Постанова № 75144710, 05.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/2318/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( Позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 р. №0033791406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 294668,15 грн., посилаючись на те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі висновків перевірки, які не відповідають фактичним обставинам. У діях позивача відсутні ознаки порушення, оскільки відсутній факт не оприбуткування готівкових коштів.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року - позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 03.10.2017 р. № 0033791406 на суму 294668,15 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 39394277) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 8000 грн. (вісім тисяч гривень) сплачені за платіжним дорученням №1708 від 11.10.2017 р.

В апеляційній скарзі, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду від 20 лютого 2018 року -скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані правомірністю прийнятого рішення, оскільки позивачем не виконано чітких вказівок законодавства щодо оприбуткування готівкової виручки, в тому числі і під час тимчасового відключення електроенергії.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну

скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Миколаївській області "Про проведення фактичної перевірки" № 1673 від 18.09.2017 року, на підставі 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України та направлень на перевірку №2001/14-29-03-43, №2002/14-29-03-43, було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1, що здійснює господарську діяльність в магазині, за адресою: АДРЕСА_2

За наслідками перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області складено акт №0164/14/29/14/НОМЕР_2 від 19.09.2017 року, висновком якого є порушення позивачем підпункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637), а саме: неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі звітних чеків у КОРО №3000243285р13 від 17.07.2017 р. за 19.08.2017 р. не оприбутковано готівкові кошти у сумі 1800 грн. (фіскальний звітний чек не було роздруковано), наступний фіскальний звітний чек №1269 було роздруковано 20.08.2017 р. о 08-16 год. на загальну суму 2086,09 грн. У КОРО №3000253816р12 від 07.02.2017 р. за 13.04.2017 р. не оприбутковано готівкові кошти на суму 29200 грн. (фіскальний звітний чек не було роздруковано), наступний фіскальний звітний чек №1050 було роздруковано 14.04.2017 р. о 16:13 год. на загальну суму 29200 грн. та за 06.09.2017 р. не оприбутковано готівкові кошти у сумі 27933,63 грн. (фіскальний звітний чек не було роздруковано), наступний фіскальний звітний чек №1174 було роздруковано 07.09.2017 р. о 07:12 год. на загальну суму 27933,03 грн. Всього несвоєчасно оприбутковано готівкових коштів на суму 58953,63 грн.

На підставі висновків акту перевірки №0164/14/29/14/НОМЕР_2 від 19.09.2017 року, відповідачем 03.10.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0033791406, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 294 668,15 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач не приховував виручки та не ухилявся від оприбуткування готівки, а не виконав своєчасно щоденний друк Z-звіту, у зв'язку з відсутністю електроенергії, що свідчить про відсутність факту правопорушення.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.04.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абзац другий пункту 2.6 Положення).

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).

Тобто, саме на підставі Z-звіту здійснюється оприбуткування готівки, прийнятої через РРО.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність, передбачена абзацом 3 пункту 1 Указу № 436/95.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.04.2017 р. з 13:15 год. до 18:25 год. в магазині, в якому позивач здійснює господарську діяльність, проводилось обслуговування електричних мереж у зв'язку з перегоранням запобіжника ПН-2; 19.08.2017 р. з 11:00 год. до 19:00 год. проводилось обслуговування електричних мереж у зв'язку із заміною комутаційного апарату (АВ 80А); 06.09.2017 р. з 15:00 год. до 16:50 год. проводилось обслуговування електричних мереж порушення роботи розеточного блоку, що підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_2 від 05.10.2017р., яка дана за місцем вимоги про те, що з ФОП ОСОБА_1 укладений договір №7 від 01.07.2016 р. на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту електрообладнання та електричних мереж.

Як зазначив позивач, саме у зв'язку з припиненням постачання електроенергії відповідальна особа позивача не встигла роздрукувати фіскальні звітні чеки Z-звіт за 13.04.2017 р., 19.08.2017 р., 06.09.2017 р., тому вони були роздруковані наступним днем перед початком робочого дня, а саме: фіскальний звітний чек №1050 було роздруковано 14.04.2017 р. о 16:13 год. на загальну суму 29200 грн., фіскальний звітний чек №1269 було роздруковано 20.08.2017 р. о 08-16 год. на загальну суму 2086,09 грн., фіскальний звітний чек №1174 було роздруковано 07.09.2017 р. о 07:12 год. та були зроблені відповідні записи в КОРО.

На виконання вищевказаних вимог позивачем належним чином роздруковані та вклеєні Z-звіти до КОРО після відновлення постачання електроенергії (роботи РРО) наступного дня.

Отже, посилання апелянта на факт, що позивачем не здійснено оприбуткування готівки у повній сумі їх фактичних находжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО є безпідставними, оскільки аналізуючи наведені вище норми права, наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО.

Колегія суддів також погоджується з думкою суду першої інстанції, що щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Наявність такого запису з порушенням процедури внесення такої інформації не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а може означати лише порушення порядку ведення КОРО.

Крім цього, суд доречно зазначив, що об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки, суд вбачає відсутність в даному випадку у контролюючого органу підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення норми п. 2.6 гл. 2 Положення № 637.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що позивач не приховував виручки та не ухилявся від оприбуткування готівки, а не виконав своєчасно щоденний друк Z-звіту з об'єктивних причин ( відсутністю електроенергії).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які спростовують встановлені вище факти.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Дата складення повного судового рішення 05.07.2018р.

Суддя - доповідач :

Судді: