Ухвала суду № 75152845, 06.07.2018, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.07.2018

Єдиний унікальний № 497/1157/18

Провадження № 1-кс/497/370/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області

в особі слідчого судді - Кодінцевої С.В.

за участю секретаря судового засідання – Ковтун О.І.,

прокурора – Цоєва Д.К.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, розлученого, інвалідом не являється, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, особу якого встановлено згідно паспорту громадянина України, -

В С Т А Н О В И В:

06.07.2018 року слідчий СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській майор поліції ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зв’язку з досудовим розслідуванням по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018160270000345 від 05.07.2018 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України.

З поданого клопотання вбачається, що 04 липня 2018 року біля 17:00 години ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої у кафе «Левада» по вулиці Болгарських ополченців у м. Болград, Одеської області. Під час вживання алкоголю між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виникла сварка на ґрунті ревнощів.

Бажаючи продовжити сварку поза уваги сторонніх осіб, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, виїхали на автомобілі ВАЗ 2104 з реєстраційним номером ВН 71-70 ВО під керуванням ОСОБА_5 поза межі міста Болград.

Під час руху по ґрунтовій дорозі на південно-східній околиці міста Болград, біля міського сміттєвого звалища, між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 була продовжена сварка на тому ж ґрунті. Після зупинки автомобілю ОСОБА_1, діючи з особистих неприязних відносин по відношенню до ОСОБА_6, наніс йому численні удари кулаками по обличчю після чого вивів з автомобілю та наніс ще численні удари кулаками по обличчю та тілу, від яких останній втратив свідомість та впав на обочину дороги.

У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_5, діючи з мотивів особистих неприязних відносин до ОСОБА_6, які виникли під час сварки від висловлювань ОСОБА_6 по відношенню до обох, які вони вважали образливими, вступили у змову між собою, яка була спрямована на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6

Реалізуючи свій спільний умисел, ОСОБА_1 взяв в багажному виділенні автомобілю металевий балонний ключ, а ОСОБА_5 взяв металевий ломик та нанесли спільно вказаними предметами численні (на менш 12) удари в житво важливі частини тіла - по голові ОСОБА_6, спричинивши йому в наслідок спільних дій, закриту черепно-мозкову травму, від якої настала смерть потерпілого.

Бажаючи сховати сліди злочину та знищити тіло ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перенесли тіло у канаву біля вказаної дороги, набравши у пластикову пляшку бензин з паливної системи автомобілю, полили тіло загиблого та підпалили. Після чого залишили місце події. Далі, разом прослідували на водосховище колишнього військового полігону, яке знаходиться між містом Болград та селом Каракурт Болградського району Одеської області, де сховали у воді свою одежу та предмети, якими наносили удари потерпілому ОСОБА_6

ОСОБА_1 05.07.2018 року о 14:50 годині був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Того ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час допиту підозрюваний ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального злочину визнав та надав свідчення про обставини його вчинення.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Стверджував про наявність ризиків визначених ст.177 КПК України, а також, що з метою більш повного та комплексного використання можливостей правоохоронних органів у встановленні об’єктивних обставин вчиненого злочину, виникла необхідність у затриманні та обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Є достатньо ризиків, передбачених КПК України, в тому числі приховування інших речових доказів вчиненого злочину, що на даний час ще не виявлені та не вилучені, тяжкість покарання яке загрожує підозрюваному може спонукати його приховуватися від слідства та суді після того, як він до кінця усвідомить наслідки своїх протиправних дій. Слід також врахувати, що у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв’язки, відсутнє постійне місце роботи, характеризується опосередковано, зловживає спиртними напоями, що свідчить про неможливість забезпечення виконання останнім покладених на нього обов’язків.

Підозрюваний пояснив слідчому судді про обставин вчинення ним даного злочину, стверджував, що вину визнає цілком та беззаперечно, злочин ним було вчинено у стані сильного алкогольного сп’яніння, в зв’язку з чим він не міг контролювати і усвідомлювати протиправність своїх дій. Наразі, повністю усвідомив, що ним була позбавлена життя людина. Стверджував, що конфлікт був спровокований саме потерпілим. Тілесні ушкодження, які є на його тілі, він отримав під час боротьби з потерпілим, та нанесення йому ударів, ще під час руху в автомобілі, в тому числі і перелом правої руки. Під час затримання ніхто з працівників поліції не вчиняв відносно нього ніякого тиску, а ні морального, а ні фізичного, не дозволені методи впливу до нього не застосовувалися.

Просив суд не обирати йому такий строгий запобіжний захід, та залишити на волі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заперечував щодо необхідності обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягав на домашньому арешті. Просив врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає винуватість, розкаюється у вчиненому, усвідомив протиправність своїх дій, показання дає, співпрацює зі слідством, не має наміру приховуватися від слідства та суду. Крім того, підозрюваний проживає з матір’ю пенсіонеркою та братом інвалідом ІІІ групи, хоча і розлучений, але утримує двох дітей. Тобто усі ці обставини вказують на можливість обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров’я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час судового розгляду клопотання встановлено, що в провадженні Болградського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області перебуває кримінальне провадження за № 12018160270000345, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2018 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України.

За інформацією, викладеною в клопотанні, та безпосередньо отриманою під час розгляду цього клопотання в судовому засіданні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події проведеного в період часу з 04 по 05.07.2018 під час якого виявлено труп ОСОБА_6 з ознаками насильницької смерті та речові докази що підтверджують причетність ОСОБА_1, та ОСОБА_5, до скоєння вбивства;

- протоколами оглядів від 05.07.2018 року під час яких вилучено речові докази зі слідами злочину, що підтверджують причетність ОСОБА_1, та ОСОБА_5, до скоєння вбивства;

- протоколами допиту свідків, які вказують на обставини виникнення конфліктної ситуації між вказаними особами та підтверджують причетність ОСОБА_1, та ОСОБА_5, до скоєння вбивства;

- показами підозрюваного, який на даний час визнає свою винуватість повністю;

- іншими матеріалами цього кримінального провадження у їх сукупності.

З огляду на положення ст. 177 КПК України, враховуючи мету застосування запобіжного заходу, слідчий суддя має пересвідчитися у забезпеченні виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа

Відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до Рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об’єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об’єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. І такі докази мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночними поняттями.

Слідчий суддя вважає, що усі докази, що зібрані на даний час органом досудового розслідування є вагомими, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_7

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор надаючи пояснення в судовому засіданні при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 названого кримінального злочину, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики перешкоджати кримінальному провадженню, передбачені ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя керується положеннями ст.178 КПК України, та оцінює в сукупності усі обставини, в тому числі:

- тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі доведеності вини у вчиненому злочині, у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі;

- поведінку підозрюваного при вчиненні протиправних дій, який маючи намір помститися підозрюваному, спричиняв багаточисленні удари по особливо важливим життєвим органам, який не зміг себе своєчасно опанувати, зупинитися, та надати допомогу потерплому, спасти його життя. Усвідомлюючи свої дії вживав заходів для приховування слідів злочину: підпалив тіло потерпілого, а надалі приховав інші речові докази, а саме свої особисті речі та засоби вчинення злочину;

- міцність соціальних зв’язків: розлучений, проживає з матір’ю та братом;

- не займається суспільно-корисною працею, не має постійного місця роботи, джерела його доходів не відомі, а відтак і не відомо за які кошти співіснує;

- зловживає спиртними напоями, та саме в стані алкогольного сп’яніння ним був вчинений злочин, тобто не міг усвідомлювати свої протиправні діяння, а відтак дані обставини не зможуть гарантувати того, що підозрюваний і надалі не буде вчиняти злочини.

Твердження підозрюваного, що він не має наміру приховуватися від слідства та суду, слідчий суддя розцінює критично, оскільки навіть під час вчинення злочину, підозрюваний ОСОБА_1 розумів протиправність своїх дій, розумів наслідки вчиненого, та відразу ж намагався приховати злочин, знищити докази підпаливши труп потерпілого, сховав свої особисті речі, втопивши їх у водоймі.

Доводи захисника підозрюваного на даній стадії досудового розслідування не є вагомими у порівняні з тяжкістю вчиненого злочину, та достатніми для обрання підозрюваному більш м’якого запобіжного заходу, а відтак не заслуговують на увагу.

Усі, вище перелічені обставини свідчать про відсутність підстав для застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, які є досить очевидними.

Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню та вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на обставини викладені вище, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.12 КК України, що має наслідком загибель людини, та застосування насильства до неї, з урахуванням положень ч.4 ст. 183 КК України слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 193, 395 КПК України, слідчий суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати підозрюваному у кримінальному провадженні №12018160270000345 від 05.07.2018 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльська установа виконання покарань (№ 22)» Міністерства юстиції України.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 14:20 години 05.07.2018 року.

Строк дії ухвали до 14:20 години 02 вересня 2018 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: С.В. Кодінцева