Постанова № 75144627, 05.07.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/6148/17

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Гошуренко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій державного виконавця,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2017 року відкрито провадження по справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій державного виконавця і скасування постанови про накладення штрафу.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2017 року направлено справу за № 520\6148\17 за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій державного виконавця і скасування постанови про накладення штрафу на розгляд до Приморського райсуду м. Одеси.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2017 року суддею Кравчук Т.С. було прийнято до свого провадження вищевказану справу та призначено судове засідання на 04 грудня 2017 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2018 року адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що суддя першої інстанції безпідставно залишив без розгляду позов, у зв'язку із тим, що позивач не з'являвся у судове засідання двічі, оскільки судова повістка про призначення судового засідання 06.02.2018 року управлінню не надходила.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з'явився двічі в судове засідання, хоча був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За правилами п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, позивач про час і слухання справи належним чином повідомлявся, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання судових повісток (а.с. 84, 87) .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.

Згідно п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч.3 ст. 128 цього Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, судова колегія зазначає, що згідно зі ч.ч.1,2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що обов'язком позивача є повідомлення суду про неможливості його явки в судове засідання та про причини такого неприбуття. Якщо позивач не повідомив про причини неприбуття або суд визнав їх неповажними, недоведеними, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частинами 1, 2 ст. 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Також, у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року у справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон ліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, хоча був повідомленим про розгляд справи належним чином .

Таким чином, з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність залишення без розгляду позовної заяви Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 06 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Дата складення та підписання повного судового рішення - 05.07.2018 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Яковлєв О.В. Запорожан Д.В.