Постанова № 75144680, 04.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/788/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Вербицька Н. В. , Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового засідання адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.02.2018р. по справі № 814/788/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області , Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування витягу від 12.10.2016р. №34-14.03-0.3.-2218/27-16,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

20 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області, Миколаївської міської ради, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 34-14.03-3-2218/27-16 від 12.10.2016 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що під час складання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.10.2016 року № 34-14.03-3-2218/27-16, управління Держгеокадастру безпідставно застосувало локальні коефіцієнти, які належним чином не були визначені Миколаївською міською радою, а відтак розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки визначений неправильно.

Відповідач, Миколаївська міська рада, надав заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки цифрові значення коефіцієнтів локальних факторів (Км3) визначені в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва, що затверджена рішенням Миколаївської міської ради № 3/40 від 27.01.2011 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» (зі змінами та доповненнями).

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, надав заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, так як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданий позивачу сформований згідно вимог чинного законодавства.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) задоволено. Визнано протиправним та скасовано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.10.2016р. №34-14.03-0.3-2218/27-16. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір сумі 320,00 грн. (триста двадцять гривень), сплачений квитанцією № 0.0.742787302.1 від 11.04.2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір сумі 320,00 грн. (триста двадцять гривень), сплачений квитанцією № 0.0.742787302.1 від 11.04.2017 року.

Не погодившись з ухваленим рішенням Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, звернулось з апеляційною скаргою на вказане рішення. Апелянт просить скасувати судове рішення першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають в користуванні на праві оренди земельну ділянку площею 1624 кв.м, у тому числі 375 кв.м під капітальною забудовою, 252 кв.м. під спорудами, 997 кв.м під проїздами, проходами та площадками, для обслуговування майнового комплексу нежитлових приміщень по АДРЕСА_2, строком на 15 років відповідно до договору оренди землі від 18.02.2011 р. № 8589 та рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2010 р. № 2/26.

У відповідності до п. 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки.

У 2011 році нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, була затверджена рішенням Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року №3/40 та складала 511 907 грн.

В подальшому розмір нормативної грошової оцінки щорічно змінювався і в 2016 році складав 2 772 297,92 грн., про що позивач дізнався з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.10.2016 року № 34-14.03-3-2222/27-16.

Позивач з вказаним витягом не погоджується, вважає його необґрунтованим оскільки його сформовано на підставі коефіцієнтів локальних факторів (Км3), які не були визначені Миколаївською міською радою.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»).

Крім того, дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою КМУ від 23.03.1995 року № 213 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, відповідно до якої та згідно з наказом № 18/15/21/11 затверджено Порядок оцінки земель, який регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Згідно з пп. 4 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ № 15 від 14.01.2015 року та п. 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, територіальні органи Держземагентства, серед іншого, уповноважені видавати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Ст. 57 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Колегією суддів встановлено, що оскаржуваний витяг оформлено за формою згідно з додатком 2 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27.01.2006 р. №18/15/21/11 і зареєстрованим в Мін'юсті 05.04.2006 року №388/1226.

Враховуючи положення пункту 3.10 Порядку №18/15/21/11, розрахунок значення коефіцієнтів КмЗ (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок здійснюється в автоматизованому режимі, з використанням ГІС-технологій.

Так, ухвалами від 08.06.2017 та від 14.09.2017 судом першої інстанції було витребувано у Миколаївської міської ради належним чином завірені додатки до рішення № 3/40 від 27.01.2011 року, яким затверджено нормативну грошову оцінки земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва.

Миколаївською міською радою вказані докази не було надано з посиланням на те, що даній інформації присвоєно гриф «Для службового користування».

Колегія суддів враховує, що вищевказане рішення Миколаївської міської ради №3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Миколаєва» з додатками, є нормативно-правовим актом, який спрямований на правове регулювання господарських відносин, тобто є регуляторним актом.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області вказував на те, що розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих в межах міста Миколаєва, при формуванні Витягу здійснюється за допомогою програмного комплексу.

Колегія суддів враховує, що апелянтом не було представлене рішення Миколаївської міської ради №3/40, яким, як стверджує апелянт, затверджена нормативна грошова оцінка, яка включає схему економіко-планувального зонування; схему інженерно-геологічних та інженерно-інфраструктурних локальних факторів; схему функціонально-планувальних, історико-культурних та природно-ландшафтних локальних факторів; схему основних агровиробничих груп ґрунтів.

Вказані схеми є додатками до рішення №3/40 і ці додатки, як і саме рішення, не були надані під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також не надані і під час апеляційного перегляду справи в обґрунтування зазначених в апеляційній скарзі обставин. Саме в цих додатках та рішенні мають бути визначені локальні коефіцієнти на підставі яких формується нормативна грошова оцінка в оскаржуваному витягу.

Таким чином, апелянтом не доведено належними доказами факт затвердження відповідних коефіцієнтів і, зокрема, коефіцієнта Км3.

Апелянт зазначає, що локальний коефіцієнт Км3 враховує місце розташування земельної ділянки і може становити значення від 0,5 до 1,5 в залежності від частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Разом з тим, колегія суддів враховує посилання позивача на те, що коефіцієнт не був належним чином встановлений (або був встановлений в максимальному значенні), оскільки його визначення здійснювалось відповідачами без врахування місця розташування земельної ділянки. При цьому ділянка знаходиться на значній відстані від міської інфраструктури, що має значення для визначення цього коефіцієнту, не забезпечена централізованим водопостачанням, каналізацією, теплопостачанням.

При цьому, апелянтом не було надано доказів того, що всі вказані фактори були враховані під час встановлення показника коефіцієнта Км3. Апелянтом не було також надано розроблену ДП «Дніпромісто» технічну документація, на яку сам апелянт посилається, але не надає.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію належним чином не обґрунтував та не доказав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.