Постанова № 75148313, 06.07.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/2088/18 06.07.2018

Провадження №22-ц/784/1123/18

Єдиний унікальний номер судової справа 489/2088/18

Провадження № 22-ц/784/1107/18, №22-ц/784/1123/18 Суддя по першій інстанції – ОСОБА_1

Головуючий суддя апеляційного суду Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 липня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2018 року про зупинення провадження у справі та ухвалу цього ж суду від 23 травня 2018 року про виправлення описки в ухвалі суду про зупинення провадження, постановлені головуючим суддею Тихоновою Н.С. у приміщені цього ж суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власним майном,-

ВСТАНОВИЛА:

13 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власним майном.

В обгрунтування позову позивача зазначала, що їй належить житловий будинок № 59 по вул. 7 Слобідська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями. Відповідачці, яка проживає на суміжній земельній ділянці та іншим особам, на праві спільної часткової власності, належить житловий будинок № 57 по вул. 7 Слобідська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями.

На теперішній час між нею та ОСОБА_3 виникають конфлікти з приводу межі та користування земельною ділянкою, у зв’язку з чим, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просила зобов’язати відповідача за її рахунок знести другий поверх споруд побудованої на місці літньої кухні під літ. «Т» та сарай під літ. «П», а також стіни вказаної будівлі та прибудованої до неї стіни та навісу, до лінії суміжної межі; зобов’язати відповідача засипати вигрібну яму, яка розташована на межі суміжних ділянок та демонтувати каналізаційні труби, які прокладені на земельній ділянці.

23 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої цивільної справи за її ( ОСОБА_3І.) позовом до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання незаконним державного акту про право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2018 року клопотання задоволено. Провадження у даній справі зупинено до розгляду іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про реальний розподіл домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Іншою ухвалою цього суду від 23 травня 2018 року виправлено допущені судом описки в ухвалі суду про зупинення провадження у справі, відповідно до яких:

-в другому абзаці описової частини змінено невірне "відповідачці та третім особам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок № 59 по вул. 7 Слобідська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями" - на вірне "відповідачці та третім особам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок № 57 по вул. 7 Слобідська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями";

п’ятий абзац описової частини ухвали викладено в наступній редакції:

- "В судовому засіданні під час розгляду справи судом, відповідачем було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення Ленінським районним судом м. Миколаєва справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку";

перший абзац мотивувальної частини та перший абзац резолютивної частини ухвали викладено в наступній редакції:

- "В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку. Дані справи не є взаємопов'язаними, проте рішення у зазначеній справі може вплинути на права сторін".

- "Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власним майном зупинити до набрання законної сили судовим рішенням прийнятим Ленінським районним судом м. Миколаєва в цивільній справі № 489/2490/18 (2/489/1683/2018) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку";

- в першому абзаці описової частини та першому абзаці резолютивної частини ухвали змінено прізвище позивача "Трос" на вірне - "Трост".

-змінено в четвертому абзаці мотивувальної частини номер справи з "№489/2490/18 (2/489/1683/2018)" замість вірної "№ 489/2490/18 (2/489/1683/2018)".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що при постановлені ухвали про зупинення провадження у справі суд першої інстанції виходив із змісту ухвали зовсім іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_3 про реальний поділ домоволодіння в натурі, тим самим фактично вирішив попереднє клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Крім того, зупинення провадження у справі є передчасним та необґрунтованим, оскільки вирішення питання про скасування приватизації та встановлення при цьому обставин, які є підставою позову ОСОБА_3 не впливають на вирішення спору предметом якого є усунення перешкод в облаштуванні ями, труб та частково другого поверху будинку, а відтак неправильно вказав про об’єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, не навів аргументів на обґрунтування свого рішення. Внесенні ж судом першої інстанції в ухвалу про зупинення провадження з власної ініціативи зміни не стосуються описок чи арифметичних помилок розумінні ст.269 ЦПК України, а стосується суті прийнятого рішення.

З врахуванням викладеного, ОСОБА_2 просила про скасування ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження та про виправлення описки від 23 травня 2018 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказані обставини розгляд даної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні визначено ст.269 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Як роз'яснено в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливості реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Питання виправлення описки може бути ініційовано як судом, так і учасником справи.

Надання суду можливості виправити допущені помилки з власної ініціативи викликано необхідністю оперативно ліквідувати різні неточності в процесуальній діяльності чи зовнішні недоліки в судових рішеннях.

Суд наділений дискреційними повноваженнями у формі ініціативи суду та дискреційними повноваженнями, що виникають на основі відносно-визначених норм права, оскільки в диспозиції ст. 269 ЦПК України законодавцем використовується така мовна конструкція, як «суд може».

При цьому, реалізація зазначеної правової модальності не обумовлюється будь-якими вимогами. Все залежить від ситуації, що визначає необхідність конкретного вирішення для досягнення цілей, встановлених законом.

Зі змісту оскаржуваної ухвали про виправлення описки вбачається, що судом першої інстанції в другому абзаці описової частини ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження змінено невірно зазначене "відповідачці та третім особам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок № 59 по вул. 7 Слобідська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями" - на вірне "відповідачці та третім особам на праві спільної часткової власності належить житловий будинок № 57 по вул. 7 Слобідська в м. Миколаєві з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями";

п’ятий абзац описової частини ухвали викладено в новій редакції:

- "В судовому засіданні під час розгляду справи судом, відповідачем було заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення Ленінським районним судом м. Миколаєва справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку";

перший абзац мотивувальної частини та перший абзац резолютивної частини ухвали викладено в новій редакції:

- "В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку. Дані справи не є взаємопов'язаними, проте рішення у зазначеній справі може вплинути на права сторін".

- "Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власним майном зупинити до набрання законної сили судовим рішенням прийнятим Ленінським районним судом м. Миколаєва в цивільній справі № 489/2490/18 (2/489/1683/2018) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської міської ради та державного акту про право власності на земельну ділянку".

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що такі виправлення призвели до зміни змісту ухвали суду про зупинення провадження у справі, в той час як при виправленні описок суд не вправі цього робити.

Враховуючи все викладене вище, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про виправлення описок є обґрунтованими, а відтак ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2018 року не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому, за правилами ст. 376 ЦПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої цивільної справи за її ( ОСОБА_3І.) позовом до ОСОБА_2 про скасування приватизації земельної ділянки, шляхом визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання незаконним державного акту про право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2018 року клопотання задоволено. Провадження у даній справі зупинено до розгляду іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про реальний розподіл домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. При цьому нормою цієї статті встановлено, що суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадках коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти) які є предметом судового розгляду.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», роз'яснено, що визначаючи наявність передбачених ст.201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч. 1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються судом загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведені вимоги закону і відповідні роз'яснення та не навів в своїй ухвалі мотивів неможливості розгляду даної справи.

Крім того, колегією суддів не встановлено причин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи до постановлення рішення у іншій цивільній справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про реальний розподіл домоволодіння в натурі, припинення права спільної часткової власності та визначення порядку користування земельною ділянкою, оскільки позовні вимоги заявлено до інших осіб та вирішення даного спору не впливає на вирішення спору між позивачем та відповідачем по даній цивільній справі.

Також слід зазначити, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що зупинення провадження до набрання законної сили рішенням по іншій цивільній справі, порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Зупинивши провадження у справі, суд не врахував право позивача на розумні строки розгляду справи.

За таких обставин, оскільки судом порушено норми процесуального права, це відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, дає підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду по суті позовних вимог до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 376, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2018 року про зупинення провадження у справі та ухвалу цього ж суду від 23 травня 2018 року про виправлення описки в ухвалі суду про зупинення провадження скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

ОСОБА_8

______________

Повний текст постанови складено 06 липня 2018 р.