Постанова № 7514855, 11.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-18673/09/0570

час прийняття постанови: 12.50 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.,

за участю:

представника позивача – Кисельова В.С.,                     

представника відповідача 1 – Східної митниці – Бєломєстової Л.В.,

представника відповідача 2 – ГУДКУ у Донецькій області – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнання недійсним рішення Східної митниці від 07.11.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість у загальному розмірі 274027.49 грн. на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» шляхом зарахування на поточний рахунок закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ»,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнання недійсним рішення Східної митниці від 07.11.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість у загальному розмірі 274027.49 грн. на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» шляхом зарахування на поточний рахунок закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.11.2008 р. ЗАТ «ВО «КОНТІ» через свого митного брокера ЗАТ «УКРСЕРВІС» подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/014055, якою задекларувало імпорт товару з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг): фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження –провінція Орду, Туреччина, у кількості 20 000 кг за ціною 4 450,00 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 89 000,00 доларів США або 518522,90 грн. Відповідач 1 відмовив в прийнятті ДМВ № 700000005/8/014055, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року. 07.11.2008 р. позивачем було отримане рішення митного органу від 07.11.2008 р. про визначення митної вартості товарів до ДВМ № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 р. позивач зазначає, що даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме: встановив її на рівні 699347,34 грн. або 120600,00 доларів США, тобто за ціною 6 030,00 доларів США за 1000 кг.

Відповідно до умов п. 1.1. Контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р. продавець продає, а покупець покупає на умовах DDU Донецьк, Україна товар. 23.09.2008 року сторонами було підписано Специфікацію № 29 до контракту, відповідно до якої продавець зобов’язувався поставити, а покупець прийняти та сплатити 40 000 кг фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження –провінція Орду, Туреччина за ціною 4,45 доларів США за 1 кг.

05.11.2008 р. позивач надав відповідачу 1 ДВМ № 700000005/8/014055, якою була задекларована митна вартість товару: фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження –провінція Орду, Туреччина, у кількості 20 000 кг. за ціною 4 450,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 89 000,00 доларів США або 518522,90 грн. за курсом НБУ.

Позивач вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 264 Митного кодексу України, була заявлена митна вартість товарів і були подані відомості про її визначення, які базувались на об’єктивних, документально підтверджених даних.

Позивач звернув увагу суду, на те, що ним відповідачу 1 був наданий лист від 21.10.2008 року, наданий ДП «Держзовнішінформ» та лист від 31.10.2008 року, наданий ДП «Укрпромзовнішекспертиза», у яких було зазначено, що рівень цін на фундук подрібнений смажений 1-3 мм враховуючи комерційні пропозиції підприємств-постачальників відповідної продукції, кон’юнктуру ринку даного товару, умови контракту, якісні показники товару, тому можна вважати, що рівень цін на фундук подрібнений смажений, наведений у Специфікації № 29 від 23.09.2008 р. до Контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р., а саме – 4,45 доларів США/кг (нетто) на умовах поставки DDU – м. Макіївка, Україна, відповідає поточній кон’юнктурі ринку та знаходяться в межах рівня відпускних цін виробника на даний товар. Але, як вказує позивач, відповідач 1 знехтував даними наведеними у наданих йому висновках ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та ДП «Держзовнішінформ».

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Також, позивач зазначає, що у зв’язку з прийняттям відповідачем 1 оскаржуваного рішення, яким було відмовлено Позивачу у митному оформленні товару та прийнятті ДМВ № 700000005/8/014055, позивач потрапив у ситуацію, коли мав вимушено перервати виробничий цикл у зв’язку із браком сировини для виробництва кондитерських виробів. З метою недопущення простою виробництва та виникнення збитків позивач був змушений збільшити митну вартість заявленого до розмитнення товару та надати відповідачу 1 іншу декларацію про визначення митної вартості товару за ціною 6 030,00 доларів США за 1000 кг., тобто 20 000 кг. на загальну суму 699347,34 грн. або 120 600,00 доларів США. Тому, позивач вважає, що як наслідок, позивач сплатив більшу суму податку на додану вартість з митної вартості товару, а саме 139869,47 грн. замість 103220,42 грн.

12.11.2008 року відповідачем 1 не була прийнята подана позивачем ДМВ, відповідно до якої позивач мав намір задекларувати фундук подрібнений смажений, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження – провінція Орду, Туреччина за ціною 4,45 доларів США за 1 кг. у кількості 20000 кг., поставлений також компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» на підставі того ж Контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р. та Специфікації № 29 від 23.09.2008 р. до нього. Відмову в прийнятті декларації митної вартості вказаного вище товару за визначеною ЗАТ «ВО «КОНТІ» ціною у розмірі 4,45 доларів США за 1 кг. співробітники Східної митниці пояснили, що на ідентичний товар рішенням Східної митниці від 07.11.2008 р. вже була визначна митна вартість такого товару у розмірі 6,03 доларів США за 1 кг., а тому відповідно до п. 7 Порядку № 1766 декларант зобов’язаний подати декларацію митної вартості товару за тією митною вартістю, що була визначена рішенням митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Позивач збільшив митну вартість заявленого до розмитнення товару та надав відповідачу 1 ДМВ № 700000005/8/014455 від 12.11.2008 р. про визначення митної вартості товару за ціною 6 030,00 доларів США за 1000 кг., тобто 20 000 кг. на загальну суму 696561,48 гривень або 120 600,00 доларів США за курсом НБУ. Як наслідок, позивач сплатив більшу суму податку на додану вартість з митної вартості товару, а саме 139312,30 грн. замість 102809,24 грн.

Також, 23.09.2008 року позивачем та Компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» було підписано Специфікацію № 30 до вищезазначеного Контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р.

05.11.2008 р. позивач надав відповідачу 1 ДМВ № 700000005/8/014088, якою була задекларована митна вартість товару. Позивач зазначає, що на виконання умов Порядку № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач через свого Декларанта (ЗАТ «УКРСЕРВІС») подав всі необхідні документи. Проте, відповідач 1 видав картку відмови № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 р. та було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014088 від 05.11.2008 р., згідно до якого відповідачем 1 самостійно була визначена митна вартість лише тільки чистої фундукової пасти, врожаю 2008 р., походження – провінція Орду, Туреччина.

23.10.2008 року позивачем та Компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» було підписано Специфікацію № 31 до вищезазначеного Контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р. Митне оформлення товару, який було поставлено Позивачу за Специфікацією № 31 від 23.10.2008 р., здійснювалося партіями: 1. 09.12.2008 р. – 20 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження –провінція Орду, Туреччина, за ціною 4,00 доларів США за 1 кг на загальну суму 80 000,00 доларів США або 591912,00 грн. за курсом НБУ (курс НБУ на 09.12.2008 р. – 7,3989 грн./1 долар США); 2. 09.12.2008 р. – 20 000 кг фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження – провінція Орду, Туреччина, за ціною 4,00 доларів США за 1 кг на загальну суму 80 000,00 доларів США або 591912,00 грн. за курсом НБУ (курс НБУ на 09.12.2008 р. – 7,3989 грн./1 долар США); 3. 06.02.2009 р. – 1 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження –провінція Орду, Туреччина, за ціною 4,00 доларів США за 1 кг на загальну суму 4000,00 доларів США або 30800,00 грн. за курсом НБУ (курс НБУ на 06.02.2009 р. – 7,7 грн./1 долар США).

Позивач зазначає, що відповідач 1 неправомірно відмовляв у прийнятті поданих позивачем ДМВ, на підставі того, що рішенням митного органу від 07.11.2008 р. вже була визначена ціна на ідентичний товар у розмірі 6,03 доларів США за 1 кг. для фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження –провінція Орду, Туреччина, а тому відповідно до п. 7 Порядку № 1766 декларант зобов’язаний подати декларацію із зазначенням тієї митної вартості, що була визначена митним органом. Тому, як зазначає позивач, він здійснив корегування митної вартості відповідно до рішення про визначення митної вартості від 07.11.2008р. та подав до митного органу митні декларації (форма ДМВ-2): 1. № 700000005/8/015798 від 09.12.2008р.; 2. № 700000005/8/015785 від 09.12.2008 р.; 3. № 700000005/8/000954 від 06.02.2009р.

11.11.2008 року позивачем та Компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» було підписано Специфікацію № 32 до вищезазначеного Контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р. Митне оформлення товару, який було поставлено позивачу за Специфікацією № 32 від 11.11.2008 р., здійснювалося партіями: 06.02.2009р. – 1 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження – провінція Орду, Туреччина, за ціною 3,80 доларів США за 1 кг. на загальну суму 3800,00 доларів США або 29260,00 грн. за курсом НБУ; 2. 10.02.2009р. – 19 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження – провінція Орду, Туреччина, за ціною 3,80 доларів США за 1 кг. на загальну суму 72200,00 доларів США або 555940,00 грн. за курсом НБУ.

Позивач зазначає, відповідачем 1 порушені вимоги ст. ст. 259, 266, 267 МК України.

Тому, позивач вимушений був здійснити корегування митної вартості відповідно до рішення про визначення митної вартості від 07.11.2008 р. та подати до митного органу митні декларації (форма ДМВ-2): № 700000005/8/000955 від 06.02.2009р., № 700000005/8/001056 від 10.02.2008р.

Таким чином, позивач вважає, що загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого позивачем до бюджету за період з листопада 2008р. до лютого 2009р. при здійсненні митного оформлення фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 р., походження – провінція Орду, Туреччина, склала 274027,49 грн.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Тому просить суд визнати такими, що є противоправними, дії відповідача 1 у видачі карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 р., № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнати недійсними картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнати недійсним рішення митного органу від 07.11.2008 р. про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 р., яке прийнято відповідачем 1 та стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у загальному розмірі 274027,49 грн. на користь ЗАТ «ВО «КОНТІ» шляхом зарахування на поточний рахунок ЗАТ «ВО «КОНТІ» (код за ЄДРПОУ одержувача – 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексімбанк» МФО 334817.

Відповідач 1 надав суду заперечення проти позову в обґрунтування яких зазначив, що згідно ст. 11 Митного кодексу України до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу, зокрема, шляхом:

1. Перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766.

2. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках ст. 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Після розгляду пакету документів, поданих до митного оформлення, та наявної інформації у відділі контролю митної вартості про ціни на подібний товар декларанту було запропоновано подати додаткові документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. При цьому в рамках положень п. 11 Порядку, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи, серед яких «копія вантажної митної декларації країни відправлення...; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару..».

В рамках вимог чинного законодавства 05.11.2008 року за ВМД № 700000005/8/014055 митницею було запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості, визначені п. 11 Порядку.

Якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, п. 14 Порядку визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідач зазначає, що декларант позивача 07.11.2008 року відмовився від подання додаткових документів.

Таким чином, митним органом було здійснено коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ та прийнято рішення щодо можливості застосування 3-го методу визначення митної вартості.

Тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні тим, які викладені в обґрунтування позову та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 1 – Східної митниці, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з тих самих підстав, які викладені в обґрунтування заперечень проти позову. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Думка відповідача 2 стосовно заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки ним суду заперечення проти позову не надано.

На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 12 Митного кодексу України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25112243, включено до ЄДРПОУ.

10 березня 2006 року між компанією «Poyras Tarimsal Urundler Gida San. Ve TIC. A.S.» (Продавець) та закритим акціонерним товариством «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (Покупець) укладений контракт № PRZ 01/2006 /а.с. 54-59/.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного контракту Продавець продає, а Покупець купує на умовах DDU Донецьк, Україна товар. Кількість нетто кожної партії товару та описання Товару будуть визначатися Специфікаціями, які є невід’ємними частинами даного Контракту.

23.09.2008 року сторонами зазначеного вище контракту було підписано Специфікацію № 29 до вищевказаного контракту, відповідно до якої Продавець зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити 40 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, за ціною 4,45 доларів США за 1 кг. /а.с. 60/.

Також, 23.09.2008 року позивачем та компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» було підписано Специфікацію № 30 до контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 року., відповідно до якої Продавець – компанія «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.», прийняло на себе зобов’язання здійснити поставку, а Покупець – ЗАТ «ВО «КОНТІ», - прийняти та оплатити наступний товар: 5 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, за ціною 4,45 доларів США за 1 кг. на загальну вартість 22 250,00 доларів США; 10000 кг. чистої фундукової пасти, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, за ціною 3,80 доларів США за 1 кг. на загальну вартість 38 000,00 доларів США. Умови постачання даною Специфікацією були визначені сторонами: FOB – Стамбул, Туреччина /а.с. 100/.

23.10.2008 року позивачем та компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» було підписано Специфікацію № 31 до контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 року, відповідно до якої Продавець, прийняв на себе зобов’язання здійснити поставку, а Покупець - прийняти та оплатити товар, одним з яких був 60 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, за ціною 4,00 доларів США за 1 кг. на загальну вартість 240000,00 доларів США /а.с. 120/.

11.11.2008 року між позивачем та компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» було підписано Специфікацію № 32 до контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 року, відповідно до якої Продавець прийняв на себе зобов’язання здійснити поставку, а Покупець прийняти та оплатити товар, одним з яких був 20 000 кг. фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, за ціною 3,80 доларів США за 1 кг. на загальну вартість 76000,00 доларів США /а.с. 161/.

Підстави для здійснення дій митного брокеру підтверджуються договором доручення № 1740-04.3. на здійснення митних брокерських послуг від 20.12.2005 р., укладений між позивачем та Декларантом /а.с. 43-45/.

Власником Митного ліцензійного складу, що розташований за адресою м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, є закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» (договір оренди не житлових приміщень № 209-08 від 01.03.2007 року та Ліцензія № 70000/062СВ-01231 від 29.03.2007 року) /а.с. 24-26, 34/.

Відповідно із ст. 1 Митного кодексу України митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

У відповідності із ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Тобто, митна та податкова декларації не є тотожними документами. Так, вантажна митна декларація є підставою для початку митного оформлення товару, який переміщується через державний кордон, та здійснення комплексу заходів контролю з боку митних органів з метою перевірки відомостей, заявлених декларантом у вказаному документі.

Відповідно ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» через свого митного брокера закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» подало до Східної митниці наступні декларації митної вартості, якими було задекларовано товар, поставлений компанією «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» на підставі контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 року та Специфікацій за №№ 29, 30, 31, 32 від 23.09.2008 року, 23.10.2008 року, 11.11.2008 року відповідно до нього:

1. 05.11.2008 року позивач подалв до Східної митниці ДМВ № 700000005/8/014055, якою задекларувало імпорт товару: фундук подрібнений смажений, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, Туреччина, у кількості 20 000 кг. за ціною 4 450,00 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 89 000,00 доларів США або 518522,90 грн. /а.с. 74-75/;

2. 05.11.2008 року позивач надав відповідачу 1 ДМВ № 700000005/8/014088, якою була задекларована митна вартість товару: фундуку подрібненого смаженого, розмір 1-3 мм, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, Туреччина, у кількості 5 000 кг. за ціною 4 450,00 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 22 250,00 доларів США або 129 630,79 грн. за курсом НБУ; чистої фундукової пасти, врожаю 2008 року, походження – провінція Орду, Туреччина, за ціною 3800,00 доларів США за 1 000 кг. на загальну митну вартість 38 000,00 доларів США або 221391,80 грн. за курсом НБУ /а.с. 110-111/.

Судом встановлено, що для підтвердження митної вартості товару (ДМВ № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року) позивач надав:

1) Контракт № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р.;

2) Специфікацію № 29 від 23.09.2008 р. до контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р.;

3) Інвойс № 072450 від 13.10.2008 р.;

4) копію експортної декларації № 08343100ЕХ124776 від 24.10.2008 р. (0446067);

5) висновок щодо вартості товару № 8/777 від 21.10.2008 р, наданий ДП «Держзовнішінформ», про відповідність контрактної ціни кон’юнктурі ринку;

6)висновок щодо вартості товару № 954-03 від 31.10.2008 р., наданий ДП «Укрпромзовнішекспертиза»;

7) цінову пропозицію компанії «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» від 22.09.2008 р.;

8) калькуляцію від 26.09.2008 р. ціни Компанії «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» товару за специфікацією № 29 від 23.09.2008 р.;

9) лист компанії «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» від 30.10.2008 р. з поясненням причин та обставин, що вплинули на ціноутворення Товару.

Для підтвердження митної вартості товару (ДМВ № 700000005/8/014088 від 05.11.2008 року) позивач надав:

1) Контракт № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р.;

2) Специфікацію № 30 від 23.09.2008 р. до контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р.;

3) Інвойс № 072430 від 06.10.2008 р.;

4) копію експортної декларації № 08340900ЕХ038592 від 15.10.2008 р. (0146040);

5)висновок щодо вартості товару № 957-03 від 31.10.2008 р., наданий ДП «Укрпромзовнішекспертиза»;

7) цінову пропозицію компанії «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» від 22.09.2008 р.;

8) калькуляцію від 26.09.2008 р. ціни компанії «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» товару за специфікацією № 30 від 23.09.2008 р.;

9) лист компанії «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.» від 30.10.2008 р. з поясненням причин та обставин, що вплинули на ціноутворення Товару.

Проте, у ДМВ № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року посадовою особою Східної митниці було зазначено, що декларанту необхідно надати додаткові документи, а саме: інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та (або) сировини, відповідна бухгалтерська документація, калькуляція з перекладом виробника товару.

Також, у ДМВ № 700000005/8/014088 від 05.11.2008 року посадовою особою Східної митниці було зазначено, що декларанту необхідно надати додаткові документи відповідно до вимог «Порядку декларування МВ товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, а саме: висновок «Укрзовнішекспертиза», висновок спеціалізованої установи щодо вартості товару, договір з третіми особами, розрахунки про здійснення платежів третім особам, калькуляція виробника товару та інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та (або) сировини.

Позивачем на адресу митного органу була подані наступні листи:

-          за ДМВ № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року – лист від 07.11.2008 р. за вих. № 3149/11.4./484, у якому позивач виклав підстави, які підтверджують правильність та доведеність заявленої митної вартості товару /а.с. 76-77/;

-          за ДМВ № 700000005/8/014088 від 05.11.2008 року – лист за вих. № 3207/11.4./499 від 14.11.2008 року, в якому виклав підстави, які підтверджують правильність та доведеність заявленої митної вартості товару та просив митний орган надати картку відмови /а.с. 112-113/;

Проте, відповідач 1 відмовив в прийнятті декларацій митної вартості № 700000005/8/014055, № 700000005/8/014088, в підтвердження чого надав картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року /а.с. 78/ та № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року /а.с. 114/.

В обґрунтування відмови відповідач 1 посилався на неподання декларантом позивача додаткових документів згідно вимог п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі - Постанова № 1766).

Тому, відповідачем 1 на підставі картки відмови № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 07.11.2008 р. до ВМД № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року /а.с. 79/.

Відповідно до наведеного рішення митним органом здійснено коригування товару. Визначення митної вартості Східною митницею здійснено за третім методом та встановлено її на рівні 699347,34 грн. або 120600,00 доларів США, тобто за ціною 6 030,00 доларів США за 1000 кг.

Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ЄАІС ДМСУ, Постанова КМУ від 20.12.2006 року № 1766 та Митний кодекс України.

Також, Східною митницею на підставі картки відмови № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 14.11.2008 р. до ВМД № 700000005/8/014088 від 05.11.2008 року /а.с. 115/.

Відповідно до наведеного рішення митним органом здійснено коригування товару. Визначення митної вартості відповідачем 1 здійснено за шостим методом.

Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ЄАІС ДМСУ, Постанова КМУ від 20.12.2006 року № 1766 та Митний кодекс України.

Суд зазначає, що позивачем митна вартість товару визначена за першим методом – ціною договору (контракту).

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.          за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.          за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.          за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.          на основі віднімання вартості;

5.          на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.          резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 – 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Суд встановив, що відсутні обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ЗАТ «ВО «Конті», та позивачем до Східної митниці було надано всі документи, щодо визначення ціни товару, що імпортується.

Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 – 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Позивачем суду були надані калькуляції підприємства виробника «Poyraz Tarimsal Urunler Gida San. Ve TIC. A.S.», якими підтверджено ціни по Специфікаціям № 29, 30, 31, 32 до контракту № PRZ 01/2006 від 10.03.2006 р., укладеного між ЗАТ «ВО «Конті» та компанією «Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret A.S», де, зокрема, зазначено загальну вартість товару – жарений подрібнений фундук 1-3 мм та фундукова паста, на умовах поставки DDU за ціною 4,45 доларів США та 3,80 доларів США відповідно (Специфікація № 29), за Специфікацією № 30 – 4,45 доларів США та 3,75 доларів США відповідно(умови поставки FOB Стамбул); за Специфікацією № 31 – 4,00 доларів США та 3,55 доларів США відповідно, за Специфікацією № 32 – 4,45 доларів США та 3,75 доларів США відповідно(умови поставки FOB Стамбул); за Специфікацією № 31 – 3,80 доларів США та 3,45 доларів США відповідно.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що відповідачу 1 закритим акціонерним товариством «ВО «КОНТІ» під час надання ВМД був наданий висновок Держзовнішінформ від 21.10.2008 року № 8/777 стосовно проведення цінової експертизи ввезеного позивачем товару (фундук подрібнений смажений розмір 1-3 мм, походження – провінція Орду, врожай 2008 року, екстра якість – 40000 кг. – 4,45 доларів США/кг. та чиста фундукова паста, походження – провінція Орду, врожай 2008 року – 3,80 доларів США/кг.), відповідно до якого зазначено, що контрактні ціни на товари на умовах поставки DDU Донецьк знаходяться в межах рівня відпускних цін виробника на даний товар /а.с. 73/.

Відповідно до Указу Президента України від 10.02.1996 року № 124/96 «Про заходи щодо вдосконалення конюнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» було створено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ), на який було покладено функцію моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, надання інформаційної, консультативної та експертної дороги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 року № 310 «Питання Міністерства економіки», Держзовнішінформ віднесено до сфери управління Міністерства економіки України.

