Рішення № 75151364, 04.07.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/810/18

Провадження № 2/419/256/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря – Московченко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 В`ячеслава Євгеновича про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 27.02.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на умови кредитного договору, підписавши заяву разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою. Укладення між відповідачем та банком договору, підтверджується підписом відповідача у заяві.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

ОСОБА_1 порушив взяте на себе зобов’язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» щодо погашення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 14.03.2018 року склала 34415,04 грн, з них 3325,83 грн – заборгованість за кредитом, 4847,19 грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 24365,11 грн – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. – штраф (фіксована частина), 1626,91 грн – штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором б/н від 27.02.2008 року та судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1762 грн, які були сплачені ним при пред’явленні позову до суду.

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, просила суд розглядати справу за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, просив суд застосувати строк позовної давності.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 27.02.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6800 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на умови кредитного договору, підписавши заяву разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою. Укладення між відповідачем та банком договору, підтверджується підписом відповідача у заяві (а.с.8).

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (а.с.10-24).

ОСОБА_1 порушив взяте на себе зобов’язання перед ПАТ КБ «Приватбанк» щодо погашення кредиту, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 14.03.2018 року склала 34415,04 грн, з них 3325,83грн – заборгованість за кредитом, 4847,19 грн – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 24365,11 грн – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. – штраф (фіксована частина), 1626,91 грн – штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до 610 ЦК України, порушенням зобов’язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.449 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з копією паспорта громадянина України, серії ЕЛ № 027026, виданий 11.02.2016 року Новоайдарським РС УДМС України в Луганській області, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Побєда, АДРЕСА_1, яке згідно з розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», є населеним пунктом на території якого здійснюється антитерористична операція.

Отже, мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями накладається відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 14 квітня 2014 року і застосовується до боргових сум заборгованості за кредитним договором, які виникли після 14 квітня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що пеня та/або штраф за період з 14 квітня 2014 року, яка була нарахована на суму заборгованості за кредитним договором, стягненню з відповідача не підлягає.

На підтвердження правомірності нарахування пені суду представлений розрахунок, в якому в єдиній в графі зазначено сума комісії та пені, без зазначення окремо комісії та окремо пені.

Так як, позивачем не надано відомостей щодо дати нарахування суми штрафів, а тому суд вважає, що фіксовані та процентні суми штрафу були нараховані відповідачу в період проведення антитерористичної операції та не підлягають стягненню згідно норм вищезазначеного Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Суд зауважує, що розрахунок заборгованості є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача, які позивач зобов'язаний був роз'яснити суду. Суд не є фахівцем в банківських розрахунках, а тому за відсутності відповідних фахових роз'яснень позбавлений можливості самостійно перевірити та визначити розмір заборгованості окремо пені та комісії.

З вказаних вище підстав суд вважає, що позов в зазначеній частині є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню. З тієї ж підставі є необґрунтованим позов в частині стягнення комісії.

Щодо вимог відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Кінцевий строк повернення кредиту є строк дії карти, тому початок позовної давності також відповідає строку дії карти. Проте, в заяві на отримання кредитної карти ОСОБА_1 відсутня інформація щодо строку дії картки (а.с. 8-9). Таким чином, сторони укладаючи договір не визначили цей термін. Разом з тим останній платіж на погашення кредиту було здійснено 10.09.2016 р. згідно розрахунку заборгованості, який надано позивачем ( а.с. 5-7). Таким чином, у даному випадку строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки з позовом позивач звернувся до суду 10.04.2018 року, тому вимога відповідача про застосування строків позовної давності є необґрунтованою.

Беручи до уваги вищенаведене, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, оскільки, відповідач не надав жодного доказу на спростування обставин, які викладені представником позивача та підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду справи, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково, в частині стягнення основної заборгованості за кредитом та відсотків.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при пред’явленні позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір у сумі 1762 грн, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.1).

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 16, 259, 525, 530, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 82, 141, 263, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 В`ячеслава Євгеновича про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 В`ячеслава Євгеновича, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідн. №3098017930, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, селище Побєда, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на р\р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором від 14.03.2008 року № б/н у сумі 8173,02 грн (вісім тисяч сто сімдесят три гривні дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 В`ячеслава Євгеновича, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідн. №3098017930, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" судовий збір в сумі 1762 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк