Ухвала суду № 75152117, 06.07.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6181/16-к

Провадження 1-кп/524/26/18

УХВАЛА

06.07.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі : головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Олефіренка В.В.

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170090002927 від 13.08.2015 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2,3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України -,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2016 р. до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015170090002927 від 13.08.2015 року відносно вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.2,3 КК України та відносно вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

10.05.2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_2. продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 08.07.2018 року.

У зв'язку з тим , що судовий розгляд справи відкладений на 01.08.2018 року , а у обвинуваченого ОСОБА_2 08.07.2018 року сплине строк тримання під вартою, по справі не допитані усі потерпіли та свідки , не досліджені докази , тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою .

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора , який вважає , що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують до теперішнього часу, захисника ОСОБА_1 , яка вважає , що прокурором не доведені ризики , передбачені ст. 177 КПК України , просить суд змінити запобіжний захід на більш м,який, обвинуваченого ОСОБА_2 , який підтримує думку захисника ОСОБА_1, приходить до наступних висновків :

Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов,язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув,язнення. До спливу продовженого строку суд зобов,язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, продовжений ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука спливає 08.07.2018 року.

При розгляді питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України»,згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України та був обраний за ухвалою суду.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

При цьому, суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2, віднесений відповідно до ст.12 КК України, до тяжкого та середньої тяжкості злочинів, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 3 ст.185 КК України санкцією від 3 до 6 років позбавлення волі , за ч.2 ст.185 КК України - до 5 років позбавлення волі, що дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання переховуватись від суду , впливати на потерпілих та свідків, які підлягають виклику до суду, має непогашені судимості , відбуває покарання за попереднім вироком суду . Також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочині , передбачені санкціями ч. 2,3 ст. 185 КК України, відсутність соціально стримуючих факторів , таких як сім,я, робота, обвинувачений немає постійного джерела доходів , суд дійшов до висновку, щодо відсутності підстав для зміни чи скасування ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України не встановлено.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який , а тому вважає необхідним продовжити застосування обраного раніше запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою ще на 60 днів , тобто до 03.09.2018 року, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції від 04.11.1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод».

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів , а саме з 06.07.2018 року по 03.09.2018 року включно .

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова