Постанова № 75146022, 05.07.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 1-м/325/2/2018

325/863/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді Васильцової Г.А.

секретарі: Міняйло А.П.

за участю прокурора: Широкова М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Кірова), б. 73, Приазовського району Запорізької області, раніше не судимого,

засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації,

В С Т А Н О В И В:

До Приазовського районного суду Запорізької області з Міністерства юстиції України надійшло клопотання відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України, про приведення у відповідність із законодавством України вироку Заводського районного суду м. Орла Російської Федерації від 01.02.2017 року відносно громадянина України ОСОБА_1, засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації до позбавлення волі на строк 8 років.

Згідно з вироком Заводського районного суду міста Орла Російської Федерації від 01.02.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації, та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 01 лютого 2017 року, зарахований час попереднього ув’язнення з 06 лютого 2016 року по 31 січня 2017 року, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Зазначений вирок не оскаржувався і набрав законної сили 14 лютого 2017 року.

Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_1 повинен сплатити на користь держави у федеральний бюджет РФ процесуальні витрати за надання юридичних послуг адвокатів загальну суму 1960,00 рублів.

Згідно з довідкою від 27.10.2017 року, засуджений ОСОБА_1 має фінансову заборгованість, зокрема в загальній сумі 25397,56 рублів, за виконавчими листами ФС № 015413375 від 01.02.2017 року; ФС № 015425035 від 01.02.2017 року; ФС № 015425037 від 26.04.2017 року.

Засуджений ОСОБА_1 зобов’язався відшкодувати в повному обсязі процесуальні витрати.

Засуджений ОСОБА_1 знаходиться в ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Орловській області», кінець строку відбуття покарання 05.02.2024 року.

ОСОБА_1 надав заяву про переведення його для подальшого відбуття покарання в Україні.

Порядок розгляду судом клопотання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України визначений ст. 610 КПК України. Саме цією нормою закону передбачено, що повинен зробити суд при розгляді клопотання. Зокрема, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. Також суд може, якщо про це йде мова в клопотанні, вирішити питання про виконання додаткового покарання, цивільного позову та процесуальних витрат.

Відповідно до ч.1 ст.610 КПК України, клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в України або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Разом з цим частина 1 статті 610 КПК України передбачає обов’язковою в судовому засіданні розгляді лише участь прокурора, присутність засудженої особи не є обов’язковою.

Заслухавши думку прокурора, який вважає, що дії засудженого слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст.307 КК України, засуджений має відбувати покарання у виді позбавлення волі строком 8 років з застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України, а стягнення процесуальних витрат повинно бути розглянуто у відповідність вироку суду, вивчивши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.

Так, судом Російської Федерації дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК РФ як замах на незаконний збут наркотичних засобів організованою групою в особливо великому розмірі.

За дії, за які засуджено ОСОБА_1 в Російській Федерації, передбачена відповідальність також законодавством України.

Стаття 228.1 ч. 5 КК РФ відповідає ст. 307 ч.3 КК України, як незаконний збут наркотичних засобів, вчинений організованою групою, в особливо великих розмірах, і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 (дев’яти) до 12 (дванадцяти) років з конфіскацією майна.

Частина 3 ст. 30 КК РФ відповідає положенням про замах на злочин, визначеним у ст. 15 КК України.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року визначено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11.

Статтею 11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, а також не може посилюватися кримінальне покарання засудженої особи.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків, зокрема, якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Тому, виходячи з положень п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України, покарання призначене за вироком Заводського районного суду м. Орла Російської Федерації засудженому ОСОБА_1 зміні не підлягає.

Таким чином, вирок Заводського районного суду м. Орла Російської Федерації, де ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації та призначено покарання за даний злочин у виді 8 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму слід привести у відповідність із законодавством України та вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Відповідно до вказаного вироку ОСОБА_1 повинен сплатити на користь держави у федеральний бюджет РФ процесуальні витрати за надання юридичних послуг адвокатів на загальну суму – 1960,00 рублів (а.с. 6-27).

За вимогами ч. 6 ст. 610 КПК України, при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині процесуальних витрат за наявності відповідного клопотання.

Відповідно вироку Заводського районного суду м. Орла РФ від 01.02.2017 року в частині стягнення з засудженого ОСОБА_1 процесуальних витрат в доходну частину федерального бюджету РФ, клопотання Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Через те, що у вироку суду РФ суму стягнення зазначено в російських рублях, суд визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, який становить 10 російських рублів 4,1815 гривень.

Разом з тим, як вбачається з вироку суду, 06.02.2016 року ОСОБА_1 був затриманий при вчиненні злочину і перебував у попередньому ув’язненні по 31.01.2017 року, у зв’язку з чим даний період часу належить зарахувати йому відповідно до вимог ч. 5 ст. 72, ст. 5 КК України, у редакції, яка була чинною на час попереднього ув’язнення, у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 9, 11 Конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст. 602, 609, 610, 614 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України - задовольнити.

Вирок Заводського районного суду м. Орла Російської Федерації від 01.02.2017 року, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 228.1 КК Російської Федерації та призначено покарання за даний злочин у виді 8 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму - привести у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, засудженим у відповідності із законодавством України за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 01 лютого 2017 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 06.02.2016 року по 31.01.2017 року включно, який провести з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Надати дозвіл на виконання вироку Заводського районного суду м. Орла РФ від 01.02.2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на оплату праці адвокатів сумі 1960 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят) рублів 00 копійок на користь федерального бюджету Російської федерації, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали складає 819 (вісімсот дев’ятнадцять) гривень 57 копійок.

На ухвалу може бути подана апеляція в апеляційний суд Запорізької області протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя Г.А. Васильцова