Постанова № 75144777, 04.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/255/18

Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

08 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Херсонського об'єднаного управління ПФУ Херсонської області (замінено на ГУ ПФУ в Херсонській області) щодо не здійснення нарахування судді Дніпровського районного суду м.Херсона у відставці довічного грошового утримання судді у відставці із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 року в сумі 3 200 грн, та посадового окраду 32 000 грн та провести виплати нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці з розрахунку 90% суддівської винагороди працюючого судді, з 01 січня 2017 року з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови управління ПФУ здійснити відповідний перерахунок, оскільки право позивача на розмір суддівської винагороди, виходячи з посадового окладу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат відповідно до ст..8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік», починаючи з 01.01.2017 року, є конституційною гарантією незалежності судді.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться на підставі довідки про розмір грошової винагороди, що видає суд, в якому працював суддя перед виходом у відставку, а тому у відповідача відсутні підстави для використання інших сум, за якими обраховувати грошове утримання судді, ніж ті, що зазначені у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 12.12.2016 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Зокрема, управління ПФУ зазначило, що позивачем не дотримано вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ, а тому відповідний перерахунок є неможливим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, у зв'язку із поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 22.09.2016 року № 1600-VIII, у зв'язку з поданням заяви про відставку та наказу суду від 03.10.2016 року № 104-с, ОСОБА_2 звільнено з посади судді Дніпровського районного суду міста Херсона.

Стаж роботи, який дає право на відставку становить 29 років, 03 місяці, у тому числі стаж роботи на посаді судді - 29 років, 03 місяці, що підтверджується довідкою Дніпровського районного суду міста Херсона від 03.10.2016 року № 709-к.

ОСОБА_2 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Листом № 67/Р-1 від 31.01.2018 року, Херсонського об'єднаного управління ПФУ відмовило позивачу у перерахунку пенсії та повідомило про те, що з 06.10.2016 року вона отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 07.07.2010 № 2453 "Про судоустрій і статус суддів".

З 01 січня 2017 року щомісячне грошове утримання судді у відставці розраховано по довідці про заробітну плату для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 22.12.2016 № 2265/4, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Херсонській області (станом на 01 грудня 2016 року).

Враховуючи, що при останньому зверненні позивачем не дотримано вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами ПФУ, підстави для перерахунку відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання визначається відповідно до розміру, визначеного ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI, а саме в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Враховуючи, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року дорівнювала 3200 гривень, посадовий оклад позивача, для розрахунку грошового утримання судді у відставці, з 01 січня 2017 року становить 32 000 гривень.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент звільнення визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до статті 133 вказаного Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічні правові норми закріплені у Законі України від 02 червня 2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року і діяв на час призначення та перерахунку позивачу довічного грошового утримання.

Відповідно ч.1 статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.22 Розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не проходила кваліфікаційне оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді.

Згідно пункту 23 зазначеного Розділу до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, в т.ч. до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Конституційний Суд України зазначив, що &?к; «передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави»&?з;.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, ураховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» № 1801-VІІІ видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 32 000 грн. не передбачені, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати суддівської винагороди ОСОБА_2 поза межами видатків державного бюджету на її оплату.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року по справі № 825/933/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України має враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.

Міністерством соціальної політики України в листі від 05.05.2017 №9567/0/2-17/28 надано роз'яснення ДСА України стосовно застосування з 01 січня 2017 року розрахункової величини при обчисленні суддівської винагороди суддям до проходження ними кваліфікаційного оцінювання, пунктом 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (п.23 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ). Так, відповідно до положень ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з відповідними коефіцієнтом. Разом з цим, відповідно до пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, визначається з 1 січня 2017 року залежно від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Подання та оформлення документів для перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці урегульовано Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-1 від 20 березня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2017 року за № 542/30410 (в редакції на час спірних правовідносин) (далі - Порядок № 5-1).

Згідно пункту 1 Розділу І Порядку №5-1, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку №5-1, до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

З аналізу наведених норм права вбачається, що підставою для перерахунку щомісячного довічного утримання є відповідна заява особи (форма якої передбачена додатком 1 Порядку № 5-1) та додані до неї необхідні документи, зокрема довідка про суддівську винагороду, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку, за результатом розгляду яких пенсійний орган приймає відповідне рішення.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у позивача відсутня довідка, в якій би оклад судді, який працює за відповідною посадою, становив 32 000 грн. Натомість матеріали справи містять довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з окладу 16 000 грн. (а.с.35).

Тобто позивачем, в порушення Порядку № 5-1 нова довідку про суддівську винагороду до управління ПФУ не подавалась.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не дотримано встановленого порядку звернення за перерахунком довічного грошового утримання, зокрема з необхідним пакетом документів, судова колегія вважає обґрунтованою відмову управління ПФУ в перерахунку такого утримання.

Суд першої інстанції не врахував наведені норми права, надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_2 в задоволені позову.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 05 липня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко