Постанова № 7515283, 28.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-17220/09/0570

час прийняття постанови: 10год.30хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Мозгової Н. А.

при секретарі                                                  ПРигода О.В.

представника позивача                     Малюк М.В.

представника відповідача не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії,17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р. недійсними та зобов’язання внести зміни до особового рахунку підприємства з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

20.10.2009 року Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка», звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р. недійсними та зобов’язання внести зміни до особового рахунку підприємства з податку на додану вартість, мотивуючи свої вимоги наступним:

ТОВ «Донбасвуглепереробка» згідно п.п.4.2.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (Далі – Закон №2181) своєчасно та в установлений Законом термін подані податкові декларації, в якій чітко зазначені суми податкових зобов’язань.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181, платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. Закону №2181 для подання податкової декларації.

П.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону №2181 встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань платника податків визнаються будь-які власні кошти та інші активи з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

На підставі податкових декларацій з податку на додану вартість Позивачем самостійно нараховані та сплачені в строк податкові зобов’язання, про що свідчать наступні документи: платіжне доручення №327 від 03.12.2008р. на суму 111,00грн., платіжне доручення №326 від 03.12.2008р. на суму 2214,00грн., платіжне доручення №2089 від 29.08.2008р. на суму 55,00грн., платіжне доручення №2088 від 29.08.2008р. на суму 1095,00грн., платіжне доручення №2082 від 29.08.2008р. на суму 10385,00грн., платіжне доручення №2336 від 29.09.2008р. на суму 62835,00грн., платіжне доручення №295 від 01.12.2008р. на суму 86212,00грн., платіжне доручення №808 від 30.01.2009р. на суму 72877,00грн., платіжне доручення №2536 від 02.03.2009р. на суму 69729,00грн., платіжне доручення №2750 від 30.03.2009р. на суму 72766,00грн., платіжне доручення №3101 від 01.06.2009р. на суму 2,30грн., платіжне доручення №3100 від 01.06.2009р. на суму 10,00грн., платіжне доручення №1219 від 30.04.2009р. на суму 74084,00грн., платіжне доручення №1282 від 01.06.2009р. на суму 19960,00грн., платіжне доручення №1373 від 30.06.2009р. на суму 41011,00грн., платіжне доручення №1465 від 30.07.2009р. на суму 47478,00грн., платіжне доручення №1583 від 31.08.2009р. на суму 48314,00грн.

Ч.3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» за №1251-ХІІ встановлено, що обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів припиняється із сплатою податку. Податки, збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету, згідно з приписами ч.5 ст. 50 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. за №2542-ІІІ. З урахуванням зазначеного є підстави вважати, що з поданням Позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум з податком на додану вартість, його обов’язок щодо сплати податку в цих сумах припинився. Таким чином, проведення відповідачем операцій в особовому рахунку платника податків в хронологічному порядку, що означає «право на зміну напрямку платежу» - є безпідставним.

Відповідач по справі, Красноармійська об’єднана державна податкова інспекція, надав до суду заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого не згоден з позовними вимогами на підставі наступного:

Згідно із п.1.11 ст. 1 Закону України №2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р.(Далі Закон №2181) податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

П.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181 передбачені строки подання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період, зокрема, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Черговість погашення узгоджених податкових зобов’язань платника чітко визначений п.п.7.7 ст. 7 Закону №2181, згідно з яким податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях. Визначений порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби. Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму погашеного податкового боргу відповідно до ст.ст.16,17 Закону №2181 нараховуються пеня та штрафні санкції.

П.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф відповідного розміру в залежності від терміну затримки. Таким чином, при сплаті позивачем податкових зобов’язань з податку на додану вартість, згідно п.7.7 ст.7 Закону №2181 та наказу ДПА України від 18.07.2005р. за №276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України» зараховані по особистому рахунку позивача в рахунок погашення наявного податкового боргу минулих періодів. Тож, відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, а вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані доказі за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 292516, включено до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій за номером 32011542.

Відповідач податковими повідомленнями №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р. сповістив позивача про зарахування сплачених позивачем сум податкових зобов’язань на погашення податкового боргу та пені згідно з абз.2 п.п.16.3.3. п.16.3 ст. 16 Закону №2181.

Згідно п.п.4.2.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (Далі – Закон №2181) своєчасно та в установлений Законом термін подані податкові декларації, в якій чітко зазначені суми податкових зобов’язань.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181, платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст. Закону №2181 для подання податкової декларації.

На підставі податкових декларацій з податку на додану вартість Позивачем самостійно нараховані та сплачені в строк податкові зобов’язання, про що свідчать наступні документи: платіжне доручення №327 від 03.12.2008р. на суму 111,00грн., платіжне доручення №326 від 03.12.2008р. на суму 2214,00грн., платіжне доручення №2089 від 29.08.2008р. на суму 55,00грн., платіжне доручення №2088 від 29.08.2008р. на суму 1095,00грн., платіжне доручення №2082 від 29.08.2008р. на суму 10385,00грн., платіжне доручення №2336 від 29.09.2008р. на суму 62835,00грн., платіжне доручення №295 від 01.12.2008р. на суму 86212,00грн., платіжне доручення №808 від 30.01.2009р. на суму 72877,00грн., платіжне доручення №2536 від 02.03.2009р. на суму 69729,00грн., платіжне доручення №2750 від 30.03.2009р. на суму 72766,00грн., платіжне доручення №3101 від 01.06.2009р. на суму 2,30грн., платіжне доручення №3100 від 01.06.2009р. на суму 10,00грн., платіжне доручення №1219 від 30.04.2009р. на суму 74084,00грн., платіжне доручення №1282 від 01.06.2009р. на суму 19960,00грн., платіжне доручення №1373 від 30.06.2009р. на суму 41011,00грн., платіжне доручення №1465 від 30.07.2009р. на суму 47478,00грн., платіжне доручення №1583 від 31.08.2009р. на суму 48314,00грн.

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість, у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування податку на додану вартість за відповідний поточний податковий період.

Таким чином, позивач на свій розсуд визначив призначення платежів згідно платіжних доручень №327 від 03.12.2008р. на суму 111,00грн., №326 від 03.12.2008р. на суму 2214,00грн., №2089 від 29.08.2008р. на суму 55,00грн., №2088 від 29.08.2008р. на суму 1095,00грн., №2082 від 29.08.2008р. на суму 10385,00грн., №2336 від 29.09.2008р. на суму 62835,00грн., №295 від 01.12.2008р. на суму 86212,00грн., №808 від 30.01.2009р. на суму 72877,00грн №2536 від 02.03.2009р. на суму 69729,00грн., №2750 від 30.03.2009р. на суму 72766,00грн., №3101 від 01.06.2009р. на суму 2,30грн., №3100 від 01.06.2009р. на суму 10,00грн., №1219 від 30.04.2009р. на суму 74084,00грн., №1282 від 01.06.2009р. на суму 19960,00грн., №1373 від 30.06.2009р. на суму 41011,00грн., №1465 від 30.07.2009р. на суму 47478,00грн., №1583 від 31.08.2009р. на суму 48314,00грн., що свідчить про те, що ним були погашенні саме поточні податкові зобов’язання з податку на додану вартість згідно наступних документів: уточнюючий розрахунок №17072 від 20.11.2008р., уточнюючий розрахунок №12159 від 20.11.2008р., податкова декларація №12059 від 20.08.2008р., податкова декларація №12734 від 22.09.2008р., податкова декларація №17074 від 20.11.2008р., податкова декларація №20370 від 20.01.2009р., уточнюючий розрахунок №1123 від 30.01.2009р., податкова декларація №2056 від 20.02.2009р., податкова декларація №2753 від 19.03.2009р., податкова декларація №4849 від 24.04.2009р., податкова декларація №6977 від 20.05.2009р., уточнюючий розрахунок №7062 від 25.05.2009р., уточнюючий розрахунок №7783 від 30.06.2009р., податкова декларація №7684 від 22.06.2009р., податкова декларація №10034 від 20.07.2009р., податкова декларація №11793 від 20.08.2009р.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обов’язковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірних податкових повідомлень відповідачем не доведена.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем присуджуються з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання податкових повідомлень №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р. недійсними та зобов’язання внести зміни до особового рахунку підприємства з податку на додану вартість задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові повідомлення №105210010130798 від 04.12.2008р., №105210010130799 від 04.12.2008р., №105210010091875 від 02.09.2008р., №105210010091874 від 02.09.2008р., №105210010091873 від 02.09.2008р., №105210010099730 від 02.10.2008р., №105210010128271 від 03.12.2008р., №105210010159316 від 04.02.2009р., №105210010173020 від 03.03.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010197221 від 02.06.2009р., №105210010180123 від 09.04.2009р., №105210010188674 від 08.05.2009р., №105210010197222 від 02.06.2009р., №105210010203553 від 01.07.2009р., №105210010211774 від 06.08.2009р., №105210010221624 від 01.09.2009р.

Зобов’язати Красноармійську об’єднану державну податкову інспекцію внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепереробка» з податку на додану вартість, а саме зарахувати суми сплачені платіжними дорученнями №327 від 03.12.2008р. на суму 111,00грн., №326 від 03.12.2008р. на суму 2214,00грн., №2089 від 29.08.2008р. на суму 55,00грн., №2088 від 29.08.2008р. на суму 1095,00грн., №2082 від 29.08.2008р. на суму 10385,00грн., №2336 від 29.09.2008р. на суму 62835,00грн., №295 від 01.12.2008р. на суму 86212,00грн., №808 від 30.01.2009р. на суму 72877,00грн №2536 від 02.03.2009р. на суму 69729,00грн., №2750 від 30.03.2009р. на суму 72766,00грн., №3101 від 01.06.2009р. на суму 2,30грн., №3100 від 01.06.2009р. на суму 10,00грн., №1219 від 30.04.2009р. на суму 74084,00грн., №1282 від 01.06.2009р. на суму 19960,00грн., №1373 від 30.06.2009р. на суму 41011,00грн., №1465 від 30.07.2009р. на суму 47478,00грн., №1583 від 31.08.2009р. на суму 48314,00грн у сплату податкових зобов’язань, зазначених у відповідних податкових деклараціях.

У судовому засіданні 28.12.2009р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови у присутності представників сторін.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Мозговая Н. А.