Рішення № 75150655, 05.07.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7909/17

Номер провадження 2-а/404/193/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючої судді - Панфілової А.В.

при секретарі - Мосійчук А. Г.

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій і рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дій Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% від суми заробітку, за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії, з подальшою виплатою пенсії у розмірі, встановленому після її перерахунку. Просить визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Кіровоградської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, № 825047 від 05 грудня 2017 року щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату, раніше призначеної пенсії за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року (в редакції Закону України №2663-111 від 12.07.2001) в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, виходячи з заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Кіровоградської області №18-360 від 15.11.17 р. про заробітну плату в розмірі 90% від суми заробітку починаючи з 06.09.2017року без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії та з подальшою виплатою пенсії в розмірі 90% від суми заробітку, за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії довічно.

В обґрунтування позову зазначено, що Кропивницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградської області з листопада 2016 року, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначено пенсію за вислугу років .

Загальний страховий стаж на день призначення пенсії, на посаді прокурора складається із: періоду роботи в органах прокуратури України з 28.07.1988 по 31.10.01 складає 13 років 3 місяці 3дні, а також період роботи в Кіровоградській міжрайонній природоохоронній прокуратурі в період з 31.10.2001 по 06.01.2004 року і складає 2 роки 5 місяців 8 днів та в органах прокуратури України на прокурорських посадах з 05.01.2004 по час звернення 17.11.2016, що складає 28 років 3 місяці 25 днів.

Зазначається, що 07.12.17 року звернулась до відповідача з заявою про проведення відповідного перерахунку пенсії згідно Закону України «Про прокуратуру» та отримала рішення за № 825047 від 05.12.2017 року , яке вважає протиправним та таким , що підлягає скасуванню судом.

Стверджується, що п.5 ч.1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII передбачено, що гарантії незалежності прокурора забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням. Частиною 5 цієї статті зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов'язків або прийняття ним незаконного рішення.

Вважає, що застосоване стосовно неї Кропивницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградської області положення п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року за №213, погіршує її права, так як його вимоги не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена на підставі іншої норми, прийнятої до набрання чинних законів, а саме ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХП від 05.11.1991 року, а тому суперечить Конституції України.

Нею ставиться питання не про призначення пенсії, а про проведення її перерахунку на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».

До спірних правовідносин відноситься застосування саме норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року за № 213, що суперечить статті 58 Конституції України, яка зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти це мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-УПІ від 3 жовтня 2017 року встановлено, що норми ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення діють до дня внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб», а тому просить задовольнити позов повністю.

До судового засідання представником відповідача надано відзив на позовну заяву з посиланням, що позивач отримує пенсію, яка призначена на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789 з змінами та доповненнями.

Норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., № 1789 не діють за винятком частини третьої , четвертої, шостої та одинадцятої. Жодна з наведених частин ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., № 1789, які діють після набрання чинності 16.07.2015 р. Законом України «Про прокурату» № 1697, не регулює питання проведення перерахунку пенсії прокурорам.

Вважає посилання позивача на норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789, які не діють з 16.07.2015 p. є недопустимим.

Стверджується про відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії починаючи з 06.09.2017 року.

Крім того діючою нормою ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 визначено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій визначається Кабінетом Міністрів України.

На сьогодні відсутні будь- які рішення суду щодо визнання норм Законів України «Про прокуратуру» нечинними, та такими, що не відповідають Конституції України. В зв'язку з чим норми діють і перерахунок пенсії можливий тільки при прийнятті відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначенх пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

Враховуючи вищезазначене, головне управління стверджує, що не порушувало прав позивача в зв'язку з чим і правові підстави для задоволення позову повністю.

В судове засідання сторони не з»явились . Позивач звернулася до суду з позовом 11.12.17 року.Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 27.02.18 року справу передано на розгляд судді Панфілової А.В.

В судові засідання 07.05.18 року та 05.07.18року позивач надала заяви про перенесення розгляду справи у зв»язку з відсутністю можливості взяти участь в судовому засіданні ( а.с. 48,55) без зазначення поважних причин неявки та надання доказів поважності.

