Постанова № 75151166, 19.06.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.06.2018 року м. Кропивницький

Справа № 383/801/16-ц

Провадження № 22-ц/781/1106/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання Тимошенко Т.О.,

учасники справи:

позивач – Фермерське господарство «Сатурн»,

відповідач – ОСОБА_4,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ з питань організації діяльності центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області (суддя Червонописький В.С.) від 20 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ФГ «Сатурн» звернулося в Бобринецький районний суд Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ з питань організації центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, Витязівська сільська рада Бобринецького району Кіровоградської області, у якому, з урахуванням неодноразових заяв про зміну позовних вимог, просив суд визнати заповіт ОСОБА_4 неналежною стороною договору оренди землі та зобов’язати відділ з питань організації центру надання адміністративних послуг апарату Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області скасувати запис від 19 червня 2016 року № 15099206 про зміну власника земельної ділянки, сягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди.

Позивач посилався на те, що 12 квітня 2005 року з волі власника земельної ділянки ОСОБА_5, від імені якої діяв представник – ОСОБА_6, укладено договір оренди землі, зареєстрований 5 липня 2005 року. Позивач оспорює правонаступництво орендодавця за договором, яке настало в результаті спадкування після смерті ОСОБА_5, посилаючись на те, що прізвище власника землі є відмінним від прізвища орендодавця.

ОСОБА_4 звернувся в суд із зустрічним позовом до ФГ «Сатурн» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 14 червня 2005 року між ОСОБА_7 та ФГ «Сатурн», який зареєстровано 5 липня 2005 року, витребування з незаконного володіння ФГ «Сатурн» земельної ділянки.

Свої вимоги відповідач обґрунтовував тим, що існуючий договір оренди землі укладений, нібито, між ОСОБА_7 та ФГ «Сатурн» був підписаний від імені орендодавця іншою особою. ОСОБА_7 такий договір з відповідачем не укладала.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2017 року, після задоволення відводу судді Адаменко І.М. та у зв’язку з неможливістю визначення нового складу суду, справу передано для розгляду до Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року за клопотанням представника позивача суд призначив комплексне дослідження, яке складається з комплексної технічної експертизи документів та повторної почеркознавчої експертизи. Суд поставив перед експертами наступні питання: чи виконано підпис на наданих примірниках договору оренди землі від 14 червня 2005 року у розділі «Реквізити орендодавця» у графі «ідентифікаційний код» (під коригуючою речовиною), ОСОБА_4 чи померлою ОСОБА_5 або іншою особою; чи виконано підпис в Журналах для реєстрації нотаріальних дій Виконавчого комітету Витязівської сільської ради ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 або іншою особою; чи виконаний підпис в акті про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, в акті про визначення меж земельних ділянок в натурі, в заяві про реєстрацію договору оренди землі від 14 червня 2005 року ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 чи іншою особою? Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Суд мотивував своє рішення тим, що згідно висновку експерта від 4 травня 2017 підпис в кожному з трьох примірників договору оренди землі від 14 травня 2005 виконані не ОСОБА_5 і не ОСОБА_4; підпис на акті про передачу та прийом земельної ділянки, на заяві про реєстрацію договору оренди на земельну ділянку виконані ОСОБА_4 Водночас в дослідницькій частині експерт зазначив, що договір оренди землі в розділі «Реквізити орендодавця» містить коригуючу речовину білого кольору під якою при досліджені на просвіт виявлено наявність підпису схожого візуально на підписи, що досліджувались в документах. Під час проведення первинної експертизи дана обставина не була відома і не досліджувалася. Згідно висновку суду, висновок експерта від 4 травня 2017 року не містить повних відповідей на питання, які представник позивача надає для проведення повторної експертизи, крім того експертом не досліджувались підписи в графі «ідентифікаційний код», що є підставою для призначення повторної експертизи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції від 20 квітня 2018 року скасувати у зв’язку з порушенням судом норм процесуального права, справу направити до того самого суду для її продовження розгляду.

Відповідач посилається на те, що у справі вже була призначена і проведена почеркознавча експертиза. Експертизу призначено за участю представника позивача та з урахуванням його пропозицій. Відповідний висновок експерта приєднано до справи. Клопотання позивача про призначення повторної експертизи обґрунтовано формальними підставами (відсутність вказівки про номер справи і таке інше). Суд не мав законних підстав для призначення повторної почеркознавчої експертизи. Крім того, у резолютивній частині ухвали вказано, що суд призначає комплексне дослідження, замість судової експертизи. Суд, всупереч нормативним вимогам про розумні строки розгляду справи, зупинив провадження у справі без врахування того, що воно відкрито ще 15 вересня 2016 року.

Відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилається на безпідставність вимог апеляційної скарги та хибність наведених відповідачем аргументів. Підставою для звернення позивача з клопотанням про призначення експертизи є нові обставини, які не були відомі позивачу. Експерт, який склав висновок від 4 травня 2017 року № 17-335, порушив п. 4.16. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз так, як відповіді надано не на кожне з поставлених судом питань окремо, а по групах. Суд призначив повторну експертизу в межах заявленого позивачем клопотання. Твердження відповідача, що поставлені перед експертизою питання виходять за межі предмета дослідження у справі, є помилковими. Зміст ухвали відповідає вимогам закону. Призначення у справі комплексної експертизи забезпечить дотримання судом розумних строків розгляду справи.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили поти доводів апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Апеляційний суд Кіровоградської області вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Основні принципи цивільного судочинства наведені у ч. 3 ст. 2 ЦПК України, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом.

За приписами частин 2 – 4 статті 12 ЦПК України учасники справимають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи самостійно розпоряджаються своїми процесуальними правами.

Процесуальні строки – період у часі в межах яких вчиняються процесуальні дій.

Учасники справи реалізують свої процесуальні права та виконують процесуальні обов’язки в межах процесуальних строків встановлених законом або судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Такі ж по суті положення містили статті 1, 10, 11, 67, 72 ЦПК України 2004 року, норми якого діяли на час відкриття провадження у справі.

Провадження у даній справі відкрито Бобринецьким районним судом Кіровоградської області 15 вересня 20016 року.

Ухвалою того ж суду від 13 лютого 2017 року за клопотанням відповідача призначено судово-почеркознавчу експертизу.

На дослідження експерту було надано всі три примірники оригіналу типового договору оренди землі від 17 червня 2005 року, укладеного між ОСОБА_5 і ФГ «Сатурн».

У висновку експерта № 17-335 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи № 383/801/16-ц від 4 травня 2017 року (Т. 3 а.с. 4) експерт вказав, що в кожному з примірників договору оренди землі у розділі «Реквізити орендодавця» в графі «ідентифікаційний код» міститься корегуючи речовина білого кольору при візуальному дослідженні на коригуючій речовині наявний слід відтиску печаті, при дослідженні коригуючої речовини на просвіт, під нею встановлено наявність підпису візуально схожого за ознаками на підписи, що досліджувалися у документах.

Таким чином, наявність на всіх трьох примірниках договору оренди коригуючої речовини та підпису під нею можна виявити візуально.

Отже за часу залучення до матеріалів справи примірників оспорюваного договору, у тому числі наданому позивачем, він міг виявити наявність коригування первісного тексту договору в розділі «Реквізити орендодавця» без спеціальних на те знань та умінь.

Звертаючись 13 лютого 2017 року до суд з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи (Т. 2 а.с. 193 – 196), представник позивача зазначив, що для з’ясування питання чи підписували договір ОСОБА_4 або ОСОБА_5 потрібні спеціальні знання, що потребує проведення експертизи. Проте вимог щодо дослідження прихованого за коригуючою речовиною підпису позивач не заявив.

Висновок експерта залучений до справи судом 11 травня 2017 року, а провадження у справі відновлено 31 травня 2017 року.

Позивач мав достатньо часу для ознайомлення із висновком експерта та достовірно дізнатися про наявність не ідентифікованого підпису під корегуючою речовиною, однак клопотання про призначення комплексної експертизи представник позивача подав лише 10 січня 2018 року (Т. 4 а.с. 3 – 10) і повторно подав 4 квітня 2018 року (Т. 4 а.с. 123 – 135).

На час подання такого клопотання граничні строки розгляду справи, встановлені ст. 157 ЦПК України (2004 року) та ст. 210 ЦПК України (2017 року), спливли, а з моменту відновлення провадження у справі після проведення почеркознавчої експертизи минуло 7 місяців.

При цьому позивач не посилався на поважність пропуску строку надання доказів.

Суд цих обставин не врахував.

Крім того, суд не навів вагомих аргументів на обґрунтування рішення про призначення повторної почеркознавчої експертизи об’єктів, які вже були предметом дослідження.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Призначення судом експертизи поза розумними строками розгляду справи суперечить принципам цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення комплексної експертизи неповно з’ясував що мають значення для вирішення питання, що привело до порушення норм процесуального права та постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Л. Карпенко

Судді: А.М. Головань

ОСОБА_3