Постанова № 75153130, 27.06.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/1564/18

провадження № 2-а/520/287/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Літвінової І.А.

секретар судового засідання - Молодов В.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

відповідача - інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Фрішко О.О.

представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» - ОСОБА_2

представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря - Сербіна Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса адміністративну справу № 520/1564/18 за позовом ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1; місце проживання: 65111, АДРЕСА_1) до державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Фрішко Олександра Олександровича (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. 12-а лінія 6-ої станції Люстдорфської дороги, 22), третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» (ЄДРПОУ: 317956619, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, Митна площа, 1), третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція Північно-Західного Регіону Чорного моря (ідентифікаційний код юридичної особи: 38016986; місцезнаходження: 65114, м. Одеса, 12-а лінія 6-ої станції Люстдорфської дороги, 22) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 100042 від 30.01.2018 Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної Екологічної інспекції Північно-Західного Регіону Чорного моря Фрішка Олександра Олександровича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна Екологічна інспекція Північно-Західного Регіону Чорного моря, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря № 100042 від 30 січня 2018 року, а також про закриття провадження у адміністративній справі за закрити за відсутністю події та складу правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Позивач обіймає посаду провідного інженера ТОВ "Бруклін-Київ", що підтверджується довідкою ТОВ "Бруклін-Київ" від 30.01.2018 вих. № 190 ППК5, копію якої долучено до позовної заяви. ТОВ "Бруклін-Київ" є портовим оператором та здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи в Одеському морському порту. Позивач є відповідальною особою з організації практичної роботи щодо забезпечення норм екологічної безпеки, дотримання природоохоронного законодавства ТОВ "Бруклін-Київ".

Протягом 17.01-24.01.2018 ТОВ "Бруклін-Київ"здійснювало завантаження кукурудзою навалом судна "OceanFuture" (9418779, прапор Мальти; надалі - Судно) на причалі № 42 Одеської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (надалі - ДП "АМПУ").

Відповідно до листів експедитора, на замовлення якого завантажено судно "OceanFuture", Державна Екологічна інспекція Північно-Західного Регіону Чорного моря з невідомих причин не здійснювала радіологічний контроль вантажу після завершення навантаження. Копії відповідних листів долучено до позовної заяви.

25.01.2018 ТОВ "Бруклін-Київ" отримано лист від Державної Екологічної інспекції Північно-Західного Регіону Чорного моря № 234/04, копію якого долучено до позовної заяви. У листі зазначалося, що інспектором Державної Екологічної інспекції Північно-Західного Регіону Чорного моря під час обстеження підконтрольної території було встановлено, що ТОВ "Бруклін-Київ" під час перевантаження зернових вантажів в тилу причалу №36 зі складу на спеціальну тару та в подальшому на Судно не було дотримано вимог природоохоронних заходів, передбачених листом Державної Екологічної інспекції Північно-Західного Регіону Чорного моря (надалі - Інспекція) від 14.03.2017 року № 597/04 та РТК № 8.23 "Перевантаження зернових, олійних вантажів з використанням спеціальної тари":

- здійснення технологічних операцій з зерновими вантажами на причалі № 42 не передбачено,

- пил піднімається вище комінгсу люку в бік акваторії.

У зв'язку з чим ТОВ "Бруклін-Київ" було визнано за необхідне у триденний строк з'явитися для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

26.01.2018 ТОВ "Бруклін-Київ" надало відповідь на вищевказаний лист, копію якого долучено до позовної заяви. У вказаному листі ТОВ "Бруклін-Київ" зазначено, що перевантаження зернових вантажів на причалі № 42 Одеської філії ДП "АМПУ" виконується відповідно до вимог умов технологічного процесу, передбаченого робочою технологічною картою (надалі- РТК) 8.26 "Перевантаження зернових, олійних вантажів з використанням спеціалізованих контейнерів". Як зазначено у листі, вказана РТК 8.26 узгоджена з Інспекцією та внесена в дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ "Бруклін-Київ" № 5110137500-353 від 10.05.2016 року. В той час, як зазначена Інспекцією РТК № 8.23 описує інший процес перевантаження зернових вантажів на причалах №43 ,46, 47 та посилання не неї є недійсним. Копію дозволу на викиди долучено до позовної заяви.

29.01.2018 ТОВ "Бруклін-Київ" отримало лист Інспекції № 273/04, у якому зазначено, що РТК 8.26 дає можливість здійснювати діяльність ТОВ "Бруклін-Київ Порт", а не ТОВ "Бруклін-Київ". Копію листа долучено до позовної заяви.

У відповіді на лист, ТОВ "Бруклін-Київ" вказав на роз'яснення ним у попередньому листі обставин щодо вказаного Інспекцією порушення природоохоронного законодавства, а саме на те, що посилання на РТК 8.26 застосовується до обох компаній - ТОВ "Бруклін-Київ" та ТОВ "Бруклін-Київ Порт".

Окрім цього, ТОВ "Бруклін-Київ" вказало на розбіжності в листах Інспекції щодо виявлених порушень, внаслідок чого неможливо з'ясувати причини та обставини інкримінованих порушень, а також того, в яких конкретно діях вони полягають.

До позовної заяви долучено копію РТК 8.26, затвердженої ТОВ "Бруклін-Київ" та ТОВ "Бруклін-Київ Порт", а також копію листа-погодження Інспекцією вказаної РТК для ТОВ "Бруклін-Київ" та ТОВ "Бруклін-Київ Порт".

30.01.2018 позивач прибув до Інспекції, надав відповідачу письмові пояснення, копію яких долучено до позовної заяви. Зокрема, позивач у своїх поясненнях вказав, що завантаження Судна здійснювалося на причалі № 42 Одеської філії ДП "АМПУ" у відповідності до вимог РТК 8.26 "Перевантаження зернових, масляничних вантажів з використанням спеціалізованих контейнерів". Пояснення не містять запитань відповідача щодо наявності у ТОВ "Бруклін-Київ" документів дозвільного характеру, необхідність отримання яких встановлена законодавством. Пояснення однак містять запитання відповідача:"знаете ли вы что надо было избежать простоя судна OceanFuture, составив материалы про админнарушение?".

Того ж дня, 30.01.2018 відповідачем було складено відносно позивача одночасно протокол про адміністративне порушення № 10042, і постанову про накладення адміністративного стягнення № 100042 (надалі - оскаржувана постанова) за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 59-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Окрім цього, 30.01.2018 Інспекцією було здійснено радіологічний контроль вантажу на судні "OceanFuture", про що свідчить відповідна відмітка на коносаментах, копії яких долучено до позовної заяви.

У своїй позовній заяві позивач вказує на незаконність оскаржуваної постанови з огляду на наступні приписи законодавства.

Частиною 2 ст. 59-1 КУпАП передбачена відповідальність за проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України.

Позивачем відзначено, що враховуючи склад вказаного порушення, у його діях відсутній склад та подія правопорушення, оскільки ані РТК, ані її погодження не може вважатися дозволом в розумінні діючого законодавства.

Так, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

При цьому, вичерпний перелік документів дозвільного характеру, які можуть вимагатися від суб'єктів господарювання, встановлено на рівні ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, термін "документ дозвільного характеру" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". При цьому, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися лише шляхом внесення відповідних змін до цього Закону.

Необхідність одержання документів дозвільного характеру виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків видачі документів дозвільного характеру у сферах державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці, захисту економічної конкуренції та використання ядерної енергії, що здійснюється згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах. Оскільки РТК та її погодження не є документами, що надають дозвіл на здійснення діяльності у вказаних сферах, на них мають поширюватись вимоги ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Однак, у Переліку відсутня як сама РТК, так і її погодження як різновиди документів дозвільного характеру.

Натомість, питання викидів пилу від зернових вантажів в атмосферне повітря, на що посилалася Інспекція у своїх листах, врегульовано таким документом дозвільного характеру як дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 30 встановленого законом Переліку).

Позивачем відзначено, що ТОВ "Бруклін-Київ" має виданий у встановленому порядку, чинний дозвіл на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря № 5110137500-353. При цьому, вказаний дозвіл містить посилання на всі РТК, відповідно до яких ТОВ "Бруклін-Київ" здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи, в т.ч. РТК 8.26 "Перевантаження зернових, масляничних вантажів з використанням спеціалізованих контейнерів".

Отже, на думку позивача, РТК та її погодження не є документами дозвільного характеру, наявність яких вимагається Законом, що виключає можливість притягнення Позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 59-1 КУпАП.

Також позивачем відзначено, що у ТОВ "Бруклін-Київ" є всі необхідні дозвільні документи, що вимагаються законодавством. Це підтверджується окрім всього Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 03.05.2017, складеним самою Інспекцією у ході проведення відповідної перевірки у ТОВ "Бруклін-Київ". Копію Акту долучено до позовної заяви.

Окрім цього, позивачем відзначено, що сама РТК 8.26 була розроблена, затверджена та погоджена відносно одночасно двох суб'єктів господарювання - як ТОВ "Бруклін-Київ", так і ТОВ "Бруклін-Київ Порт". Про це свідчать відповідні посилання на обидва підприємства, їх печатки та підписи керівників на титульній та останній сторінці РТК. Крім того, на останній сторінці РТК містяться погодження служб ДП "Адміністрація морських портів України", Головного державного санітарного лікаря на водному транспорті України, а також самої Інспекції.

Ані в самій РТК, ані в листі-погодженні Інспекції до РТК не міститься будь-яких зауважень Інспекції щодо неможливості погодження РТК, оскільки вона розроблена одночасно для декількох суб'єктів господарювання. Окрім того, в Акті перевірки щодо дотримання ТОВ "Бруклін-Київ" вимог природоохоронного законодавства сама Інспекція прямо послалася на РТК 8.26 наступним чином (абз. 3 стор. 3): "…технологічні операції з перевантаження зернових, масляничних вантажів впроваджуються по технологічним схемам, які узгоджені Держекоінспекцією (РТК - 8.26 перевантаження зернових, масляничних вантажів з використанням спеціалізованих контейнерів.)".

При цьому позивач зауважив, що законодавством не встановлено заборони щодо розробки РТК відносно декількох суб'єктів господарювання, оскільки РТК містить опис технологічних схем обробки певного вантажу, а не суб'єктів господарювання, які здійснюють обробку.

Позивачем також наголошено, що незважаючи на факт погодження Інспекцією РТК 8.26 для ТОВ "Бруклін-Київ" та ТОВ "Бруклін-Київ Порт", Інспекція взагалі не має права вимагати погодження РТК, оскільки таке погодження не передбачено ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Окрім цього, позивач наголосив на недопустимості одночасного складення протоколу про адміністративні правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, оскільки це різні стадії адміністративного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2018 року відкрите провадження в адміністративній справі № 520/1564/18 за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної Екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Фрішко Олександра Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови та закриття провадження у справі.

Одночасно з відкриттям провадження у справі до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог залучена Державна екологічна інспекція Північно-Західного Регіону Чорного моря - з боку відповідача.

07 березня 2018 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому заявив про невизнання позову, вважаючи його необґрунтованим з огляду на наступне.

Під час обстеження підконтрольної території відповідач виявив, що при проведенні робіт на судні "OceanFuture" підіймається пил вище комінгсу люку в бік акваторії порту. Відповідачем було встановлено, що ці роботи проводить ТОВ "Бруклін-Київ", тож відповідач своїм листом від 25.01.2018 звернувся до ТОВ "Бруклін-Київ" для надання посадової особи для складання протоколу щодо порушення норм екологічного законодавства.

Листом від 26.01.2018 № 177/ППК ТОВ "Бруклін-Київ" надало відповідь, що усі роботи проводяться у відповідності до з РТК 8.26, погодженою з Інспекцією, та долучило копію РТК та листа-погодження. Відповідачем зазначено, що така інформація не відповідає дійсності, а лист-погодження є підробленим, оскільки Інспекція своїм листом погоджувала РТК 8.26 лише для ТОВ "Бруклін-Київ Порт". З цього приводу, відповідач зазначив, що Інспекція звернулася до правоохоронних органів, яким було відкрите кримінальне провадження №12018160000000099 від 05.02.2018р. До відзиву відповідач долучив копію листа-погодження та заяви відповідача Фрішка О.О. до слідчого управління ГУНП в Одеській області.

У своєму відзиві відповідач також відзначив, що відсутність погодженого РТК 8.26 для причалу № 42 у ТОВ "Бруклін-Київ" підтверджується Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що відбувалася з 18.04.2017 по 03.05.2017. Так, Актом встановлено, що для обробки морських суден підприємство використовує причали ОФ ДП "АМПУ" № 38,43,46,47. До відзиву долучено копію акту перевірки.

Окрім цього, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на обов'язки портових операторів, передбачені ст. 20 ЗУ "Про морські порти України" та п. 7 наказу МІУ від 21.09.2013 № 631 "Про затвердження Порядку надання послуг із забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин у морських портах України".

