Рішення № 75152666, 05.07.2018, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/754/18

Провадження по справі №2/538/391/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., при секретарі судового засідання – Дробот О.П., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району, третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 29.05.2018 року до Лохвицького районного суду Полтавської області із вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що 25 грудня 2006 року помер батько позивача ОСОБА_3, дане підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-КЕ № 055736 від 26.12.2006 року.

Від імені спадкодавця заповіти не посвідчувалися.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 у відповідності до п. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкова справа заведена 20.02.2018 року за № 30/2018.

До складу спадкового майна входять дві земельні ділянки площею 3,88 га. кожна, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами: 5322684400:00:002:0699 і 5322684400:00:002:0692, що були фактично успадковані ОСОБА_3 після смерті 10 квітня 1998 року його батька ОСОБА_5. Одна земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037582, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 632, а інша - успадкована ним після смерті 11 травня 1997 року його дружини ОСОБА_7 (баби позивача по справі), земельна ділянка з кадастровим номером 5322684400:00:002:0692 належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037579, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 635.

ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті 10 квітня 1998 року свого батька (діда позивача по справі) ОСОБА_5 у відповідності до п. 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) шляхом подачі 02.10.1998 року заяви про прийняття спадщини до Другої лохвицької державної нотаріальної контори, але не отримав свідоцтво про право на спадщину.

20 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої лохвицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу двох свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого 25 грудня 2006 року батька, ОСОБА_3, на вказані земельні ділянки, але нотаріус Постановою № 96/02-31 від 20.02.2018 року відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки через відсутність документів, які підтверджують факт родинних відносин спадкодавця ОСОБА_3 з власниками земельних ділянок ОСОБА_5 і ОСОБА_7, та відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить суд винести рішення, яким: встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 10 квітня 1998 року, був чоловіком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 11 травня 1997 року; встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 25 грудня 2006 року, був сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 10 квітня 1998 року; визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлого 25 грудня 2006 року ОСОБА_3 на : - земельну ділянку площею 3,88 га., розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322684400:00:002:0699, що належала померлому 10 квітня 1998 року ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037582, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 632; - на земельну ділянку площею 3,88 га., розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322684400:00:002:0692, що належала померлій 11 травня 1997 року ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037579, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 635.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, та його представник ОСОБА_8 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили задовольнити, суду пояснили, що позивач по справі ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а його батько ОСОБА_3 був їхнім сином. ОСОБА_5 і ОСОБА_7 були офіційно одружені і проживали разом як чоловік з дружиною.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Лохвицького району Полтавської області, на розгляд справи не направила свого представника, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі її представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа: Друга лохвицька державна нотаріальна контора на розгляд справи не з"явилася, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, покази свідків, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що 25 грудня 2006 року помер батько позивача ОСОБА_3, дане підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 І-КЕ № 055736 від 26.12.2006 року.

Від імені спадкодавця заповіти не посвідчувалися.

ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 у відповідності до п. 3 ст. 1268 ЦК України, як спадкоємець, який проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Спадкова справа заведена 20.02.2018 року за № 30/2018.

До складу спадкового майна входять дві земельні ділянки площею 3,88 га. кожна, розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами: 5322684400:00:002:0699 і 5322684400:00:002:0692, що були фактично успадковані ОСОБА_3 після смерті 10 квітня 1998 року його батька ОСОБА_5. Одна земельна ділянка належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037582, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 632, а інша - успадкована ним після смерті 11 травня 1997 року його дружини ОСОБА_7 (баби позивача по справі), земельна ділянка з кадастровим номером 5322684400:00:002:0692 належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037579, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 635.

ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті 10 квітня 1998 року свого батька (діда позивача по справі) ОСОБА_5 у відповідності до п. 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) шляхом подачі 02.10.1998 року заяви про прийняття спадщини до Другої лохвицької державної нотаріальної контори, але не отримав свідоцтво про право на спадщину.

20 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Другої лохвицької державної нотаріальної контори із заявою про видачу двох свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого 25 грудня 2006 року батька, ОСОБА_3, на вказані земельні ділянки, але нотаріус Постановою № 96/02-31 від 20.02.2018 року відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину на земельні ділянки через відсутність документів, які підтверджують факт родинних відносин спадкодавця ОСОБА_3 з власниками земельних ділянок ОСОБА_5 і ОСОБА_7, та відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки.

Згідно довідки, виданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 22.11.2017 року за № С-41/07.4-01-10, актового запису про народження ОСОБА_3 не виявлено, так як книги державної реєстрації актів про народження за 1933-1939 роки збереглися частково.

Згідно довідки, виданої Лохвицьким районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області від 05.12.2016 року за № 04-02.21-1153, актового запису про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не виявлено.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту родинних відносин спадкодавця ОСОБА_3 з власниками земельних ділянок, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 необхідно ОСОБА_1 для оформлення спадкових прав.

Той факт, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а його батько ОСОБА_3 був їхнім сином, а також факт того, що ОСОБА_5 і ОСОБА_7 були офіційно одружені і проживали разом як чоловік з дружиною, підтверджується довідками виконкому ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області № 416 від 18.04.2016 року, та № 475 від 21.07.2016 року.

Факт того, що земельна ділянка площею 3,88 га., розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322684400:00:002:0692, належала ОСОБА_7, підтверджується державним актом на землю серії IV-ПЛ № 037579, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованим в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 635; викопіюванням із робочого проекту передачі земель у приватну власність членам КПСП ім. С.С. Головка, на якому знаходиться земельна частка (пай) № 635 розміром 3,88 га., яка належала ОСОБА_7; Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5305842182017 від 02.06.2017 року.

Крім цього, той факт, що земельна ділянка площею 3,88 га., розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322684400:00:002:0699, належала ОСОБА_5, підтверджується державним актом на землю серії IV-ПЛ № 037582, виданим Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованим в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 632; викопіюванням із робочого проекту передачі земель у приватну власність членам КПСП ім. С.С. Головка, на якому знаходиться земельна частка (пай) № 632 розміром 3,88 га., яка належала ОСОБА_5; Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5305837942017 від 01.06.2017 року.

Так, свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні пояснив про те, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1, вони проживали однією родиною, про дане знає, так як проживали по сусідству. Дітей більше не було. ОСОБА_1 проводив поховання ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а його батько ОСОБА_3 був їхнім сином. Дід позивача ОСОБА_5 та баба позивача ОСОБА_7 були одружені, проживали як одна сім"я. ОСОБА_1 проводив поховання.

У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідків, які були допитані у судовому засіданні.

За приписами п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» №7 відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв)» передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя який пережив його.

Встановлено, що дійсно, ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_5 і ОСОБА_7, які були офіційно одружені і проживали разом як чоловік з дружиною, а батько позивача ОСОБА_3 був їхнім сином, а тому ОСОБА_1 має право на спадкування прав та майна спадкодавця, як спадкоємець першої черги за законом.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 206, 247, 263-265, 315, 319 ЦПК України, ст. ст. 373, 328, 1216, 1225, 1261, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району, третя особа Друга лохвицька державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 10 квітня 1998 року, був чоловіком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 11 травня 1997 року.

Встановити факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 25 грудня 2006 року, був сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 10 квітня 1998 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після померлого 25 грудня 2006 року ОСОБА_3 на :

- земельну ділянку площею 3,88 га., розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322684400:00:002:0699, що належала померлому 10 квітня 1998 року ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037582, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 632;

- на земельну ділянку площею 3,88 га., розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Лохвицького району Полтавської області, цільове призначення : для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322684400:00:002:0692, що належала померлій 11 травня 1997 року ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ПЛ № 037579, виданого Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області 19 лютого 1998 року і зареєстрованого в ОСОБА_6 записів державних актів на право приватної власності на землю за номером 635.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь