Ухвала суду № 75149868, 19.06.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

19.06.2018

Справа№373/2508/14-к

Провадження №1-кп/359/92/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Моргушко Л.В.,

за участю прокурора Гайфуліна О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника – адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні об’єднаного судового провадження за кримінальними провадженнями: №12014110240000394, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2014 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, № 42015110240000013, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 275 КК України, та № 42017110000000111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2017 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по обвинуваченню за ч. 2 ст. 272 КК України.

клопотання адвоката ОСОБА_2 – захисника ОСОБА_1 про визнання очевидно недопустимими доказами документів (п.п.81-83 клопотання прокурора про надання доказів обвинувачення), а саме: копії договору №149 на виготовлення технологічної частини автомобільного газозаправного пункту від 01.10.2010 року; копії специфікації як додатку №1 до даного договору; копії акту №305 від 29.10.2010 року приймання-передачі технологічної частини автомобільного газозаправного пункту згідно указаного договору, -

в с т а н о в и в :

На розгляді в Бориспільському міськрайонному суді Київської області перебуває кримінальне провадження відносно указаних громадян.

В ході судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_1 заявлено клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами документів (п.п.81-83 клопотання прокурора про надання доказів обвинувачення), а саме: копії договору №149 на виготовлення технологічної частини автомобільного газозаправного пункту від 01.10.2010 року; копії специфікації як додатку №1 до даного договору; копії акту №305 від 29.10.2010 року приймання-передачі технологічної частини автомобільного газозаправного пункту згідно указаного договору.

Мотиви зазначеного клопотання зводяться до того, що указані документи отримані невстановленим шляхом та є незасвідченими копіями, за відсутності відповідних оригіналів таких документів, що є порушеннями вимог ст.ст. 93,99 КПК України.

З огляду на що вказані докази, на думку захисту, слід визнати недопустимими доказами на підставі п.2 ч.3 ст. 87 КПК України, внаслідок їх очевидної недопустимості.

Обвинувачений ОСОБА_1, та інші обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_3, а також їх захисники підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити з аналогічних підстав.

Потерпіла ОСОБА_7 при розгляді даного клопотання зазначила про необхідність дослідження всіх доказів, що подані прокурором.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання не вбачаючи очевидної недопустимості зазначених захисником доказів та просив їх дослідити.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, вважає, що останнє не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, відповідно до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, стаття 87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2 та ч. 3 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Перевіривши підстави клопотання в нарадчій кімнаті, суд вважає, що підстав для визнання зазначених вище доказів очевидно недопустимими немає.

Подані документи в копіях, на даний час, на думку суду, не можуть бути визнані очевидно недопустими, оскільки відповідний розгляду судового провадження є незавершеним, а прокурор має право в порядку ст. 350 КПК України надати відповідні документи в оригіналах для їх безпосереднього дослідження.

Також їх походження ще слід встановити в ході судового розгляду даного судового провадження.

З цього приводу, суд не може погодитись із позицією захисту та визнати перелічені документи такими, що є очевидно недопустимими, а тому останні підлягають вирішенню в порядку, визначеному ч.1 ст. 89 КПК України, з урахуванням всіх досліджених судом доказів в кримінальному провадженні.

Крім того, без перевірки інших доказів сторони обвинувачення та в разі наявності і доказів захисту, суд позбавлений можливості встановити всі обставини та підстави отримання таких документів, а також дотримання та виконання вимог ст.ст. 93, 99 КПК України, щодо дослідження оригіналів документів в ході судового розгляду.

Слід також зазначити, що жоден доказ обвинувачення чи захисту не має наперед визначеної сили серед інших доказів, і такі докази, в тому числі і зазначені в п.п.81-83 клопотання прокурора, підлягають врахуванню судом на рівні з іншими доказами у справі, якими є протоколи процесуальних дій, допит свідків, потерпілих, обвинувачених, документи та речові докази, тощо.

За таких обставин, суд вважає вищевказане клопотання таким, що заявлено передчасно, тому на даній стадії судового розгляду клопотання задоволенню не підлягає, такі докази підлягають дослідженню з подальшим вирішенням їх недопустимості в порядку, визначеному ч.1 ст. 89 КПК України.

Однак, суд вважає за необхідне зобов’язати прокурорів групи прокурорів в даному провадженні до завершення судового розгляду надати оригінали таких документів та підстави їх отримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 87, 89, 164, 165, 223, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_2 – захисника ОСОБА_1 про визнання очевидно недопустимими доказами документів (п.п.81-83 клопотання прокурора про надання доказів обвинувачення), а саме: копії договору №149 на виготовлення технологічної частини автомобільного газозаправного пункту від 01.10.2010 року; копії специфікації як додатку №1 до даного договору; копії акту №305 від 29.10.2010 року приймання-передачі технологічної частини автомобільного газозаправного пункту згідно указаного договору, - залишити без задоволення.

Дослідити зазначені докази згідно пунктів 81-83 клопотання прокурора про надання доказів обвинувачення в судовому засіданні (а.с. 47-51 том 17).

Зобов’язати прокурорів групи прокурорів у об’єднаному кримінальному провадженні до завершення судового розгляду надати оригінали доказів, що підлягають дослідженню судом (пункти 81-83 клопотання прокурора про надання доказів обвинувачення, а.с. 47-51 том 17).

Вирішити питання недопустимості вказаних доказів в порядку, визначеному ч.1 ст. 89 КПК України, з рахуванням всіх досліджених судом доказів.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 21.06.2018 року.

Суддя: С.М.Вознюк