Ухвала суду № 75153951, 02.07.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5961/18

Номер справи місцевого суду: 500/4572/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

02 липня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді судової палати у цивільних справах ОСОБА_2, дослідивши апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2018 року про закриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком шляхом знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком шляхом знесення самочинного будівництва (а.с. 3-7).

21.05.2018 року представник позивачів ОСОБА_7 подав до суду заяву про закриття провадження в справі, та, цією ж заявою, просив вирішити питання щодо судових витрат (а.с. 221-222).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2018 року було вирішено закрити провадження в справі. Крім того вказаною ухвалою суд постановив зобов’язати Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області повернути ОСОБА_5 з бюджету сплачену суму судового збору у розмірі 122,00 грн згідно з платіжним дорученням за №76 від 28.07.2015 року; зобов’язати Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області повернути ОСОБА_6 з бюджету сплачену суму судового збору у розмірі 122,00 грн згідно з платіжним дорученням за №77 від 28.07.2015 року; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 витрати за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_7 в сумі 8 000,00 грн; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 витрати за проведення будівельно – технічної експертизи в сумі 4 500,00 грн (а.с.233-234).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою 11.06.2018 року ОСОБА_8 через свого представника – ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу. Ухвалу від 22 травня 2018 року апелянт оскаржує в частині розподілу судових витрат. Апелянт зазначив, що в оскаржуваній частині ухвала від 22 травня 2018 року є необґрунтованою та незаконною. В обґрунтування своєї скарги апелянт вказує, що знесення позивачем самовільно збудованого ним гаражу, який є предметом спору, нічим не підтверджується, окрім як заявою представника позивачів; факт самочинного будівництва спірного гаражу, як зазначає апелянт, є домислом позивачів, які придбали нерухоме майно на спільній межі, вже за наявності спірного гаражу саме на межі. Крім того, апелянт зазначає, що про розгляд справи на 22.05.2018 року відповідач належним чином сповіщена не була, судової повістки не отримувала; відповідачці не було відомо про те, що до суду була подана заява про закриття провадження в справі саме з підстав нібито добровільного виконання рішення суду, та з вимогою стягнення судових витрат. Апелянт вказує на те, що суд неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, а саме факт добровільного виконання відповідачем позовних вимог шляхом знесення спірного гаражу, що обумовлює право позивачів на відшкодування судових витрат. Щодо розміру судових витрат, то, на думку апелянта, позивачі не надали до суду належних доказів, які підтверджують виконану роботу адвокатом, розмір судових витрат не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Так апелянт зазначає, що судом неправильно застосовані положення ч.ч. 3-6 ст. 137, ст. 141, ч. 3 ст. 142 ЦПК України щодо розподілу судових витрат. Тому апелянт просить скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2018 року про закриття провадження в частині стягнення з відповідача судових витрат та відмовити в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат з відповідача в повному обсязі. Також апелянт просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали від 22 травня 2018 року (а.с.239-243).

Відповідно до положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , зокрема на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувану ухвалу постановлено 22 травня 2018 року, апелянт подав до суду апеляційну скаргу 11 червня 2018 року, тобто з пропуском встановленого строку для здійснення відповідної процесуальної дії. Однак, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні при постановленні оскаржуваної ухвали апелянт присутній не був, а її копію отримав 30 травня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 236). Отже, за таких обставин, строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до ст. 360 ЦПК України, учасники справи: відповідач та третя особа, мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу має містити:

найменування суду апеляційної інстанції;

ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;

обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Таким чином, перешкоди для відкриття апеляційного провадження передбачені ч.ч. 2-5 ст. 357, ч. 1-2 ст. 358 ЦПК України відсутні. Апеляційна скарга підлягає прийняттю до розгляду апеляційним судом Одеської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 352-354, 357, 359, 360, 361 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження – задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_3 – ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2018 року про закриття провадження.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2018 року про закриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком шляхом знесення самочинного будівництва.

Зупинити дію ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 травня 2018 року про закриття провадження до закінчення апеляційного провадження.

Копію апеляційної скарги з поданими матеріалами направити особам, які беруть участь у справі та запропонувати надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2

02.07.2018 року м. Одеса