Постанова № 75144098, 05.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3465/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Попка Я. С.;

за участю секретаря судового засідання - Сідельник Г. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі № 813/4173/17 (головуючий суддя - Качур Р. П., м. Львів, рішення складене в повному обсязі 26 березня 2018 року) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними і скасування постанов та припису,-

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2017 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов № 18/69пз/1013-6/6258-17 від 27 жовтня 2017 року та № 18/69пз/1013-6/6259-17 від 27 жовтня 2017 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису № 1123/17/1 від 13 жовтня 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що в акті перевірки № 1123/17/1 від 13.10.2017 року та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1123/17/2 від 13.10.2017 року не вказано, на підставі яких направлень для проведення перевірки така позапланова перевірка була проведена. Зазначено, що позивач не був присутнім при складенні оскаржуваного припису та матеріалів перевірки, оскільки така проведена у магазині під час здійснення підприємницької діяльності продавцем, а отже не міг відмовитись від підпису та ознайомлення у вказаних матеріалах перевірки. Вказано, що позивач не мав об'єктивної можливості з'явитись і повідомити свої пояснення та надати відповідні документи, які б спростували твердження відповідача про відсутність права користування земельною ділянкою та встановлення на ній приміщення магазину та були наявними, для попередження накладення штрафу, оскільки відповідне рекомендоване відправлення ним отримано лише 01 листопада 2017 року.

Судом першої інстанції задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримала та просить таку задовольнити.

Інші особи, у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 05.10.017 року Департаментом ДАБІ у Львівській області видано наказ № 195П про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва: будівництво споруди біля торгового центру на вул. Чайковського, 5 в м. Миколаєві Львівської області, замовник ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ЄДРПОУ НОМЕР_1). Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с. 64). Також 05.10.2017 року Департаментом ДАБІ у Львівській області головному інспектору будівельного нагляду Фаренюку Я.В. та головному інспектору будівельного нагляд Бошко І.Е. видано направлення на проведення перевірки на вказаному об'єкті № 1123/17-пз, строком дії з 05.10.2017 року до 19.10.017 року (а.с.65).

13.10.2017 року посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області складено акт № 1123/17 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих будівельних робіт (а.с. 66-74).

Вказаним актом зафіксовано порушення ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 3.25* ДБН-360-9** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області 13.10.2017 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1123/17/1 (а.с. 75-76); протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1123/17/2 (а.с. 77-78); припис № 1123/17/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого з метою усунення порушень викладено вимогу у 60-ти денний термін з дня отримання даного припису усунути виявлені порушення містобудівного законодавства на об'єкті „Будівництво одноповерхової нежитлової будівлі (магазину) біля будинку № 3 на бульварі Проектному в м. Миколаєві Львівської області (а.с. 79); рішення № 1123 про зупинення експлуатації об'єкта (а.с. 80).

Також 27.10.2017 року посадовими особами Департаменту ДАБІ у Львівській області винесено постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 18/68пз/1013-6/658-17, відповідно до якої, у зв'язку з порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 3.25* ДБН-360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", постановлено визнати ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 60624,00 грн. (а.с. 12); № 18/69пз/1013-6/658-17, відповідно до якої, у зв'язку з порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постановлено визнати ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 60624,00 грн. (а.с. 12).

Відповідно до ч 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон № 3038-VI) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Встановлено, що вказана перевірка здійснювалась за заявою фізичної особи ОСОБА_5

Абзацом 1 п. 9 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Також, пункт 14 Порядку визначає, обов'язки суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а саме: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п. 16 Порядку).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку).

Пунктом 20 Порядку передбачено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-XIV від 20.05.1999 року (далі - Закон № 687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 27 Закону № 687-XIV замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані, зокрема, забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Положеннями ст. 26 Закону № 3038-VI передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до вимог п. 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середнім (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

У відповідності до ст. 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 39 Закону України № 3038- VI експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію забороняється.

Згідно з п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року, експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію забороняється.

Згідно з п. 3.25*ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог.

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой настройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Згідно з додатком 3.1 (обов'язковий) Протипожежні вимоги, протипожежні відстані між житловими, громадськими і допоміжними будинками промислових підприємств треба приймати за таблицею 1 (числівник), а між виробничими будинками промислових підприємств, будинками і спорудами сільськогосподарських підприємств - відповідно до вимог чинних норм.

Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будівель до виробничих будинків промислових підприємств, сільськогосподарських будівель і споруд треба приймати за таблицею 1 (знаменник).

Протипожежні розриви від житлових і громадських будинків до: трамвайних, тролейбусних, автобусних парків, депо метрополітену приймати не менше 50 м; складів з твердими горючими речовинами і матеріалами, а також легкозаймистими і горючими рідинами приймати залежно від ємкості складів відповідно до чинних норм.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995 року.

Згідно із п. 3 вказаного Порядку № 244 штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб

Відповідно до абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 вказаного Закону об'єктів, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Встановлено, що позивач обґрунтовує протиправність постанов від 27.10.2017 року та припису від 13.10.2017 року та покликається як на підставу для їх скасування у позовній заяві на те, що у акті перевірки від 13.10.2017 року та в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.10.2017 року не вказано на підставі яких направлень для проведення позапланової перевірки перевірку було проведено, не зазначено наказу про призначення перевірки, номери посвідчень посадових осіб та проведено перевірку за відсутності позивача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вказує, що таке твердження про непредставлення належних документів на проведення перевірки є безпідставним, оскільки відмітка на направленні на проведення перевірки від 09 жовтня 2017 року підписана самим позивачем, тобто йому було відомо про період проведення перевірки, а бути при її проведенні не є його обов'язком, а є його правом.

Актом перевірки зафіксовано, що будівництво здійснено на земельній ділянці, яка не перебуває у власності або користуванні позивача.

На спростування вказаного висновку посадових осіб Департаменту ДАБІ у Львівській області до матеріалів справи долучено рішення Миколаївської міської ради № 203/1 від 27.05.2011 року "Про надання дозволу на попереднє погодження місця розташування малої архітектурної форми - торгового павільйону, наданого ФОП ОСОБА_1 на попереднє погодження місця розташування стаціонарної малої форми павільйону, площею 2,8м х 4,5м на земельній ділянці площею 20,0 кв. м., по АДРЕСА_2, строком на 5 років. ФОП ОСОБА_1 для прийняття рішення щодо розміщення стаціонарної малої архітектурної форми і укладення договору особистого строкового сервітуту на земельну ділянку виготовити паспорт прив'язки малої архітектурної форми (а.с. 16); договір встановлення особистого строкового сервітуту від 23.04.2012 року, строком дії до 23.03.2017 року; паспорт прив'язки малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності, торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1. У вихідних даних якого значиться рішення Миколаївської міської ради № 203/1 від 27.05.2011 року (а.с.126), рішення Миколаївської міської ради № 518 від 17.03.2017 року "Про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту", ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту на земельну ділянку площею 0,0020 га для розташування тимчасової споруди - торгового павільйону (промислова група товарів) на землях житлової і громадської забудови комунальної власності Миколаївської міської ради з метою поновлення строку дії договору встановлення особистого строкового сервітуту, біля будинку по АДРЕСА_1

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що станом на момент проведення перевірки позивача у жовтні 2017 року строк дії договору завершився, а рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації не посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до фотокопій об'єкта (а.с. 83-85), долучених до матеріалів справи здійснених під час перевірки встановлено, що вказаний об'єкт збудований та експлуатується, у ньому здійснюється підприємницька діяльність. Також, позивачем жодним чином не підтверджено подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт для реалізації права на експлуатацію торгового павільйону, а факт недотримання належної відстані відповідно до ДБН-360-92** між спорудою позивача та на межі з земельною ділянкою, зафіксовано у акті перевірки від 13.10.2017 року, жодним чином не спростовано.

Вказані рішення скеровано позивачу відповідачем разом із супровідним листом № 1013-6/5978-17 від 13.10.2017 року (а.с. 81, 82).

З врахуванням викладеного, зафіксовані у акті перевірки позивача від 13.10.2017 року порушення у сфері містобудівної діяльності, мали місце, не спростовані позивачем долученими до матеріалів справи письмовими доказами. Відтак, за результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 27.10.2017 року, на які позивач не прибув, відповідачем Департаментом ДАБІ у Львівській області правомірно прийнято постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 18/68пз/1013-6/6258-17 на суму 60624,00 грн. та № 18/69пз/1013-6/6259-17 на суму 60624,00 грн., які також в подальшому скеровано позивачу (а.с. 86-88).

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року у справі № 813/4173/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Я. С. Попко Повне судове рішення складено 06 липня 2018 року.