Таким чином, Держзовнішінформ є державним органом, уповноваженим надавати офіційну цінову інформацію на імпорт та експорт товарів, та здійснювати цінову експертизу товарів. Між Держзовнішінформом та Державною митною службою України 16.10.1996 року була підписана Угода про інформаційний обмін.

Крім того, позивачем митному органу також надавались довідки державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 31.10.2008 року № 954-03 та № 957-03, якою було повідомлено, що комерційні пропозиції підприємств-постачальників відповідної продукції відповідає поточній кон’юнктурі ринку. Довідка дійсна протягом 30 днів з моменту видачі для товару наведеної якості і носить консультативний характер /а.с. 72, 109/.

Проте, як встановлено судом, митним органом під час здійснення митного оформлення товару не був врахований ані вище зазначений висновок державного органу – Держзовнішінформ, ані довідки державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 31.10.2008 року.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач 1 не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим, оскільки митним органом у рішенні про визначення митної вартості самостійно зазначено про відсутність інформації щодо ідентичних товарів, що обумовило неможливість застосування третього методу визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем 1 у картці відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020691, яка була підставою для прийняття відповідачем 1 рішення про визначення митної вартості товару, зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п. 11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обов’язковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

За таких обставин відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товару за третім методом та надані карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Судом також встановлено, що у відповідності із ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахункового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Статтею 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

У відповідності з п. 3.5 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України 24.01.2006 за № 25/44, кошти, що підлягають зарахуванню до Державного бюджету України, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються митними органами з депозитних рахунків 3734, відкритих в ГУДК України у місті Києві, на рахунки з обліку доходів, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у розрізі митних органів і кодів бюджетної класифікації доходів бюджету. Податок на додану вартість у контексті вимог ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» є загальнодержавним податком, який зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за № 64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі – сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

У відповідності з п. 9 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України 20.07.2007 року за № 618, суми митних та інших платежів, перераховані митними органами на рахунки з обліку доходів, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які підлягають поверненню за рішенням суду, повертаються у порядку, визначеному Державною митною службою України та Державним казначейством України.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за третім методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ «ВО «КОНТІ» сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Таким чином, позивачем було надмірно сплачено митних платежів до бюджету, відповідно до розрахунку до позову у сумі 274027.49 грн. Сума надмірно сплаченого податку на додану вартість не оспорюється жодною стороною та підтверджується довідками ЗАТ «ВО «КОНТІ» від 11.12.2009 року вих. № 3807/11/1459, ЗАТ «Укрсервіс» (декларант) від 11.12.2009 року № 304 та відповідними платіжними дорученнями: № 92 від 22.10.2008р., № 3 від 08.12.2008р., № 79 від 06.02.2009р., № 35 від 06.11.2008р., № 46 від 11.11.2008р., № 118 від 08.12.2008р., № 247 від 09.02.2009р.

За таких обставин матеріалами справи підтверджена надмірна сплата позивачем платежів у загальній сумі 274027.49 грн.

Відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обов’язкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Отже вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданих позивачем вантажних митних декларацій та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за третім методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки Відповідача 1 про неподання ЗАТ «ВО «КОНТІ» до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору).

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ «ВО «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Оскільки судом задоволено вимоги ЗАТ «ВО «КОНТІ» сума сплаченого судового збору у розмірі 1700.00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, визнання недійсним рішення Східної митниці від 07.11.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року, стягнення з Державного бюджету України суми податку на додану вартість у загальному розмірі 274027.49 грн. на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» шляхом зарахування на поточний рахунок закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» – задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарі і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року, № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, протиправними.

Визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарі і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020693 від 07.11.2008 року та № 700000024/2008/020714 від 14.11.2008 року, оформлені Східною митницею.

Визнати недійсним рішення Східної митниці від 07.11.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/014055 від 05.11.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «КОНТІ» з Державного бюджету України надмірно сплачену суму у розмірі 274 027 (двісті сімдесят чотири тисячі двадцять сім) гривень 49 копійок, перераховану в якості податку на додану вартість, шляхом перерахування на поточний рахунок ЗАТ «ВО «КОНТІ» (код ЄДРПОУ – 25112243) № 26009015110459 в АТ «Укрексимбанк» МФО 334817).

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 11 грудня 2009 року в присутності представника позивача та представника відповідача 1.

Повний текст постанови складений та підписаний 16 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.