроєм до телефону, запевнивши, що поверне. Проте, в дійсності не маючи наміру повертати ОСОБА_2 сів на велосипед і поїхав до себе додому у с.Калинівку Бахмацького району, де того ж вечора його продав.

За висновком товарознавчої експертизи №19/119/9-3/2585е від 04.08.2017 року вартість викраденого велосипеда становить 2086 грн. 84 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним і підтвердив факт вчинення ним 18.06.2017 року шахрайських дій з метою заволодіння велосипедом марки «Оріон 1100» належного потерпілому ОСОБА_1, попросивши у останнього у тимчасове користування не маючи наміру повертати і бажаючи у подальшому його продати. У вчиненому кається і просить суворо не наказувати. Позовні вимоги потерпілого визнає в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що 18.06.2017 року близько 20 год. 30 хв. приїхав на велосипеді до знайомого ОСОБА_3 у якого перебував ОСОБА_2 Останній попросив надати велосипед для поїздки за зарядним пристроєм до телефону, проте ні цього дня ні в подальшому велосипед не повернув. До теперішнього часу збитки не відшкодовані, а тому подавши відповідний позов просить стягнути з обвинуваченого 2086 грн. 84 коп.

Врахувавши, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд, з урахуванням припису ч. 3 ст.349 КПК України, визнав не доцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення викладених в обвинувальному акті, роз’яснивши, що у такому випадку відсутнє право оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченим винуватості та правильному розумінні його суті, суд приходить до висновку про винність у вчиненні інкримінованого злочину та необхідності призначення покарання.

Отже, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь та суспільну небезпечність скоєного злочину, особу обвинуваченого, суму завданих потерпілому збитків.

До обтяжуючих відповідальність обставин слід віднести рецидив злочину.

До пом»якшуючих – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік.

З урахуванням вищевикладеного, висновку органу пробації за яким існує дуже висока ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк неможливе і може становити високу небезпеку для суспільства, суд приходить до переконання, що достатнім буде призначення покарання у виді обмеження волі.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, з обвинуваченого слід стягнути і процесуальні витрати, що становлять 296,61 грн.

Керуючись: ст.ст. 124, 128, 368, 370, 371, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 за ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді одного року обмеження волі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою і строк відбуття покарання рахувати з 12.05.2018 року.

У відповідності до ст.58 КВК України строк відбуття покарання засудженому обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.

Відповідно до ст.57 КВК України направити засудженого до обмеження волі ОСОБА_2 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Засудженого ОСОБА_2 звільнити з під варти після прибуття до місця відбування покарання.

На підставі ч.1 ст.72 КК України, засудженому ОСОБА_2 зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув»язнення з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, за період з 12.05.2018 року до часу доставки до місця відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави понесені процесуальні витрати в сумі 296 грн. 61 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2086 грн. 84 коп., задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Конотопський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_4