Постанова № 75144092, 03.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/2672/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Болюк Н.В.

представника позивача - Лаган О.Г.

представника відповідача - Ткачук Т.А.

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (головуючий суддя: Качур Р.П., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 22.02.2018) у справі за адміністративним позовом Державної установи «Личаківська виправна колонія (№30)» Міністерства юстиції України до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування податкового-повідомлення рішення, -

встановив:

Державна установа «Личаківська виправна колонія (№30)» Міністерства юстиції України 30.11.2017 звернулася в суд з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0057091233 від 27.07.2017.

Обґрунтовує позов тим, що за результатами проведення камеральної перевірки щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, Головним управлінням ДФС у Львівській області складено акт від 27.07.2017 № 1066/13-01-12-33/08563932 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0057091233 від 27.07.2017 із зобов'язанням сплатити штраф 10% за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в сумі 3213,23 грн. Однак, позивач вважає, що установою в 2015 році земельний податок не повинен був сплачуватись, а нарахований штраф за порушення терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «земельний податок» із затримкою на 15 календарних днів в сумі 3213,23 грн. є безпідставним та неправомірним, висновки, викладені в акті від 27.07.2017 є помилковими, а винесене податкове повідомлення-рішення - незаконним.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року позов задоволено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до її неправильного вирішення, а тому просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем подано податковий розрахунок земельного податку за 2015 рік № 9020288303 від 21.02.2015 на загальну суму 52767,45 грн (щомісячний платіж). Однак, сплату узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку по граничному терміну сплати - 02.03.2015 не здійснило. Позивачем 02.03.2015 подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № 9026813378 за 2015 рік, згідно з якою сума самостійно визначеного податкового зобов'язання по податку за землю зменшено на 20635,14 грн та становить 32132,31 грн. Також, 17.03.2015 позивачем подано ще одну уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № 9041147544 за 2015 рік, згідно якою сума самостійно визначеного податкового зобов'язання по податку за землю зменшилася на 32132,31 грн та становить 0,00 грн. Таким чином, за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, згідно ст. 287 Податкового кодексу України застосовану штрафну санкцію.

Представник відповідача - Ткачук Т.А. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача - Лаган О.Г., у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що Державна установа «Личаківська виправна колонія (№ 30)» входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України і повністю фінансується з Державного бюджету України.

Позивач перебуває на обліку як платник податків в Шевченківському відділенні Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Головним управлінням ДФС у Львівській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету, за результатами проведення якої складено акт від 27.07.2017 № 1066/13-01-12-33/08563932 та винесено податкове повідомлення-рішення № 0057091233 від 27.07.2017 із зобов'язанням сплатити штраф 10% за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання за земельний податок з юридичних осіб в сумі 3213,23 грн. Цією перевіркою встановлено порушення правил сплати (перерахування) податкового зобов'язання, а саме, у 2015 році порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок із затримкою 15 календарних днів - 32132,23 грн.

Державна установа «Личаківська виправна колонія (№ 30)» має у постійному користуванні земельну ділянку площею 109485 м. кв. за адресою: вул. Шевченка, 156, м. Львів (кадастровий номер 4610137500:02:004:0028, державний акт серії ЯЯ № 177807 від 13.04.2011), та земельну ділянку площею 994 м кв. за адресою: вул. Резедова, 6, м. Львів (кадастровий номер 4610137500:11:002:0067, державний акт серії ЯЯ № 176108 від 02.03.2006).

Позивач подав податкову декларацію з плати за землю на 2015 рік № 9020288303 від 20.02.2015 на загальну суму 52767,45 грн (щомісячний платіж).

У зв'язку з уточненням нормативної грошової оцінки земельних ділянок, 02.03.2015 подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № 9026813378 за 2015 рік, згідно з якою сума самостійно визначеного податкового зобов'язання по податку на землю становить 32132,31 грн.

Позивачем 17.03.2015 у зв'язку з отриманням ухвали Львівської міської ради № 4403 від 26.02.2015, подано ще одну уточнюючу податкову декларацію з плати за землю № 9041147544 за 2015 рік, згідно з якою сума самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на землю становить 0,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити, оскільки позивачем не було допущено порушення вимог п. 287.4 ст. 287 ПК України, висновки, зроблені відповідачем, не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а положення вказаної статті повинні застосовуватись лише комплексно в сукупності з іншими нормами ПК України та інших правових актів, які врегульовують спірні правовідносини, відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0057091233 від 27.07.2017 визнано протиправним та скасовано.

З цими висновками суду першої інстанції, погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Пунктом 286.2. ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3. ст. 286 ПК України).

Відповідно до п. 287.4. ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 284.1. ст. 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п. 284.2. ст. 284 ПК України, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Підпунктом 3.3 п. 3 ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 № 4330 «Про встановлення ставок земельного податку та пільг щодо земельного податку, що сплачується на території м. Львова» передбачено, що звільнено від сплати земельного податку: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні сили України та Державну прикордонну службу України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету або місцевих бюджетів.

Підпунктом 4.1 п. 4 ухвали Львівської міської ради від 26.02.2015 № 4403 «Про внесення змін до ухвал міської ради від 19.01.2015 № 4262, від 19.01.2015 № 4263, від 29.01.2015 № 4269 та від 29.01.2015 № 4330» доповнено п. 4 ухвали Львівської міської ради № 4330 від 29.01.2015 у такій редакції: « 4. Встановити, що норми цієї ухвали застосовуються з 01.01.2015».

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов необхідно задовольнити, оскільки Державна установа «Личаківська виправна колонія (№30)» Міністерства юстиції України була звільнена від сплати земельного податку починаючи з 01.01.2015, відповідно до ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015 № 4330 «Про встановлення ставок земельного податку та пільг щодо земельного податку, що сплачується на території м. Львова», яка не суперечить нормам Податкового кодексу України. Вказана ухвала є чинною, так як доказів, що остання була скасована не надано відповідачем, не здобуті вони і судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 813/4388/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Суддя-доповідач: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Повне судове рішення складено 06.07.2018.