Ухвала суду № 75152261, 05.07.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/542/18

УХВАЛА

05 липня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Євробус Полтава”

про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Євробус Полтава» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в порядку регресу в сумі 262787 грн. 08 коп., які були стягнуті з позивача в примусовому порядку з позивача.

Одночасно, представник позивача подав заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що після отримання вище зазначеної позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 буде вчиняти усі можливі дії, спрямовані на переоформлення права власності на наявне у нього нерухоме майно за іншою особою з метою унеможливлення виконання рішення суду. Посилаючись на те, що за рахунок належної відповідачу земельної ділянки за кадастровим номером 5321085800:00:003:0048, площею 3,45 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, можливе виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в порядку регресу, представник ТОВ «Євробус Полтава» просив суд накласти арешт на зазначену земельну ділянку, який унеможливить відчуження відповідачем на користь інших осіб земельної ділянки до моменту вирішення спору по суті.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як роз'яснено у п.4 ППВСУ №9 від 22. 12. 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом із тим, до матеріалів заяви не додано, актуальний на дату звернення із вказаною заявою про забезпечення позову, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 5321085800:00:003:0048, площею 3,45 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, необхідний для з'ясування судом співмірності заявлених позовних вимог вартості земельної ділянки.

Крім того, суд звертає увагу представника заявника, що 07. 12. 2017 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2236-VIII «Про внесення зміни до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України», згідно якого ще на один рік продовжено мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Так, відповідно до п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2019 року, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2019 року, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Як вбачається із позовної заяви, ціна позову, про забезпечення якого просить заявник, становить 262 787 грн. 08 коп., а нерухомим майном, на яке він просить суд накласти арешт є земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належність якої на праві власності відповідачу ОСОБА_1 підтверджується доданим до заяви витягом з Державного реєстру.

У поданій заяві про забезпечення позову, представник заявника не надає суду належних доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки. Крім того, остання в сила вище наведених вимог закону, відчуженню не підлягає, а, отже, накладення арешту на таку земельну ділянку жодним чином не забезпечує виконання можливого рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на належну відповідачу земельну ділянку, оскільки остання віднесена законодавцем до майна, обіг якого на даний час не допускається і посилання заявника на загрозу її відчуження відповідачем не ґрунтується на вимогах закону, у зв'язку з чим заявником не доведено, що невжиття судом такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на вказане нерухоме майно, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Євробус Полтава” у задоволенні заяви про забезпечення його позову до ОСОБА_1 про стягнення коштів, - за безпідставністю.

Ухвала набирає законної сили через п'ятнадцять днів з дня її постановлення, якщо на неї не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області.

Головуючий: