Рішення № 75143224, 06.07.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/640/18

Провадження № 2/192/436/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Савчукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Солоне цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про зміну розміру стягуваних за рішенням суду аліментів на утримання малолітньої дитини.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 01 жовтня 2011 року по 11 жовтня 2016 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 370 гривень щомісячно.

Позивачка посилається на те, що з моменту ухвалення рішення суду змінився мінімальний розмір аліментів, а витрати на дитину в середньому на місяць складають 3 000 гривень. Тому вважає, що необхідно змінити розмір аліментів та просить суд стягнути з відповідача половину від щомісячних витрат на дитину в розмірі 1 500 гривень.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи - не з’явилася. Згідно письмової заяви її представника – адвоката ОСОБА_4, позовні вимоги підтримала, прохала їх задовольнити, розгляд справи просила проводити за її відсутності (а.с.60).

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Згідно поданої заяви позов не визнав, просив врахувати подані додаткові докази (а.с.61).

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8), яка мешкає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.14,15).

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року, яке набрало законної сили 22 жовтня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 370 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 01 вересня 2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.10-12).

Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, діючої на Україні з 27 вересня 1991 року "держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей".

Згідно ст.ст. 180-182 СК України, батьки зобов’язані матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей, при цьому при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інших обставин, що мають істотне значення, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2018 становить 1860 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 182 Сімейного кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тому суд вважає, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів є обґрунтованими, у зв'язку із тим, що розмір стягуваних аліментів на утримання дітей за рішенням суду в розмірі 370 гривень щомісяця на дитину не відповідає мінімальному розміру аліментів, передбаченому чинним законодавством.

Верховний Суд України в своїй постанові від 05 лютого 2014 року по справі № 6-143цс13, зазначив, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", ст. 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", ст.184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі")».

При визначенні розміру аліментів, суд враховує фізичний стан, як відповідача, який не надав до суду будь-яких доказів щодо стану свого фізичного здоров’я, працездатності, так і дитини та вважає, що необхідно змінити розмір аліментів до 1000 гривень щомісячно на утримання дитини, що буде приблизно дорівнювати половині встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки обов’язок батьків по утриманню дитини є рівним, а визначення меншого від мінімального визначеного законом розміру аліментів є недопустимим.

Суд вважає, що наданими до позову копіями чеків позивачка не довела суду той факт, що її витрати на утримання дитини щомісячно складають 3 000 гривень, оскільки витрати на придбані речі для дитини в квітні 2018 року не можуть вважатися щомісячними витратами з огляду на тривалість їх носіння.

Також судом при визначені розмірну аліментів враховано те, що відповідач не має постійного місця роботи, має на утриманні хвору матір похилого віку, яка за станом здоров’я потребує постійного догляду та за догляд за якою ОСОБА_2 отримує компенсацію за надання соціальних послуг, а тому офіційно не працевлаштований.

Крім того, згідно рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2011 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 від попереднього шлюбу в розмірі 300 гривень. Також суд враховує стан здоров’я як відповідача, так і дитини, яка згідно виписки обласної дитячої клінічної лікарні від 12 серпня 2016 року хворіє та потребує лікування, її вік та потреби, та вважає необхідним у змінити розмір стягнутих аліментів до 1 000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки права та обов’язки кожного з батьків є рівними за законом, в тому числі і по утриманню дітей, а Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років з 01 січня 2018 становить 1860 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, оскільки позивачка при зверненні з позовом до суду звільнена від цих витрат.

На підставі ст.ст. 180-182, 183, 192 СК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265,280-282 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, - задовольнити частково.

Змінити розмір стягнутих за рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року аліментів з ОСОБА_2 (52405, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Надіївка, вул.Молодіжна, буд. 13, РНОКПП – НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (52405, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Надіївка, вул.Молодіжна, буд. 13, РНОКПП - НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_4) на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5 з 370 (триста сімдесяти) гривень 00 копійок на 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 06 липня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина