Постанова № 75143119, 05.07.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2018 року справа № 808/4123/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.,

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпровського районного у м.Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року (суддя суду 1 інстанції Конишева О.В.) за позовом ОСОБА_2 до Дніпровського районного у м.Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправним висновку від 25.10.2017р. №202/17.4-05.06-84 та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровського районного у м.Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним висновок Дніпровського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 25.10.2017 року № 202/17.4-05.06-84 та зобов'язати Відповідача внести зміни до актових записів цивільного стану, а саме:

- до актового запису № 133, складеного 27.06.2009 року Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про шлюб Позивача, в якому по батькові Позивача виправити на «ОСОБА_3»;

- до актового запису № 585, складеного 17.12.2009 року Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про народження ОСОБА_3, в якому по батькові Позивача виправити на «ОСОБА_3»;

- до актового запису № 716, складеного 06.08.2015 року Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про народження ОСОБА_4, в якому по батькові Позивача виправити на «ОСОБА_3».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним висновок Дніпровського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 25.10.2017 року № 202/17.4-05.06-84. Зобов'язано Дніпровський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області внести зміни до актових записів цивільного стану, а саме:

- до актового запису № 133, складеного 27.06.2009 року Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про шлюб Позивача, в якому по батькові Позивача виправити на «ОСОБА_3»;

- до актового запису № 585, складеного 17.12.2009 року Заводським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про народження ОСОБА_3, в якому по батькові Позивача виправити на «ОСОБА_3»;

- до актового запису № 716, складеного 06.08.2015 року Дніпровським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про народження ОСОБА_4, в якому по батькові Позивача виправити на «ОСОБА_3».

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, вказує на те, судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, щодо проведення відповідачем повного аналізу документів та надання вірного правового висновку щодо неможливості внесення змін до актових записів. Зазначає, що відповідачем не допущено порушення жодних норм чинного законодавства, що унеможливлює визнання оскаржуваного рішення відповідача.

Також вказує на те, що судом першої інстанції ухвалою про відкладення розгляду справи та виклик сторін в судове засідання на 05 лютого 2018 року фактично змінено порядок розгляду справи зі спрощеного на загальне провадження, але в порушення норм процесуального права суд ухвалив рішення без участі та без повідомлення сторін, що є порушенням прав відповідача та безумовною підставою для скасування судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що у вересні 2017 року ОСОБА_2, з метою реєстрації місця проживання свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Дніпровського відділу реєстрації фізичних осіб управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Однак, в реєстрації місця проживання дитини позивачу було відмовлено через те, що у свідоцтві про народження ОСОБА_4 по батькові позивача було зазначено як «ОСОБА_3», що не відповідає запису по батькові у паспорті громадянина України, у якому воно зазначено як «ОСОБА_3».

Також, позивачем було виявлено, що по батькові також помилково зазначено як «ОСОБА_3» у свідоцтві про його шлюб, а також у свідоцтві про народження його дітей.

З метою приведення актових записів про шлюб позивача та про народження його дітей у відповідність до правильного написання по батькові у паспорті позивача та уникнення розбіжностей в документах, ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного у місті Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з заявою від 10.10.2017 про внесення відповідних змін до вище наведених актових записів.

Відповідно до висновку відповідача від 25.10.2017 року за № 202/17.4-05.06-84 позивачу було відмовлено у внесенні змін до зазначених актових записів цивільного стану. Відмова у внесенні змін мотивована відповідачем наступним чином: «у зв'язку з відсутністю документально підтверджених підстав». (а.с. 9-11)

В обґрунтування вищевказаних висновків про відмову у внесенні відповідних змін до актових записів відповідач посилався на те, що актовий запис про народження заявника (ОСОБА_2 рос.мовою) № 30 виданий 28.01.1982 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області складено російською мовою, де власне ім'я батька дитини вказано - Игорь (російською).

Відповідач в актовому записі про шлюб № 133 складеному 27.06.2009 року переклав ім'я по батькові позивача відповідно до українського правопису «ОСОБА_3» та вніс в актові записи про народження дітей позивача по батькові батька дитини - «ОСОБА_3» з урахуванням правил правопису української мови.

Відповідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VI актами цивільного стану - є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, визначених цим законом, зміна імені, смерть.

Статтею 9 Закону № 2398-VI встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Інформація, що міститься в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.( ч. 5 ст. 9 Закону № 2398-VI)

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону про кожний факт реєстрації акта громадянського стану органами реєстрації актів громадянського стану видаються відповідні свідоцтва про народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміну прізвища, імені та по батькові на бланках суворої звітності, виготовлених за єдиними зразками.

Згідно Розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011р. № 96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку, разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (п. 2.7. Порядку).

Питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у тримісячний строк з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Судом встановлено, що на підтвердження обставин викладених у заяві щодо внесення змін у по батькові позивача в актових записах про шлюб позивача та про народження його дітей, ОСОБА_2 надано копію паспорту громадянина України серії НОМЕР_3, виданого 29.01.1998 року Ленінським РВ УМВС України у Запорізькій області, на підставі якого проходила реєстрація шлюбу позивача. У зазначеному паспорті позивача його по батькові зазначено як «ОСОБА_3».

Однак, відповідач, з посиланням на те, що під час подання заяви позивач долучив до заяви копію паспорта НОМЕР_3, виданого 29.01.1998, а не оригінал відмовиві останньому у задоволенні вимог викладених у заяві.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем отримано новий НОМЕР_1, виданий 19.07.2017 року органом 2313. (а.с. 12)

Статтею 20 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» ( в редакції ,чинній на час складання актового запису про шлюб позивача та про народження його старшого сина) встановлено, що - при реєстрації актів громадянського стану подається паспорт або паспортний документ заявника, а також документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації.

Так, на час проведення державної реєстрації актів цивільного стану, а саме шлюбу та народження дітей Позивача, останнім був пред'явлений паспорт громадянина України, виданий 29.01.1998 року, що підтверджується відміткою в актових записах №133, №585, №716, які містяться в матеріалах справи.

Звертаючись до суду, позивачем надано копію паспорту позивача серії НОМЕР_3 виданого 29.01.1998 року Ленінським РВ УМВС України у Запорізькій області в якому позивача по батькові записано як «ОСОБА_3», при цьому вказано, що оригінал вказаного паспорту надати неможливо у зв'язку зі зміною паспорту на новий його зразок, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено документи, в яких по батькові позивача також зазначено як «ОСОБА_3», зокрема: посвідчення водія серії НОМЕР_4, видане 24.05.2000 року УМВС України у Запорізькій області; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, видана 15.06.2000 року Державною податковою інспекцією по Ленінському району м. Запоріжжя; свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № НОМЕР_2, видане 10.01.2003 року Пенсійним фондом України; свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_5, видане 11.05.2006 року Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради; диплом про отримання базової вищої освіти серії НОМЕР_6, виданий 30.06.2007 року Запорізькою державною інженерною академією; диплом про отримання повної вищої освіти серії НОМЕР_7, виданий 30.06.2007 року Запорізькою державною інженерною академією.

Отже, судом встановлено, що всі документи які отримував позивач були складені у відповідності до паспорта виданого 29.01.1998, тобто із зазначенням по батькові позивача «ОСОБА_3». Таким чином, відповідач мав достатній інформаційний ресурс для підтвердження даних щодо ім'я по батькові позивача як «ОСОБА_3».

У відповідності до частини 1 статті 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є ім'я (найменування).

Згідно статті 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.

Враховуючи викладене, оскільки ім'я є особистим немайновим благом та дає можливість набувати прав та створювати для себе цивільні обов'язки, а також здійснювати ці права та виконувати цивільні обов'язки під своїм іменем, то перекручення імені підлягає виправленню.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні» актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Внесення змін до актових записів цивільного стану згідно статті 22 того ж Закону провадиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. Законом передбачено, що за наслідками перевірки зібраних документів орган, державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису або про відмову в цьому.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

При перевірці наведених відповідачем доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до матеріалів справи ухвалою від 29 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24 січня 2018 року о 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 24 січня 2018 року відкладено розгляд справи на 05 лютого 2018 року об 11:00 год. Підставою відкладення розгляду справи в мотивувальній частині ухвали суду вказано відсутність відомостей про вручення позивачу повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. ( а.с.63)

Про судове засідання призначене на 05 лютого 2018 року сторони повідомлені телефонограмами. (а.с.64)

Також відповідно до рекомендованого поштового повідомлення про вручення поштової кореспонденції, відповідач отримав судову повістку 02.02.2018. (а.с.67)

Листом від 02.02.2018, який, відповідно до даних реєстрації вхідної кореспонденції, надійшов до суду 05.02.2018, відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на інший робочий день, оскільки офіційним вихідним днем у органах державної реєстрації актів цивільного стану, зокрема, є понеділок, яким в даному випадку є 05.02.2018, що унеможливлює присутність представника відповідача у судовому засіданні. ( а.с.66).

Судом першої інстанції розглянуто справу в порядку письмового провадження та

ухвалено рішення 07 лютого 2018 року.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Частиною 6 вказаної статті визначено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. (частина 1 статті 262 КАС України)

Статтею 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини 7 статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи наведене, а також те, предмет спору у справі не належить до категорії справ визначених частиною четвертою статті 257 КАС України, відповідачем не було подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву відповідно до частини 7 статті 262 КАС України, судом першої інстанції не було прийнято ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровського районного у м.Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області- залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 05.07.2018 та за приписами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров