Постанова № 75151821, 06.07.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2757/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року (повний текст складено 04.05.2018 року, м.Харків, головуючий суддя І інстанції Тітов О.М.) по справі № 820/2757/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі - Харківський ОВК) та Міністерства оборони України, в якому просив суд: (а.с.4-9)

- визнати протиправним та скасувати п.39 протоколу №9 від 26.01.2018р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, в частині нарахування розміру одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Харківський ОВК подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 06.04.2017 року) у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017 року) у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов'язати Харківський ОВК відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язати Міністерство оборони України відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1: (а.с.50-55)

- визнано протиправним та скасовано п.39 протоколу №9 від 26.01.2018р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, в частині нарахування розміру одноразової грошової допомоги;

- зобов'язано Харківський ОВК подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) з урахуванням раніше виплаченої суми та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату (доплату) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції Закону № 2004-УІІІ від 06.04.2017 року) у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року;

- зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання про перерахунок та призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з дотриманням розмірів одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16-2 Закону від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 2004-VIII від 06.04.2017 року) у Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. (а.с.61-64)

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надійшов, проте це не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Як свідчать матеріали справи, позивач - ОСОБА_1 - проходив строкову військову службу у складі діючої армії під час бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку) в Демократичній Республіці Афганістан (а.с.29-30).

З 01.05.2015 р. у зв'язку з пораненням, контузією та захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії, позивачу повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10ААБ № 201988 від 01.04.2015 року (а.с.15).

Позивач звернувся із заявою до Харківського ОВК про виплату йому одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", однак рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23.06.2017 р. №66 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.

В подальшому, позивач оскаржив таку відмову у судовому порядку і постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 09.10.2017 року по справі № 642/4319/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: (а.с.16-28)

- визнано протиправним та скасовано п. 16 протоколу №66 від 23.06.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум;

- визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" ОСОБА_1;

- зобов'язано Харківський ОВК повторно подати висновок за формою (додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з дотриманням вимог: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказу Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 р.;

- зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р. та наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 р.;

- зобов'язано Харківський ОВК відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення;

- зобов'язано Міністерство оборони України відповідно до ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України подати у 45 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

На виконання даних судових рішень комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення від 26.01.2018 року №9, відповідно до п.39 якого скасовано пункт 16 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23.06.2017 р. №66 в частині відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності рядовому в запасі ОСОБА_1 (Харківський ОВК), та прийнято рішення (з урахуванням висновків суду) про призначення допомоги рядовому в запасі ОСОБА_1 в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182700,00 грн. (а.с.10)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення оскаржуваного рішення Міністерства оборони України Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" діяв вже в редакції Закону України від 06.04.2017 року № 2004-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей». Враховуючи, що стосовно позивача до набрання чинності Законом України від 06.04.2017 року № 2004-VIII не було прийнято рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги, то дія цього Закону від 06.04.2017 року розповсюджується на позивача.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232).

Відповідно до ст.41 Закону №2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно зі ст.1-2 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Законом України від 04.07.2012 року №5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 01.01.2014 року, статтю 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції. Так, відповідно до п.п.4 п.2 ст.16 даного Закону (в редакції Закону № 5040-VI, чинній на час встановлення позивачу групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до п.б) ч.1 та ч.2 ст.16-2 Закону №2011 (в редакції Закону № 5040-VI, чинній на час встановлення позивачу групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

З метою реалізації зазначених положень Закону № 2011-ХІІ (в редакції Закону № 5040-VI, чинній на час встановлення позивачу групи інвалідності) постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

При цьому, абз.3 п.2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 (в редакції, чинній на час встановлення позивачу групи інвалідності) установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Згідно із п.3 Порядку №975 (в редакції, чинній на час встановлення позивачу групи інвалідності) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, законодавством України з питань призначення, виплати, перерахунку чи доплати, одноразової грошової допомоги військовослужбовцям та звільненим з військової служби особам встановлено, що день встановлення групи інвалідності є днем виникнення права на отримання одноразової допомоги. Отже, застосовуванню підлягає саме той порядок, який діяв на дату встановлення первинної відповідної групи інвалідності, в тому числі, при визначенні розміру одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів звертає увагу, що в подальшому Законом України від 06.04.2017 року № 2004-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей", який набрав чинності 07.05.2017, у Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було внесено ряд змін. Так, текст статті 16-2 було викладено в такій редакції:

«1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: … б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

2. Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року"».

Приписами п.3 Прикінцевих положень Закону України від 06.04.2017 року № 2004-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей" зобов'язано Кабінет Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Отже, допомога призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, слід відмітити, що як до абз.3 п.2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013, так і до п.3 Порядку №975, затвердженого даною постановою Кабінету Міністрів України, зміни не вносилися.

Таким чином, новими редакціями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 та Порядку №975 також передбачено застосування тих норм законодавства, які діяли на момент встановлення позивачу інвалідності.

Враховуючи вище наведе колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача та про необхідність призначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" в редакції Закону України від 06.04.2017 № 2004-VIII .

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції, приймаючи рішення неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, є підстави для скасування оскарженого судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 року по справі № 820/2757/18 - скасувати.

Прийняти постанову, яков відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 06 липня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд М.М. Яковенко