Відповідач також пояснив, що п. 27 постанови КМУ від 269 від 29.02.1996 "Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення"встановлено обов'язок підприємств морської галузі узгоджувати технологію навантаження щодо кожного виду вантажів з морськими екологічними інспекціями Держекоінспекції.

Оскільки ТОВ "Бруклін-Київ" є підприємством морської галузі, а саме - портовим оператором, то воно було зобов'язане погодити РТК 8.26 з Інспекцією. Відсутність такого погодження, на думку відповідача, свідчить про порушення ТОВ "Бруклін-Київ" вимог природоохоронного законодавства, тож оскаржувану постанову було винесено законно.

02 квітня 2018 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив відповідача.

Щодо необхідності узгодження РТК представник позивача заперечив наступне.

Частиною 3 ст. 1 ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" встановлено пряму заборону вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, в т.ч. погоджень, які визначено Законом як різновид документу дозвільного характеру. Разом з тим, РТК та погодження РТК відсутні у Переліку як різновиди документів дозвільного характеру, що виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 59-1 КУпАП у разі їх відсутності.

Оскільки між приписами ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", з одного боку, та приписами п. 27 постанови КМУ від 269 від 29.02.1996, з іншого, існує правова колізія, мають застосовуватися саме положення Законів України як актів вищої юридичної сили.

Також представник позивача відзначив безпідставність тверджень відповідача щодо погодження РТК 8.26 лише для ТОВ "Бруклін-Київ Порт". По-перше, на затвердженій відносно обох підприємств РТК міститься відмітка Держекоінспекції про її погодження. По-друге, листом Держекоінспекції від 18.12.2014 № 4112/11 також було погоджено РТК відносно обох підприємств.

Окрім того, представник позивача відзначив, що оригінал вказаного листа разом з РТК 8.26 аналізувався посадовцями Держекоінспекції в ході проведення планової перевірки діяльності саме ТОВ "Бруклін-Київ", а не ТОВ "Бруклін-Київ Порт. На стор. 3 акту прямо зазначено, що "… технологічні операції з перевантаження вантажів, а саме: зернові вантажі (РТК №№ …8.26") … впроваджуються по технологічним схемам які узгоджені в установленому законодавством порядку та Держекоінспекцією".

Також представник позивача зауважив, що питання викидів в атмосферне повітря не пов'язане зі складом правопорушення, яке йому інкриміновано. Окрім того, саме лише вказівка відповідача на візуально зафіксований ним пил не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом перевищення ТОВ "Бруклін-Київ" лімітів гранично допустимих викидів. Будь-яких вимірювань, аналізів, відборів проб тощо відповідач не здійснював, про що прямо зазначив в протоколі.

Щодо вказівки відповідача про відсутність у ТОВ " Бруклін-Київ" права здійснювати навантажувально-розвантажувальних робіт на причалі № 42, представник позивача заперечив наступне.

На стор. 2 Акту перевірки, на який послався відповідач, зазначено, що "… в наявності договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) від 31.12.2015 № 1433-П-ОДФ-15 з ДП "Адміністрація морських портів України". Відповідно до п. 1.1 Договору, ТОВ "Бруклін-Київ" надано доступ, серед іншого, до причалу № 42. Вказаний договір було переукладено з ДП "АМПУ" (договір від 29.12.2017 № 201-П-АМПУ-17). За п. 1.1 договору, ТОВ "Бруклін-Київ" так само надано доступ до причалу № 42. Копії договорів долучено до відповіді на відзив.

Окрім того, на стор. 3 Акту перевірки зазначено, що "… підприємством отриманий дозвіл на викиди забруднюючих речовин № 5110137500-353 …". Відповідно до таблиці "Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та її параметри", яка є одним із додатків до дозволу, на причалах № 42-43 також знаходяться джерела викидів, що охоплюються дозволом.

Оскільки як договір про забезпечення доступу ТОВ "Бруклін-Київ" до причалів, так і дозвіл на викиди аналізувалися Держекоінспекцією в ході проведення перевірки, про що прямо зазначено в Акті, не зазначення Держекоінспекцією причалу № 42 є таким, що не відповідало наданим документам, а отже помилковим.

Ухвалою суду від 03.04.2018 до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог залучено ТОВ "Бруклін-Київ" - з боку позивача.

17 квітня 2018 року відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у адміністративній справі № 520/1564/18 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до прийняття рішення по кримінальному провадженню № 12018160000000099 від 05.02.2018р. за фактом підроблення листа-погодження РТК ТОВ "Бруклін-Київ".

27 квітня 2018 року представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача подав до суду пояснення щодо відзиву відповідача, в яких повністю підтримав доводи представника позивача, зазначені ним у відповіді на відзив.

07 травня 2018 року відповідач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа ТОВ наукове-виробниче підприємство "Довкілля" вих. № 147 від 15.12.2014. У клопотанні відповідач зауважив, що вказаний лист обґрунтовує узгодження РТК 8.23 тільки для ТОВ "Бруклін-Київ Порт".

Ухвалою суду від 27.06.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у адміністративній справі № 520/1564/18.

В ході судового засідання 27.06.2018 судом долучено до матеріалів справи копію листа ТОВ наукове-виробниче підприємство "Довкілля" вих. № 147 від 15.12.2014.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи на стороні позивача позовні вимоги підтримав, та просив їх повністю задовольнити, надавши додаткові пояснення.

Зокрема, представник позивача та третьої особи на стороні позивача зазначив, що РТК за своєю природою є внутрішнім документом портового оператора, а не документом дозвільного характеру, і розробляється ним самостійно, а не Держекоінспекцією. Окрім того, вплив на довкілля навантажувально-розвантажувальних робіт за конкретними РТК аналізується дозвільним органом при видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Наявний у ТОВ "Бруклін-Київ" дозвіл містить пряму вказівку на РТК 8.26.

Також представник позивача та третьої особи на стороні позивача зауважив, що "погодження РТК" підпадає під всі ознаки документу дозвільного характеру, передбачені ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". З іншого боку, таке погодження не віднесено до виключень, що виведені з-під регулювання вказаного Закону та ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності". Таким чином, вказівка відповідача на непоширення вимог вказаних законів на "погодження РТК" є безпідставним.

Окрім цього, представник позивача та третьої особи на стороні позивача наголосив на недопустимості та неналежності такого доказу, як копія листа ТОВ наукове-виробниче підприємство "Довкілля" вих. № 147 від 15.12.2014, оскільки підроблення офіційного документу може бути встановлена лише вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, а також надав заперечення на додаткові пояснення представника позивача та третьої особи на стороні позивача. Зокрема, відповідач відзначив, що "дозвіл органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища" не є документом дозвільного характеру, тож на нього не поширюється дія ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності". Також відповідач зауважив, що вказівка у дозволі на викиди забруднюючих речових на РТК 8.26 не свідчить про наявність такої РТК у ТОВ "Бруклін-Київ".

Представник третьої особи на стороні відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримавши надані відповідачем заперечення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та третіх осіб, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що постановою від 30.01.2018 № 100042, винесеною державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної Екологічної інспекції Північно-Західного Регіону Чорного моря Фрішком О.О., накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 59-1 КУпАП у розмірі 680 гривень у зв'язку з відсутністю погодження Державної Екологічної інспекції Північно-Західного Регіону Чорного моря робочої технологічної карти

Частиною 2 ст. 59-1 КУпАП встановлена відповідальність за проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України.

Зважаючи на бланкентний характер диспозиції вказаної норми, можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. ст. 59-1 КУпАП залежить від того, чи передбачено законодавством України такий дозвіл.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відповідно до п. 2.1 розд. 2 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом МІУ від 05.06.2013 № 348, робоча технологічна карта (далі - РТК) - це технологічна документація, що розробляється в порту на підставі карт типових технологічних процесів для кожного вантажу (групи однорідних у технологічному відношенні вантажів) і в сукупності охоплює всю номенклатуру вантажів, які перевантажуються в порту за затвердженими технологічними схемами.

Відповідно до п. 27 постанови КМУ від 269 від 29.02.1996 "Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення", підприємства морської галузі узгоджують технологію перевантаження щодо кожного виду вантажів з морськими екологічними інспекціями Держекоінспекції.

Як вважає відповідач, ТОВ «Бруклін-Київ» не має права здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи за технологією, описаною в РТК 8.26, оскільки остання не була погоджена Держекоінспекцією.

Системно проаналізувавши дефініцію документу дозвільного характеру за ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», характеристики дозволу за ч. 2 ст. 59-1 КУпАП, характеристики РТК за наказом МІУ від 05.06.2013 № 348 та погодження технології навантаження за п. 27 постанови КМУ від 269 від 29.02.1996, суд дійшов висновку про те, що "погодження РТК" підпадає під ознаки документу дозвільного характеру, встановлені ст. 1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Враховуючи зазначене, суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що погодження РТК не є документом дозвільного характеру.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», його дія не поширюється на відносини у наступних сферах:

-ліцензування господарської діяльності (крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності),

-охорони державного кордону,

-державної митної справи,

-державного експортного контролю,

-державного регулювання ринків фінансових послуг,

-охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею),

-захисту економічної конкуренції,

-пов'язані із загальним документом на ввезення та загальним ветеринарним документом на ввезення, які передбачені Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»,

-на відносини щодо сертифікації оператора системи передачі відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»,

-на дозвільну систему, що поширюється на операції зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими матеріалами і речовинами, сильнодіючими отруйними речовинами,

- дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії,

-дозвільну діяльність у сфері цивільної авіації, у сфері телебачення і радіомовлення.

Оскільки відносини у сфері погодження РТК не віднесено Законом до винятків, щодо яких не поширюється його дія, ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" поширюється на взаємовідносини між ТОВ «Бруклін-Київ» та Держекоінспекцією в частині"погодження РТК".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюється необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види.

Перелік документів дозвільного характеру, які можуть вимагатися від суб'єктів господарювання, встановлено на рівні ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, термін "документ дозвільного характеру" вживається у значенні, наведеному у ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". При цьому, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом. Встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності може здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону. Необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 ЗУ "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності",видача документів дозвільного характеру у сферах державного експортного контролю, державного регулювання ринків фінансових послуг, охорони державної таємниці (провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею), захисту економічної конкуренції та використання ядерної енергії здійснюється згідно із законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Отже, питання погодження РТК не віднесено Законом до винятків, на які не поширюється його дія.

Проаналізувавши Перелік із 154 документів дозвільного характеру, в т.ч. дозволів і погоджень, суд дійшов висновку про відсутність в ньому РТК, її погодження та дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища на проведення навантажувально-розвантажувальних робіт як різновидів документів дозвільного характеру.

Вища юридична сила закону полягає, серед іншого, у тому, що всі

підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. У випадку ж суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, приписи ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» превалюють над положеннями п. 27 постанови КМУ № 269 від 29.02.1996, які суперечать нормам вказаного Закону, а також ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", оскільки закон є актом вищої юридичної сили.

Суд наголошує, що дотримання принципу "ніякого покарання без закону" є однією із основоположних засад верховенства права, гарантованих в т.ч. п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України та ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства в силу статті 9 Конституції України - як міжнародний договір, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України. За ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Конвенції, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення згідно з національним законом або міжнародним правом. При цьому, поняття "кримінальне правопорушення" має автономне значення, тож відповідно до існуючої практики Суду ст. 7 Конвенції в її кримінально-правовому аспекті може бути застосовною і до адміністративних правопорушень (рішення Європейського суду з прав людини у справах"Jussila проти Фінляндії", "Lutz проти Німеччини", "Huseyin Turan проти Туреччини").

Принцип передбачення законом вимагає, аби правопорушення і покарання за їх скоєння були чітко визначені у законі. Поняття "закон" у розумінні статті 7, як і у інших статтях Конвенції передбачає якісні умови, зокрема щодо доступності і передбачуваності (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Cantoni проти Франції", "Kafkaris проти Кіпру"). Якісні умови мають бути виконані в т.ч. і щодо визначення правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі"Jorgic проти Німеччини). Відсутність "якості закону" щодо визначення правопорушення спричиняє порушення статті 7 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі"Kafkaris проти Кіпру").

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога про отримання погодження РТК як певного "дозволу" не може вважатися такою, що передбачена діючим законодавством. Вказана обставина, в свою чергу, виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 59-1 КУпАП у разі відсутності такого дозволу.

Суд також погоджується з доводами представника позивача відносно того, що питання викидів пилу від зернових вантажів в атмосферне повітря при завантаженні зерна, яке зокрема підіймалося відповідачем у листі від 25.01.2018вих. № 234/04, врегульовано таким документом дозвільного характеру як дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 30 встановленого законом Переліку).

Судом встановлено, що TOB «Бруклін-Київ» має виданий у встановленому порядку, чинний дозвіл на викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря № 5110137500-353. При цьому, вказаний дозвіл містить посилання на всі РТК, відповідно до яких TOB «Бруклін-Київ» здійснює навантажувально-розвантажувальні роботи, в т.ч. РТК 8.26 «Перевантаження зернових, масляничних вантажів з використанням спеціалізованих контейнерів».

Разом з тим, суд відзначає, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів перевищення ТОВ "Бруклін-Київ" лімітів гранично допустимих викидів, а складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 59-1 КУпАП, взагалі не охоплюються вказані дії щодо викидів.

Окрім цього, судом не береться до уваги лист ТОВ наукове-виробниче підприємство "Довкілля" вих. № 147 від 15.12.2014, наданий відповідачем, як неналежний та недопустимий доказ з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування, за ч. 2 вказаної статті, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи із диспозиції ч. 2 ст. 59-1 КУпАП, предметом доказування у вказаній справі є, серед іншого:

-наявність чи відсутність у законах України документу дозвільного характеру (дозволу), що вимагається від суб'єктів господарювання для проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод;

-якщо такий документ вимагається - наявність чи відсутність у ТОВ «Бруклін-Київ» вказаного документу дозвільного характеру (дозволу).

Позивачем у поданих заявах по суті справи детально проаналізовано та надано докази того, що ані РТК, ані її погодження не можуть вважатися дозволом в розумінні ч. 2 ст. 59-1 КУпАП, адже вони відсутні в ЗУ «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», який забороняє вимагати від суб'єктів господарювання будь-які інші документи дозвільного характеру, що не внесені в перелік. Ця обставина повністю виключає можливість притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 59-1 КУпАП в разі відсутності РТК чи її погодження.

Відповідач, натомість, у своєму клопотанні надає документи, які нібито підтверджують факт підробки Товариством наявного в нього РТК та листа-погодження, що не входить до предмету доказування у даній справі.

Окрім того, підробка офіційного документу становить склад кримінального правопорушення, де факт вчинення підробки може бути встановлено лише у передбачений законодавством спосіб - вироком суду у відповідній кримінальній справі, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, факт підробки листа-погодження Держекоінспекції чи РТК не може підтверджуватися наданими відповідачем документами.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на обов'язки портових операторів, передбачені ст. 20 ЗУ "Про морські порти України" та п. 7 наказу МІУ від 21.09.2013 № 631 "Про затвердження Порядку надання послуг із забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин у морських портах України", оскільки вказані норми не доводять та не спростовують жодних обставин в рамках адміністративної справи № 520/1564/18.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що одночасне складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постави є процесуальним порушенням з боку відповідача з огляду на наступне.

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення визначається КУпАП, Інструкцією з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 липня 2004 р. № 264 (надалі - Інструкція).

У ч. 1 ст. 277 КУпАП, п.3.2. Інструкції закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з п.п. 2.3. Інструкції протокол повинен складатися на місці виявлення правопорушення.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (ч. 1 ст. 257 КУпАП).

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП (далі - Кодексу) щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

В порушення зазначеного, протокол не було складено на місці виявлення правопорушення, 24 січня 2018 р., а складено 30.01.2018, та відразу ж, 30.01.2018 р. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення.

Виходячи з аналізу оскаржуваної постанови, розгляд справи носив формальний характер - будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було дослідження жодних доказів вчинення адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП України.

Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Відповідач не забезпечив позивачеві можливості скористатися таким правом, що також порушило права позивача.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За наведених обставин постанова про накладення адміністративного стягнення не може бути правомірною, а відтак підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7, 59, 268, 278, 279 КУпАП, ст.ст. 8, 9, 77, 90, 242-246, 293, 295-296 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1; місце проживання: 65111, АДРЕСА_1) до державного інспектора з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Фрішко Олександра Олександровича (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. 12-а лінія 6-ої станції Люстдорфської дороги, 22), третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бруклін-Київ» (ЄДРПОУ: 317956619, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, Митна площе, 1), третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція Північно-Західного Регіону Чорного моря (ідентифікаційний код юридичної особи: 38016986; місцезнаходження: 65114, м. Одеса, 12-а лінія 6-ої станції Люстдорфської дороги, 22) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 100042 від 30.01.2018 Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та закриття провадження у справі - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 100042 від 30 січня 2018 року, винесену державним інспектором з охорони природного навколишнього середовища Чорного моря Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря Фрішко Олександром Олександровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 59-1 ч. 2 КУпАП у розмірі 680 грн.

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 по притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 59-1 ч. 2 КУпАП - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 06 липня 2018 року.

Суддя

Літвінова І. А.