Постанова № 75144240, 05.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3637/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Болюк Н. В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ ТРАНС 2015» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 819/216/18 (рішення ухвалене о 11:20 год. у м. Тернополі судом у складі головуючого судді Баб'юка П. М., повний текст рішення виготовлено 21 березня 2018 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ ТРАНС 2015» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБ ТРАНС 2015» (далі - ТЗОВ «АБ ТРАНС 2015») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправним і скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22 листопада 2017 року № 3808.

Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на те, що відповідач протиправно розрахував йому плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування для великовагових/великогабаритних транспортних засобів на суму 941.85 євро, оскільки місце здійснення габаритно-вагового контролю його транспортного засобу не було належним чином об лаштоване; відповідачем не було надано інформації про зважувальне обладнання, яке використовувалося під час визначення габаритно-вагових параметрів належного йому транспортного засобу; розрахунок плати за проїзд проведено за методикою щодо здійснення габаритно-вагового контролю, яка всупереч вимогам пункту 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) не затверджена Мінекономрозвитку.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити його позов.

Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на обставини, викладені в позовній заяві. Також вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що відповідач розраховуючи йому плату за проїзд транспортного засобу протиправно включив до такого розрахунку усю відстань перевезення вантажу (161 км) згідно наданої ним товарно - транспортної накладної, а не фактично пройдену відстань до моменту габаритно-вагового контролю (35 км).

Учасники справи, в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, тому відповідно до частини четвертої статті 229 та частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТЗОВ «АБ ТРАНС 2015» зареєстроване як юридична особа та є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ АCTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1.

22 листопада 2017 року відповідачем була проведена рейдова перевірка, за результатами якої встановлено, що позивач здійснював перевезення вантажу (щебеню) згаданим вище транспортним засобом з м. Старокостянтинів у м. Тернопіль з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь без дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України, про що був складений відповідний акт.

Також цього дня відповідачем були складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, чек зважування № 01080, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, відповідно до яких навантаження вказаного вище транспортного засобу на другу здвоєну вісь становило 23.27 т при нормативно допустимому 16 т (перевантаження на здвоєну вісь на 45.41%).

На підставі вказаних документів відповідачем був здійснений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 22 листопада 2017 року № 3808, яким позивачу визначено плату за проїзд на суму 941.85 євро, що на день проведення розрахунку становило 29235 грн.

Не погодившись із вказаним розрахунком позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що здійснений відповідачем розрахунок є правильним, а обставини на які посилається позивач не підтверджені належними та допустимими доказами.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III), Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), Порядком № 879, Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху; робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

У разі пред'явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до положень пунктів 28, 30, 31-1 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до пункту 3 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пункту 4 Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством встановлені певні особливості перевезення вантажу великоваговими та/або великогабаритними транспортними засобами. Перевезення вантажу з перевищенням хоча б одного із габаритних або вагових обмежень встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху здійснюється на підставі відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, яка розраховується за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Як видно з матеріалів справи перевезення вантажу (щебеню) здійснювалося позивачем з перевищенням вагових обмежень на другу здвоєну вісь вказаного транспортного засобу на 45.41% (навантаження на другу здвоєну вісь становило 23.27 т при нормативно допустимому 16 т) та без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами.

Відтак відповідачем правомірно було розраховано позивачу плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу з урахуванням вказаних вище перевищень.

Щодо посилання позивача на те, що методика, якою Укртрансбезпека або її територіальні органи повинні керуватися при проведенні габаритно-вагового контролю не затверджена Мінекономрозвитку, то слід зазначити, що таке не заслуговує на увагу, оскільки на час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача пункт 19 Порядку № 879, яким передбачено застосування під час здійснення габаритно-вагового контролю затвердженої Мінекономрозвитку методики був виключений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671.

Щодо посилання позивача на те, що плата за проїзд належного йому транспортного засобу розрахована з урахуванням усієї відстані (161 км) згідно наданої ним товарно - транспортної накладної, а не фактично пройденої ним відстані до моменту габаритно-вагового контролю (35 км), то таке є безпідставним, оскільки після виявлення факту перевищення нормативних вагових параметрів вказаного вище транспортного засобу позивачем не було вжито заходів щодо приведення вагових параметрів такого транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами, а належний йому транспортний засіб продовжив рух згідно запланованого маршруту.

Відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність оскаржуваного розрахунку.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АБ ТРАНС 2015» залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі № 819/216/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А. І. Рибачук судді В. М. Багрій Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 06 липня 2018 року.