Постанова № 7514769, 29.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-16047/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кошкош О.О.

при секретарі                                                  

при секретарі                     Гумуржи Т.В.

за участю

представників позивача Лісневського С.О., Кричуна М.О.

представників відповідача Чекменьова Г.А., Жмака І.І.          

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Донецкглавснаб» про стягнення заборгованості, позовні вимоги мотивуючи наступним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В порушення вказаної норми відповідачем не сплачено суму самостійно узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку внаслідок чого у підприємства виник податковий борг.

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В судовому засіданні представники позивача уточнили вимоги та просили стягнути заборгованість у загальному розмірі 36135,76 грн., надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Донецкглавснаб» 27.01.1995 року зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 319569.

Відповідач має борг по узгодженим податковим зобов’язанням на загальну суму 36135,76 грн. з земельного податку з юридичних осіб, який виник внаслідок наступного.

Так, згідно п.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992 року, податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відкритим акціонерним товариством «Донецкглавснаб» визначені суми податку на землю у податковому розрахунку земельного податку № 1454 від 28.01.2008 року, №1096 від 26.01.2009 року.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 5.3.1. цієї ж статті визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.16.1.2, п.п.16.1.1., п.16.1. ст..16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податного боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом та при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Пунктом 16.4.1 цієї ж статті, зазначено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Так, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 1880,02 грн.

Загальна сума податкового боргу відповідачем сплачена в повному обсязі не була, у зв’язку з чим позивачем виставлялись перша податкова вимога № 1/351 від 02.07.2008 року, друга податкова вимога № 2438 від 07.08.2008 року, які належним чином вручені відповідачу та не оскаржені, відомості про скасування або визнання їх недійсними у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, податкові зобов’язання є узгодженими з огляду на приписи ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд не приймає посилання відповідача на заборону нарахування пені протягом дії мораторію з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України від 14.05.1992, № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Водночас відповідно до ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказується на конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи та пеня, і цей проміжок часу лише відповідає терміну дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяким чином не пов'язаний із поняттям мораторію.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Як вбачається з матеріалів справи, процедуру банкрутства відповідача розпочато 17.06.2008 року, з тієї ж дати Господарським судом Донецької області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Нарахування суми пені відбулось 14.04.2009 року при частковому погашені податкового боргу, який виник 02.07.2008 року, тобто по зобов'язанню, яке виникло після порушення справи.

Таким чином, податковий борг і пеня, що заявлені до стягнення є поточними зобов'язаннями відповідача, на які не розповсюджується мораторій, а відтак відсутні будь-які обмеження щодо їх стягнення.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Відповідно до пп. 3.1.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Так, згідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен повинен платити податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом та ст. 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткування», якими передбачений обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

Таким чином, враховуючи права державної податкової служби, встановлені Законом, та передбачений Конституцією судовий порядок їх стягнення, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Донецкглавснаб» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецкглавснаб» податковий борг та пеню з земельного податку у загальному розмірі 36135,76 грн. на рахунок № 33215811700009 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач Місцевий бюджет Ленінського району м. Донецька (ЄДРПОУ 34687064), код платежу 13050100.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кошкош О.О.