Постанова № 75143615, 03.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9507/17 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Октава Фінанс» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Октава Фінанс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0030191404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за умовами порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, уповноважені фінансові установи, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти в касах відокремлених підрозділів фінансових установ, для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень чинного законодавства, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана постанова суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Волинській області проведено фактичну перевірку Волинського відділення №523 товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава фінанси», розташованого за адресою: м. Луцьк, пр-т Волі, 3, за результатами якої складено Акт від 24.03.2017.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.1, 2, 5 ст.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

На підставі вищенаведеного Акта та з урахуванням рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21.06.2017 № 13309/6/99-99-11-03-01-25, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 №0030191404, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава фінанси» за порушення п.2, ста.4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та згідно з п.1 ст.18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 699, 00 грн. Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом було протиправно застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава фінанс» штрафні санкції, передбаченні статтею 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, та відповідно не відноситься до кола суб'єктів, на яких поширюються дія зазначеної статті.

Дослідивши матеріали справи та здійснивши системний аналіз чинного законодавства, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону № 265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Згідно з п. 2 ст. 18 Закону № 265/95-ВР, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що зазначені фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Так, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Октава фінанс» не належить до повноважених банків або його агентів, є небанківською фінансовою установою і здійснює свою діяльність відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 20.11.2015 №165, виданої Національним Банком України.

Крім того, судова колегія вважає необґрунтованими посилання відповідача на приписи Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, оскільки контролюючим органом встановлені порушення, відповідальність за які несуть саме уповноважені банки та їх агенти.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення п.п.2,5 ст.4 Закону № 265/95-ВР та застосування до нього штрафних санкцій, передбачених ст.18 цього Закону відсутні, оскільки останній не є уповноваженим банком, який здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти та суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанова від 13.06.2018 по справі №826/15581/16, висновки якого відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягають безальтернативному врахуванню судами.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно положень ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставини, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення.

Доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 16.03.2018 та не можуть бути підставами для його скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: