Рішення № 75146795, 05.07.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/2718/18

Провадження № 2/463/1385/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Стрепка Н.Л.,

з участю секретаря судового засідання: Коник О.Б.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відшкодування майнової шкоди в розмірі 5000 гривень та стягнення з відповідача ОСОБА_4 5000 гривень в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Позов мотивує тим, що відповідач ОСОБА_4 і третя особа ОСОБА_5, будучи службовими особами відповідача публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», шляхом обману заволоділи її грошовими коштами у сумі 5000 гривень. Винність працівників відповідача у скоєнні злочину відносно неї стверджується вироком Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року. Посилаючись на ст. 1172 ЦК України вважає, що завдану майнову шкоду повинен нести відповідач публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Крім того, зазначає, що є особою похилого віку, пенсіонеркою, потребує періодичного лікування, а незаконне заволодіння її коштами спричинило їй моральні страждання, погіршення стану здоров’я, тривале перебування в стресовому стані, а тому посилаючись на ст. 23, 1166 ЦК України просить стягнути з особи визнаної винною у вчиненні злочину моральну шкоду. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідачів та розмір заборгованості останніх.

Ухвалою суду від 15 травня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просив такий задовольнити.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд ухвалити законне і справедливе рішення, підтвердивши при цьому, що зібраними у справі доказами доводиться факт вчинення злочину (заволодіння грошовими коштами позивача у сумі позовних вимог) працівниками відповідача, які за вчинення вказаного злочину засуджені вироком Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року та ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року. У вирішенні спору про стягнення моральної шкоди поклався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_4 і третя особа ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з’явилися із невідомих причин, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, відносно чого інші учасники процесу не заперечили.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 28 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 9 березня 2017 року, залишеним у цій частині без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 жовтня 2017 року, встановлено, що ОСОБА_4 15 травня 2013 року, знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ТВБВ № 10013/0332 територіально-відокремленого безбалансового відділення 10013/0289 АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 39, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 на загальну суму 5000 гривень, якими розпорядилась на власний розсуд, за що її було засуджено за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. У вказаному кримінальному провадженні позивач був визнаний потерпілим у справі, цивільний позов у кримінальній справі він не заявляв.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, заподіяння майнової шкоди позивачу внаслідок вчинення злочину ОСОБА_4 встановлено судом у кримінальному провадженні та не підлягає доказуванню в ході розгляду цієї цивільної справи.

Як встановлено судом і підтверджено представником відповідача публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в судовому засіданні, а тому не потребує доказуванню, ОСОБА_4 перебувала на посаді завідуюча ТВБВ № 10013/0332 територіально-відокремленого безбалансового відділення 10013/0289 м. Львів (І-типу) філії – Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк» в період заволодіння коштами позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

За таких обставин, оскільки протиправними діями працівника відповідача публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 під час виконання своїх трудових (службових) обов’язків позивачу завдано майнової шкоди, вимоги останнього є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, з банку на користь позивача слід стягнути 5000 гривень відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Стаття 23 ЦК України визначає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Також судом встановлено факт заподіяння неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди позивачу, яка полягала в отриманому стресі, перенесених психічних стражданнях через позбавлення можливості тривалий час отримати назад свої кошти, отриманих клопотах пов‘язаних з цим. Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, суд оцінюючи глибину душевних страждань позивача та керуючись ст. 23 ЦК України визначає розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 гривень.

При цьому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачів в рівних часках на користь держави слід стягнути судові витрати, які складаються з 704,8 гривень судового збору, оскільки позивач від сплати такого звільнена на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в користь ОСОБА_3 5000 (п’ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 1000 (одну тисячу) гривень.

В задоволені решти позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 моральної шкоди – відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в користь держави 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повне найменування (ім’я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_3: місце проживання: 79038, м. Львів, вул. Медової Печери, 54/20, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідачі: публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»: місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00032129.

ОСОБА_4: місце проживання: 81139, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Кугаїв, 39, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа :ОСОБА_5: місце проживання: 81053, Львівська область, Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. С. Бандери, 2/201.

Суддя: Стрепко Н.Л.