Постанова № 75151976, 06.07.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/2203/18

Провадження № 33/782/76/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 липня 2018 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1, за участю ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП,

В с т а н о в и в:

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 березня 2018 року ОСОБА_2 притягнений до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік за те, що 16.02.2018 року, о 15 годині 50 хвилин, по вул.Донецькій в м.Сєвєродонецьку Луганської області керував транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, сповільненість ходи, неприродна блідість, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 352 гривні 40 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вважає, що всупереч вимогам ст.252 КУпАП судом не були належним чином перевірені і не отримали оцінки всі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а саме не враховано, що в якості доказів по справі можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення.

Не було викликано та не допитано свідків правопорушення, які на момент зупинки знаходились в автомобілі, які можуть підтвердити обставини його невинуватості у скоєнні правопорушення.

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

При цьому, згідно пункту 7 вказаної Інструкції, огляд в закладі охорони здоров’я проводиться лише в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.

Таким чином, вимога поліцейського про проведення огляду на стан сп’яніння одразу в медичній установі, без пропозиції проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, є порушенням Інструкції.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, суд приходить до наступних висновків.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при обставинах викладених у постанові, повністю доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 245438 від 16.02.2018 року (а.с. 1),

письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 16.02.2018 року (а.с. 2-3),

показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який працює інспектором 2 роти УПП в Луганській області,

відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських, з яких вбачається, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі ОСОБА_2 відмовився в присутності двох свідків.

Наведені докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення, ставити їх під сумнів не має ніяких підстав, а тому є достовірними.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що невизнання ОСОБА_2 вини у вчиненні адміністративного правопорушення є намаганням уникнути адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 12 Розділу ІI Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’янінння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу здоров’я.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення поліцейськими п.7 вказаної Інструкції є безпідставними, оскільки в ньому регламентовано порядок установлення у водіїв транспортних засобів стану алкогольного сп’яніння.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, суд врахував характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, в також, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

З урахуванням викладеного відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 березня 2018 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду

Луганської області ОСОБА_1