Постанова № 75143176, 26.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2018 року справа № 808/1009/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю.,

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року (суддя Батрак І.В.)

у справі № 808/1009/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, в якому просив:

визнати бездіяльність щодо не перерахунку та не виплати перерахованої пенсії протиправною;

зобов'язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років без обмеження граничного розміру та провести виплату недоплаченої пенсії починаючи з 01.01.2016, у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23.12.2015, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року провадження в адміністративній справі закрито на підставі п.8 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачу проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2016, а також виплачено суму заборгованості з виплати пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, що свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Позивач зазначає, що відповідачем відновлено права та інтереси позивача лише частково, а саме: відповідач провів перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2018, та виплатив недоплачену пенсію з цієї дати, проте, відповідачем не проведено перерахунок пенсії саме з 01.01.2016 та не виплачено недораховану пенсію з 01.01.2016, внаслідок чого позовні вимоги виконані не в повному обсязі. Отже, закриття провадження у справі порушує законні права та інтереси позивача.

Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.06.2018.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, наполягає на тому, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень. Відповідач зазначає, що застосовує постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, оскільки є органом державної влади і в своїх діях керується виключно вимогами чинного законодавства.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Предметом оскарження в даній справі є визначена позивачем протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійснені останнім перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.01.2016 згідно ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону України від 23.12.2015 № 900-VIII у зв'язку із зміною грошового забезпечення відповідних категорій осіб на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на подані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області документи, відповідачем здійснений перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства. В результаті такого перерахунку розмір пенсії позивача збільшився з 4701,77 грн. до 7455,56 грн., що підтверджується Розрахунком пенсії за вислугу років. Також, як вбачається з Розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою №0803006592, за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 позивачу донарахована різниця у сумі 74352,33 грн.

При цьому суд першої інстанції встановив, що такі дії відповідача обумовлені приписами прийнятої Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 № 103 постанови «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою визначено, що перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» здійснюється з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Вказаною постановою Кабінет Міністрів України від 21.02.2018 № 103 фактично змінює правове врегулювання спірних правовідносин, які виникли між сторонами, і встановлює новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ.

Так, цією постановою передбачено виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Втім, означена постанова Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 103 прийнята після виникнення спірних правовідносин та, як зазначено позивачем, в частині встановлення строків виплати належної йому пенсії обмежує права позивача на своєчасний перерахунок пенсії та виплати її у належному розмірі.

З огляду на суть спірних правовідносин, які склались між сторонами, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що здійснення перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, починаючи з 01.01.2016, та виплати суми заборгованості за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача.

Судом фактично не надано оцінки обраному позивачем способу захисту його прав - зобов'язання відповідача вчинити певні дії - з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначено в 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею (ст.13 Конвенції) повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає відсутніми підстави для закриття провадження в адміністративній справі в порядку п.8 ч.1 ст.238 КАС.

Суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми права, що призвело до неправильного вирішення питання, і відповідно до ст.320 КАС України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 311, 312, 315, 317, 320, 321, 322, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі № 808/1009/18 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки,встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко