Ухвала суду № 75153748, 04.07.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6898/16-ц Провадження № 2/522/2191/18

У Х В А Л А

04 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Науменко А.В.,

за участю секретаря - Полегенького В.С.

за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2

за участю представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна, за об’єднаною позовною заявою ОСОБА_7, ОСОБА_3 до Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.04.2016 року звернувся до суду з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна.

Справа на підставі авторозподілу надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Тарасову А.В. та ухвалою суду від 28.04.2016 року провадження по справі відкрито.

На підставі наказу керівника апарату суду ОСОБА_8 від 08.12.2017 року № 219/а, про передачу нерозглянутих справ, автоматичним перерозподілом вказана цивільна справа передана 14.02.2018 року судді Науменко А.В. для розгляду по суді.

19.02.2018 року суддею Науменко А.В. прийняті до провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна, за об’єднаною позовною заявою ОСОБА_7, ОСОБА_3 до Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Справа призначена до розгляду у підготовче провадження на судове засідання 21.03.2018 року. В день засідання представник позивача – адвокат ОСОБА_9 через електронну пошту суду звернулася з клопотанням, яке надійшло у сканованому вигляді про відкладення розгляду справи у зв’язку з занятістю у слідчих діях відносно іншої особи, а сама позивач ОСОБА_5 не є фахівцем права та не може приймати участь у справі. У судове засідання представники відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 з’явилися, судом приєднаний до спільного розгляду з первинним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно від 18.12.2017 року. Розгляд справи відкладений за неявкою відповідача та її представника.

На наступне судове засідання від 17.04.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_9 з’явилася, та просила надати час для ознайомлення з матеріалами справи, але судом за безпідставністю було відмовлено. Після того, як представниками сторін було заявлене про те що усі докази надані до матеріалів справи, судом ухвалене закрите підготовче провадження та справа призначена у судове засідання на 22.05.2018 року.

Згідно власноручної розписки від 20.04.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_9 ознайомилася з матеріалами справи.

На судовому засідання 22.05.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_9 надала в оригіналі відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 та відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 та звернулася з клопотанням про поновлення строків на прийняття цих процесуальних документів до справи після закінчення строків на їх подачу до справи. За згодою представників відповідачів судом ухвалене поновити строк та прийняті до справи відповідь на відзив та відзив на зустрічний позов. Сторони надали пояснення по справі з посиланням на наявні докази в обґрунтування вимог та заперечень. Розгляд справи по суті був відкладений на незначний термін за клопотанням сторін для підготовки остаточної позиції по наявним у справі доказам.

На судове засідання призначене на 29.05.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_9 не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою, яка була оформлена після судового засідання від 17.04.2018 року. В день засідання через електронну пошту суду адвокат ОСОБА_9 звернулася з клопотанням, яке надійшло з додатками процесуальних документів у сканованому вигляді, про оголошення перерви по справі у зв’язку з перебуванням на лікуванні з 28.08.2018 року. А також, про прийняття до справи направленого з цим клопотанням уточненого позову та заяви про виклик свідків з вимогою поновити строк для їх прийняття. При цьому, в клопотанні зазначене, що оригінали документів які були залучені до матеріалів справи будуть надані у наступному судовому засіданні.

На підтвердження поважності причин неявки в судове засідання, з клопотанням направлена сканована копія з довідки від дати 28.05 де в цифрі «8» вбачається підправлення, про те, що ОСОБА_9 рекомендоване хірургічне втручання в області 8 зуба з послідуючими терапевтичними оглядами в течії 3-4 днів амбулаторно.

Суд звертає увагу, що у довідці мова йде про рекомендування на майбутнє, а не про конкретне лікування у відповідні дні.

На судовому засіданні 29.05.2018 року представники відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 вказали на те що зазначені у клопотанні процесуальні документи в оригінальної (паперової )формі до справи та до відповідачів не надходили, та вони з ними не ознайомлені, тому просили клопотання не розглядати, справу відкласти у зв’язку з неявкою позивача. Судом ухвалене відкласти розгляд справи на 04.07.2018 року.

На підставі клопотання від 25.06.2018 року, яке надійшло через електронну пошту суду у сканованому вигляді, представник позивача – адвокат ОСОБА_9 02.07.2018 року ознайомилася з матеріалами справи ( у приміщенні суду), про що свідчить її розписка.

На судове засідання 04.07.2018 року представник позивача – адвокат ОСОБА_9 не з’явилася про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується офіційним направленням виклику на електронну адресу від 31.05.2018 року та розпискою від 02.07.2018 року. В день засідання адвокат ОСОБА_9 звернулася через електронну пошту суду з клопотанням, яке надійшло без додатків у сканованому вигляді, де послалася, що у зв’язку з перебуванням у основній черговій відпустці до 20 липня 2018 року не буде присутня у содовому засіданні. Просила без її участі та позивача ОСОБА_10 розглянути питання щодо поновлення строку на прийняття до справи уточненого позову та заяви про виклик і допит свідків. Також, окремо заявила вимогу не розглядати справу по суті без участі ОСОБА_5 та її представника.

На судовому засіданні 04.07.2018 року представники відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1 заявили, що у зв’язку з ненаданням до справи належних та допустимих доказів у паперовому вигляді та з оригіналом, щодо лікування адвоката ОСОБА_9 саме 29.05.2018 року слід визнати її неявку без поважних причин. Також, у зв’язку з ненаданням до справи належних та допустимих доказів у паперовому вигляді та з оригіналом, щодо відпустки адвоката ОСОБА_9 саме 04.07.2018 року, просили визнати повторну неявку позивача та її представника без поважних причин. Звернули увагу суду на зловживання правами та затягування розгляду справи по суті позивачем та її представником, та проявлення неповаги до суду та відповідачів, у зв’язку з появою адвоката ОСОБА_9В у суді 02.07.2018 року під час відпустки для ознайомлення з матеріалами даної справи та відсутність на самому засіданні 04.07.2018 року.

Вказали, що не має підстав для задоволення клопотання представника позивача – адвоката ОСОБА_9 про поновлення строків залучення до справи уточненої позовної заяви та заяви про виклик та допит свідків, тому як відповідно до положень п. 15) та 15.1) Перехідних положень (розділ ХІІІ) ЦПК України, процесуальні та інші документи, докази, зберігаються та надсилаються у справі у паперовій формі. Враховуючи, що усі документи надійшли до справи у сканованому вигляді, у суду не має підстав розглядати клопотання по її копії без наявного оригінального підпису заявника. Крім того, вказали що враховуючи строки розгляду справи заявник не послався на будь-які належні підстави для визнання поважності причин пропуску строку для уточнення позову та збору доказів під час розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ст.ст. 83, 95, 182 та ст. 183 ЦПК України, суд визнав, що письмова заява позивача про поновлення строків для залучення до справи уточненого позову та заяви про виклик свідків та надані до неї докази надійшли до суду не в оригіналі та не підписані заявником, тому по подані без додержання вимог передбачених цим Кодексом, у зв’язку з чим судом без виходу до нарадчої кімнати ухвалене клопотання адвоката ОСОБА_9 від 29.05.2018 року підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВРвід 17.07.1997 року,гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Оцінюючи характер процесу та його значення безпосередньо для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у квітні 2016 року, позивач ОСОБА_5 не цікавиться розглядом справи, окрім позовної заяви не підписала жодного процесуального документу, не отримала жодний виклик до суду, усі поштові повідомлення повернулися з зазначенням про неотримання за закінченням терміну зберігання, не взяла участі у жодному судовому засіданні за весь час слухання справи. На думку суду це свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час.

Дослідивши матеріали справи, суд також дійшов висновку, що через численні відкладення розгляду справи саме через причини неявки позивача та її представника – адвоката ОСОБА_9, як у зв’язку з відсутністю належного сповіщення позивача ( не отримання поштових відправлень) так і у зв’язку з неявкою представника з надсиланням клопотань про відкладення з різних причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні жодні оригінали доказів, які б підтверджували обставини на які посилалася адвокат ОСОБА_9 для відкладення розгляду справи та за наслідком чого, неявка у судове засідання мала бути визнана з поважних причин.

З огляду на те, що позивач та її представник адвоката ОСОБА_9, повторно не з'явилися у судове засідання та не подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, будь-який розумний строк розгляду справи, встановлений ст.210 ЦПК України, сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана первинна позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про встановлення факту проживання як чоловіка та дружини, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання договору дарування недійсним, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на частину спадкового майна - залишити без розгляду.

Продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_7, ОСОБА_3 до Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, та позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста ОСОБА_2 протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Науменко А.В.

04.07.2018