Враховуючи позицію позивача викладену в позові, наявність відзиву відповідача , відсутність даних щодо поважних причин неявки позивача та повідомлень позивача щодо можливого надання додаткових доказів у справі, суд дійшов висновку щодо доцільності, відповідно до вимог ч.1 ст. 205 КАС України , розгляду справи по суті за наявних доказів у відсутність сторін.

Судом встановлено наступні факти.

Позивач отримує пенсію, яка призначена на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789 з змінами та доповненнями.

Норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., № 1789 не діють за винятком частини третьої , четвертої, шостої та одинадцятої. Жодна з наведених частин ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., № 1789, які діють після набрання чинності 16.07.2015 р. Законом України «Про прокуратуру» № 1697, не регулює питання проведення перерахунку пенсії прокурорам.

Суд вважає посилання позивача на норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789, які не діють з 16.07.2015 p. є недопустимим.

Головне управління не має законних підстав для проведення перерахунку пенсії починаючи з 06.09.2017 року.

Крім того діючою нормою ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 визначено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій визначається Кабінетом Міністрів України.

На час розгляду справи ті чи інші норми Законів України «Про прокуратуру» не визнані нечинними, та такими, що не відповідають Конституції України. В зв'язку з чим норми діють і перерахунок пенсії можливий тільки при прийнятті відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає, що в даному випадку посилання позивача на рішення Конституційного Суду України по справі № 8-рп/99 від 06.07.1999 р. та № 5-рп/2002 від 20.03.2002 р. є недоцільним, так як головне управління забезпечує своєчасну виплату призначеної пенсії.

В зв'язку з чим звуження прав позивача не відбувалося.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Дана норма повністю кореспондується з нормою ст. 46 Конституції України про право громадян на соціальний захист.

Позиція позивача прямо протирічить нормам ст. 21 Конституції України, якої передбачено: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини невідчужуваними та непорушними.».

В зв'язку з чим призначення пенсій всім громадянам на загальних умовах є рівність громадян перед Законом.

Позивач ставить вимогу проведення перерахунку пенсії з 06.09.2017 p., тобто часовому просторі, коли діє норма ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 головне управління застосовує діючі норми на момент звернення позивача.

Норми ст. 50 -1 Закону України «Про прокуратуру» окрім частин третьої, четверті шостої та одинадцятої втратили чинність з 16.07.2015 р.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші

нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони

пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснена відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норм права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липа

2016 року у справі № 21-1726а 16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність

постанови Кабінету Міністрів України яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії

не є підставою для застосування вже недіючих норм Законів України для проведення

перерахунку заробітної плати (пенсії). Тобто недіючий Закон України «Про прокуратуру» не

може застосовуватися до правовідносин, які виникли після втрати ним чинності.

Також,при постановленні рішення суду постанову Верховного Суд України від 07.11.2017 року з аналогічних правовідносин, стосовно перерахунку пенсії державному службовцю в разі неприйняття постанови КМУ про проведення перерахунки так Верховний Суд України навів висновки, що без відповідної постанови Уряду перерахунки не проводяться.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом України 14.02.2018 по справі № К/9901/16758/18( 635/903/17) зроблено висновок, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії ч. 13 та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-Х1І, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УП у редакції, чинності на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенси працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Розділу ХІН Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативне правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України відповідність із цим Законом.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

Верховний Суд звертає увагу, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Тривале невиконання Кабінетом Міністрів України вимог п. 13 Розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII призвела до правової невизначеності у спірних правовідносинах та ситуації, за якої пенсіонери з числа прокурорів

не мають можливості реалізувати своє право на перерахунок пенсії, передбачене ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УП.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, орган Пенсійного фонду України не діяв протиправно.

Бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України і покладати на нього обов'язки, не передбачені законодавством. При цьому, причини бездіяльності Кабінету Міністрів України та їх оцінка не є предметом спору у даній справі.

Саме такий висновок містить постанова Верховного Суду України від 14.02.2018 року, яка прийнята по аналогічній справі, в зв'язку з чим і правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати суд вирішує залишити по фактичному їх понесенні сторонами.

Керуючись ст.ст.139,205, 246,250 КАС України , суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( 25000, АДРЕСА_1, ІПН- НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області ( 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна 7-а, код ЄДРПОУ- 20632802) про визнання протиправними дій і рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії та прийняття відповідних рішень, відмовити повністю.

Судові витрати залишити по фактичному їх понесенні сторонами.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда