Постанова № 75143983, 05.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/3120/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Лозовський О.А., м. Луцьк) у справі №803/1837/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2017 №0013414812, №0013434812 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 22387,75 грн., №0013441405 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5910,75 грн., №0013474814, №0013384811 та №0013394811,-

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомленя-рішення від 21.11.2017 №0013414812, №0013434812 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 22387,75 грн., №0013441405 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5910,75 грн., №0013474814, №0013384811 та №0013394811.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21 листопада 2017 року №0013414812 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 18 113 (вісімнадцять тисяч сто тринадцять тисяч) гривень 55 копійок, №0013441405 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5 910 (п'ять тисяч дев'ятсот десять) гривень 75 копійок, №0013384811 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 17 896 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість) гривень 55 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" (43023, Волинська область, м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 21736857) судовий збір у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 81 копійку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неправильне застосування судом першої пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.04.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, оскільки у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2017 працівниками Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведена фактична перевірка ТзОВ "Волиньтабак" з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період діяльності 2016-2017 роки.

Згідно наказу Офісу ВПП ДФС №2488 від 06.11.2017, 08.11.2017 проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків - ТзОВ "Волиньтабак" діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника за адресою: м. Миколаїв, вул. Лесі Українки, 8, за результатами якої складено акт №212/28-06-РРО/21736857 від 08.11.2017 "Перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій", яким встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій №0318013722р/8 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 09.01.2017 №701 на суму 539,25 грн. та у книзі обліку розрахункових операцій №3000091417р/2 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 17.07.2017 № 01499 на суму 4 028,86 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт №212/28-06-РРО/21736857 від 08.11.2017 та відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0013474814 від 21.11.2017, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 20 144,30 грн..

Згідно наказу Офісу ВПП ДФС №2489 від 06.11.2017, 08.11.2017 проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків - ТзОВ "Волиньтабак" діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника за адресою: м. Луцьк, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 2, за результатами якої складено акт №215/28-06-РРО/21736857 від 09.11.2017 "Перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій", яким встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій №3000091417р/4 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 09.01.2017 №701 на суму 539,25 грн. та у книзі обліку розрахункових операцій №3000091417р/2 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 21.11.2015 №275 на суму 642,90 грн., на загальну суму не оприбуткування готівки 1182,15 грн. (а. с. 32-33, 36-41).

Згідно акту перевірки №215/28-06-РРО/21736857 від 09.11.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0013441405 від 21.11.2017, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 6 420,75 грн.

На підставі наказу Офісу ВПП ДФС №2483 від 06.11.2017, 08.11.2017 проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків - ТзОВ "Волиньтабак" діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника за адресою: м.Луцьк, вул. Кравчука, 44-а, за результатами якої складено акт №217/28-06-РРО/21736857 від 09.11.2017 "Перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій", яким встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій №30000181575р/3 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 05.11.2017 №000238 на суму 4 477,55 грн..

На підставі акту перевірки №217/28-06-РРО/21736857 від 09.11.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0013434812 від 21.11.2017, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 22 387,75 грн.

На підставі наказу Офісу ВПП ДФС №2485 від 06.11.2017, 08.11.2017 проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків - ТзОВ "Волиньтабак" діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника за адресою: м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, за результатами якої складено акт №219/28-06-РРО/21736857 від 09.11.2017 "Перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій".

За результатами вказаної перевірки встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій №3000077129р/4 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 20.05.2016 №581 на суму 3 622,71 грн..

За наслідками проведеної перевірки складено акт №219/28-06-РРО/21736857 від 09.11.2017 та відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0013414812 від 21.11.2017, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 18 113,55 грн.

На підставі наказу Офісу ВПП ДФС №2484 від 06.11.2017, 08.11.2017 проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків - ТзОВ "Волиньтабак" діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника за адресою: м. Тернопіль, вул. Весела, 1, за результатами якої складено акт №221/28-06-РРО/21736857 від 08.11.2017 "Перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій", яким встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій №3000138545р/5 на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звіту) РРО від 30.09.2017 №2158 на суму 7 120,60 грн. та №2169 від 10.10.2017 на суму 2 163,35 грн..

Згідно акту перевірки №221/28-06-РРО/21736857 від 08.11.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0013394811 від 21.11.2017, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 46 419,75 грн..

На підставі наказу Офісу ВПП ДФС №2482 від 06.11.2017, 08.11.2017 проведено фактичну перевірку за місцем фактичного провадження платником податків - ТзОВ "Волиньтабак" діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника за адресою: м. Тернопіль, вул. Чехова, 2, за результатами якої складено акт №222/28-06-РРО/21736857 від 08.11.2017 "Перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій", яким встановлено порушення позивачем пункту 2,6 глави 2 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книзі обліку розрахункових операцій №3000174020р/2 на підставі фіскального звітного чеку (Z-звіту) РРО від 24.06.2016 №1657 на суму 3 579,31 грн..

За результатами проведеної перевірки складено акт №222/28-06-РРО/21736857 від 08.11.2017 та відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №001338484 від 21.11.2017, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 17 896,55 грн.

Таким чином, перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (із змінами та доповненнями), а саме: неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівкової виручки у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків Z-звітів на загальну суму 26 174,52 грн.

На підставі вищезазначених актів перевірки Офісом ВПП ДФС 21.11.2017 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача на підставі абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані штрафні санкції на загальну суму 130 872,65 грн.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.04.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абзац другий пункту 2.6 Положення).

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та своєчасному і точному здійсненні обліку зазначених готівкових коштів у КОРО на підставі z-звіту. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

У даному адміністративному позові, суд першої інстанції встановив, що перевіркою виявлено неоприбуткування (несвоєчасне) оприбуткування готівкових коштів (виручки) у КОРО.

Виходячи з викладеного, доводи позивача, що ним було забезпечено належне оприбуткування готівки суперечать вищенаведеним положенням чинного законодавства.

Щодо посилання суду на те, що фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією та строк її застосування обмежений відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України одним роком з дня вчинення суб'єктом господарювання порушення правил здійснення господарської діяльності, суд апеляційної інстанції вважає помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Законом України від 02.12.2010 № 2756-VI, який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011, частину 2 ст. 250 ГК України змінено, а саме зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14. і от. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, коні роль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.265. п. 14,1 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2. ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення- рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з 01.01.2011 (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 102 ПК України строки давності для визначення суми грошових зобов'язань платника податків становлять 1095 днів.

Таким чином, на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, застосовується строк давності, визначений ст. 102 ПК України, тобто 1095 днів.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 ПК України.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, оскільки Указом № 436 не передбачено термін давності для застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, то застосовуються норми ПКУ, згідно з якими такий термін становить 1095 днів.

Взявши до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до статті 4 ГК України не є предметом його правового регулювання адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. В даних спірних правовідносинах, відповідач не суб'єктом наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо позивача.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 808/2535/17 № провадження К/9901/4134/17.

Відповідно до частини першої, другої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення слід скасувати та прийняти нове яким в позові відмовити.

Керуючись ст. ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року у справі №803/1837/17 - скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2017 №0013414812, №0013434812 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 22387,75 грн., №0013441405 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5910,75 грн., №0013474814, №0013384811 та №0013394811 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко Повний текст постанови складений 05 липня 2018 року.