Рішення № 75154248, 04.07.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/14359/17

Провадження №2/592/694/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі :

головуючого - судді Катрич О.М.,

за участю секретаря -Хуторянської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об»єднання» про визнання договору підряду удаваним, встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

До суду із даним позовом звернулася представник позивача ОСОБА_2, який мотивує тим, що з 16.09.2016 року позивача прийняли на роботу полірувальником до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», про що запис в трудову книжку не був занесений. Між позивачем та ПАТ "Сумське НВО" були укладені 2 договори підряду № 9/16001337 від 16.09.2016 року та № 9/16001903 від 28.12.2016. Однак позивач вважає, що між ним та ПАТ "Сумське НВО" склалися трудові відносини, адже він виконував фактично ту ж роботу що його колеги по бригаді яка була сформована з 5 чоловік. Він працював в цеху № 22, в бригаді № 040 повний робочий день на рівні з іншими робітниками в цеху, йому було відведено робоче місце з забезпеченням всіх умов і засобів для належного виконання роботи, він підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку, оскільки чітко визначалась тривалість робочого часу, час початку та закінчення робочого дня, час обідньої перерви та інше. 24.04.2017 року договір підряду № 9/16001903 від 28.12.2016 року позивачем та ПАТ "Сумське НВО" був достроково розірваний на основі п. 8.6. даного договору. Станом на 01.03.2017 року ПАТ "Сумське НВО" нарахувало позивачу заробітну плату у сумі 11 850 грн. 51 коп., але виплатити її внаслідок відсутності грошових коштів відмовилося. Що в середньому складає 3 524 грн. 40 коп. та додатково за березень 2017 року - 3 524 грн. 40 коп., квітень 2017-2819 грн. 52 коп., що в сумі складає 18 194 грн. 43 коп. Просить суд : 1) визнати договори підряду між позивачем та ПАТ "Сумське НВО" № 9/16001337 від 16.09.2016 року та№ 9/16001903 від 28.12.2016 р. удаваними; 2) встановити факт трудових відносини, які тривали між позивачем та ПАТ "Сумське НВО" з 16.09.2016 року до 24.04.2017 року; 3) зобов'язати ПАТ "Сумське НВО" внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про прийняття його на роботу на посаду слюсар механоскладальних робіт, зайнятий на обдирці та шліфовці металевих виробів абразивними кругами сухим способом до "ПАТ Сумське НВО" з 16.09.2016 року; 4) зобов'язати ПАТ "Сумське НВО" внести запис в трудову книжку ОСОБА_1 про звільнення з роботи відповідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору; 5) стягнути на користь позивача з відповідача 18 194 грн. 43 коп. нараховану, але не виплачену позивачу заробітну плату; середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 28 195 грн. 20 коп. - до дня подачі позову та додатково за час до прийняття рішення суду; вихідну допомогу у сумі 10 573 грн. 20 коп.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 свої вимоги підтримали і просять їх задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що позивач не зазначив який саме правочин (цивільно-правову угоду) з ним був укладений, та з ким із посадових осіб Товариства він мав зловмисну домовленість про укладення удаваного правочину. При цьому, позивач не зазначив, як кореспондується задоволення зазначеної вимоги, з іншими вимогами, оскільки, задоволення зазначеної цивільно-правової вимоги повністю виключає задоволення інших вимог. В той же час, дійсність договору підряду підтверджується тим, що ОСОБА_1 щомісячно підписував акти здачі-приймання робіт за укладеним між ним та товариством договором-підряду, та отримував за ним винагороду. Так, позивач 14.02.2018р. (вже після подачі позову, та відкриття провадження у справі) отримав від товариства саме винагороду за договором підряду, що підтверджується видатковим касовим ордером № 528 від 14.02.2018р. Позивачем не зазначено обставин та доказів, де, коли і за яких обставин Товариство підтверджувало наявність трудових відносин між сторонами, поширення на нього правил внутрішнього трудового розпорядку Товариства тощо. Вважає заявлені вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. (а.с.54-57)

Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що був бригадиром бригади № 040 з 2011 року по день звільнення, з позивачем проживають у одному селі і мають добрі відносини, у 2016 році він попросив директора працевлаштувати ОСОБА_1 на роботу до товариства, на яких саме умовах він не знає, але позивач підписував контракти. Вказує, що позивач виконував ту ж роботу, що і інші працівники у його бригаді, тими ж самими інструментами і робочий день був однаковий для всіх.

Заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, між ОСОБА_1 (підрядник) та ПАТ "Сумське НВО" в особі директора по персоналу ОСОБА_6 (замовник) були укладені 2 договори підряду № 9/16001337 від 16.09.2016 року та № 9/16001903 від 28.12.2016 року, а також додаткова угода від 16.11.2016 року до першого договору, зі змісту яких убачається, а саме п.1.1,1.2,2.1,2.3, що підрядник зобов»язується виконати та передати замовнику перелічені у п.3.2 договору роботи, а замовник зобов»язується прийняти та оплати підряднику роботи на умовах та в строки, визначені договором. У п. 1.2 вказаних договорів зазначено, що договір підряду не є трудовим договором, відношення по ньому не регулюються трудовим законодавством.. У п.2.3. вказано, що ціна виконаних робіт за один місяць складає 3 840 грн. та інше. Пізніше, цей пункт було викладено у новій редакції і вказана сума складає 4 040 грн. Тобто, сторони, укладаючи та підписуючи дані договори та додаткову угоду погодили між собою умови співпраці. (а.с. 6-10) Здачу-прийомку виконаних робіт сторони оформляли ОСОБА_2, які були підписані позивачем та начальником цеху № 22 ОСОБА_7 (а.с. 11-14)

24.04.2017 року за заявою ОСОБА_1 договір підряду № 9/16001903 від 28.12.2016 року між позивачем та ПАТ "Сумське НВО" був достроково розірваний на основі п. 8.6. даного договору, тобто за згодою сторін. (а.с. 15, 83)

Згідно видаткового касового ордеру від 14.02.2018р. ОСОБА_1 отримав від Товариства винагороду за договором підряду, в загальній сумі 14 112 грн. 23 коп. (а.с.58-59)

Так, відповідно до наказу від 12.01.2017 року № 27 «Про склад бригади № 040» до неї входять ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, який є бригадиром (а.с.6-62) Тобто, ОСОБА_1 не входить за штатом до цієї бригади. Також, на збори бригади ОСОБА_1 не запрошувався, що підтверджується протоколами за грудень 2016 року, січень- квітень 2017 року . Крім цього, у табелях відпрацьованого часу і розподілу заробітної плати бригади прізвище ОСОБА_1 відсутнє. (а.с. 63- 72)

Товариство при нарахуванні та сплаті позивачу винагороди, відображало виконану ним за договором підряду роботу в звіті за формою № 1 ДФ за кодом 102 (цивільно-правова угода), про що зазначено у копії звітів за 4 квартал 2016 року та 1 квартал 2017 року (а.с. 73-78)

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно до ст. 627 ч.1 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Главою 51 ЦК України регулюються правові наслідки порушення зобов»язання. Відповідальність за порушення зобов»язання. (ст.ст. 610-625) Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору.

Статтею 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

В той же час, згідно до ч.1 ст. 21 КЗпПУ трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Беручи до уваги вищевказані положення чинного законодавства, надані докази сторонами, суд дійшов до висновку, що вказані обставини позивачем нічим не доведені у розумінні до ст. 76-80 ЦПК України, а заявлені вимоги є необґрунтованими, його позиція не узгоджуються з чинним законодавством, зокрема Цивільним кодексом України та Кодексом Законів про працю України .

Зокрема, позивач посилається на те, що між ним та товариством склалися трудові відносини, а не цивільно-правові, але ОСОБА_1 укладав та підписував саме договір підряду, з умовами якого він і погодився , а не трудовий договір, більш того підписував акти виконаних робіт, на відміну від працівників бригади № 040. З табелів робочого часу бригади № 22 та розподілу заробітної плати , наказу про її склад та протоколів нарад не вбачається, що ОСОБА_1 був робітником бригади. Так, як пояснив свідок ОСОБА_5, позивач виконував таку ж саму роботу як і інші в його бригаді, але це не доводить того, що він був прийнятий на роботу полірувальника саме за трудовим договором з характерними умовами саме для такого договору, так як професія позивача, види робіт за договором підряду від 16.09.2016 року та 28.12.2016 року передбачає виконання таких же або схожих робіт, які виконували інші працівники бригади № 040, які працювали на товаристві за трудовим договором. Позивач погодився на умови виконання робіт , порядок прийому-передачі робіт саме за договором підряду, що є цивільно-правовим договором і положення ст. 115, 116, 117 КЗпПУ на нього не розповсюджуються. З заявами позивач до товариства про укладення трудового договору не звертався. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Катрич

З оригіналом згідно: суддя О.М. Катрич

Повний текст складений 06.07. 2018 року