Ухвала суду № 75143451, 06.07.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

06 липня 2018 року справа №805/3634/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г., Шишова О.О., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/3634/17-а (головуючий суддя І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій щодо відмови з повернення коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/3634/17-а з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/3634/17-а.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено та визнано протиправними дії першого відповідача щодо відмови у поверненні коштів в рахунок податкової знижки у частині суми процентів сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, зобов'язано податкову інспекцію виплатити позивачу податкову знижку у частині суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом за 2016 рік в розмірі 5 944,15 грн. (а.с. 73-75).

14 грудня 2017 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/3634/17-а (а.с. 76-77), яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору (а.с. 82).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року апеляційну скаргу повернуто податковому органу у зв'язку з невиконанням ухвали суду від 09 січня 2018 року та несплатою судового збору (а.с. 107).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

27 червня 2018 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області удруге подала апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/3634/17-а (а.с. 115-116), тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому зазначено, що порушення строку відбулось у зв'язку зі не сплатою судового збору.

Суд вважає зазначені доводи, не є поважними підставами, з огляду на наступне.

За п. 3 ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Виконання відповідачем покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, апелянт не був позбавлений можливості протягом усього 2017, так і 2018 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Таким чином, обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності коштів на сплату судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07 лютого 2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17).

Отже, зазначені обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі на виконання приписів п.4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 296, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 805/3634/17-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 липня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

Т.Г. Гаврищук

О.О. Шишов