Постанова № 7514294, 11.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-15961/09/0570

час прийняття постанови: 12.45 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.

за участю:

представника позивача – Кисельова В.С.                     

представника відповідача 1 – Східної митниці – Бєломєстової Л.В.

представника відповідача 2 – ГУДКУ у Донецькій області – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дії відповідача 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року протиправними, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнання недійсними рішення митного органу від 02.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року, рішення митного органу від 08.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року, рішення митного органу від 10.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року, рішення митного органу від 15.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року, рішення митного органу від 16.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року, рішення митного органу від 22.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року, які прийняті відповідачем 1 - Східної митницею та про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 193940,04 грн. на користь ЗАТ «Виробниче об’єднання «КОНТІ»,

           ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнання недійсними рішень Східної митниці від 02.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року, від 08.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року, від 10.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року, від 15.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року, від 16.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року, від 22.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року, зобов’язання Головного управління Державного казначейства у Донецькій області повернути закритому акціонерному товариству «Виробниче об’єднання «КОНТІ» з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 193940,04 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ».

В обґрунтування позову посилається на те, що у період з 29.09.2008 р. по 21.10.2008 р. ЗАТ «ВО «КОНТІ» на підставі норм Митного кодексу України були надані до Східної митниці через свого митного брокера закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» (далі - Декларант) декларації митної вартості какао тертого (пасти) «Gerkens Ivory Coast Na55» («Na55 Kibbled Cocoa Mass») для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг) та відповідні комплекти товарно-супровідної документації із зазначенням митної вартості товару, але відповідач відмовив у митному оформленні вантажної митниці декларації картками відмовами.

В обґрунтування відмови відповідач 1 посилався на неподання додаткових документів згідно з вимогами ст. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі - Постанова № 1766).

Тому, відповідачем 1 на підставі оскаржуваних карток відмов були прийняті рішення про визначення митної вартості товарів, а саме: рішення митного органу від 02.10.2008 р. про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 р. Даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме: встановив її на рівні 1288244,50 грн. або 265 000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1000 кг.

08.10.2008 р. позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 р. Даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 782560,00 грн. або 160000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1 000 кг.

10.10.2008 р. позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 р. Даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 1923452,50 грн. або 395000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1 000 кг.

15.10.2008 р. позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 р. Даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 1574432,00 грн. або 320000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1 000 кг.

16.10.2008 р. позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 р. Даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 2362368,00 грн. або 480 000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1 000 кг.

22.10.2008 р. позивачем було отримане рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 р. Даним рішенням відділ контролю митної вартості відповідача 1 самостійно визначив митну вартість товару, що ввозиться, а саме встановив її на рівні 1603200,00 грн. або 320000,00 доларів США, тобто за ціною 4000,00 доларів США за 1 000 кг.

Позивач зазначає, що відповідачу 1 документи були надані у достатній кількості для підтвердження заявленої позивачем митної вартості та здійснення відповідачем 1 митного контролю. Проте, як зазначає позивач, відповідач 1 безпідставно пред’явив вимогу про надання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Як вказує позивач, твердження про безпідставність вимог відповідача 1 базується на тому, що відповідач 1 керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, де зазначається середня ціна на імпорт аналогічного товару.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України передбачається, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійсненні покупцем оцінюваних товарів на користь продавця.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 ст. 266 Митного кодексу України. Відповідно до частин 2-4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У даному випадку це Контракти № ТР-17 від 29.09.2008 р., № ТР-18 від 02.10.2008 р., № ТР-19 від 07.10.2008 р., № ТР-20 від 10.10.2008 р., № ТР-21 від 15.10.2008 р., № ТР-22 від 20.10.2008 р., що були укладені між Компанією «GRACOMAR S.L.», як Продавцем, та ЗАТ «ВО «КОНТІ», як Покупцем. Лише у разі, коли основний метод не можна використати, відповідач 1 має право застосувати послідовно кожний із інших методів визначення митної вартості товару.

Частиною 2 статті 377 Господарського кодексу України передбачено, що зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на принципах свободи її суб’єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у любих формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, як зазначає позивач, відповідно до норм діючого законодавства ціна за зовнішньоекономічним контрактом була визначена за домовленістю сторін, що є однією із гарантій свободи підприємництва та здійснення вільної конкуренції.

Крім того, позивач зазначає, що ціни на Какао терте (пасту) «Gerkens Ivory Coast Na55» («Na55 Kibbled Cocoa Mass») для кондитерської промисловості виробництва Кот Д’івуар відповідно до норм діючого законодавства України, не підлягають державному регулюванню, зокрема з боку органів державної митної служби.

Позивач вважає, що для здійснення митного оформлення вантажу, товариством було зайво сплачено платежів з податку на додану вартість на загальну суму 193940,04 грн., дана сума, на думку позивача, має бути повернена з бюджету на користь ЗАТ «ВО «КОНТІ».

Тому просить суд визнати протиправними дії Східної митниці у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнати недійсними рішення Східної митниці від 02.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року, від 08.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року, від 10.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року, від 15.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року, від 16.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року, від 22.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року, зобов’язати Головне управління Державного казначейства у Донецькій області повернути ЗАТ «ВО «КОНТІ» з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 193940.04 грн. шляхом зарахування на поточний рахунок закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ».

Крім того, під час судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати дії відповідача 1 щодо видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року протиправними, визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнати недійсними рішення митного органу від 02.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року, рішення митного органу від 08.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року, рішення митного органу від 10.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року, рішення митного органу від 15.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року, рішення митного органу від 16.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року, рішення митного органу від 22.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року, які прийняті відповідачем 1 - Східної митницею та стягнути з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 193940.04 грн. на користь ЗАТ «Виробниче об’єднання «КОНТІ».

Відповідач 1 – Східна митниця, надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що Східна митниця діяла на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 та ст. ст. 88, 264, 265 Митного кодексу України, з приписів яких вбачається, що митний орган має право мигати, а декларант зобов’язаний надати необхідні документи. Тобто, як зазначає відповідач, достатність наданих документів визначає саме митний орган, а не декларант вантажу.

Також, відповідач звернув увагу суду на те, що митний орган має право корегувати заявлену митну вартість з урахуванням наявної інформації, зокрема, що міститься в ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.

Тому просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при наданні пояснень дотримувався позиції, викладеній у письмових запереченнях на позовну заяву та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Думку відповідача 2 щодо заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки ним не надано ані заперечення проти позовних вимоги, ані заяву про визнання позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача 2.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились у судове засідання, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Митного кодексу України митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, такі основні завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи; захист економічних інтересів України; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку; сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб; застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення; боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи; ведення митної статистики; ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 12 Митного кодексу України митна служба України - це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці.

Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «КОНТІ» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25112243, включено до ЄДРПОУ.

1 грудня 2005 року між закритим акціонерним товариством «Виробниче об’єднання «КОНТІ» (консигнатор) та іспанською фірмою «GRACOMAR S.L.» (консигнант) укладений договір № GR-001 консигнації на продажу.

01.02.2006 року, 17.04.2007 року, 01.06.2006 року, 05.06.2007 року та 03.01.2008 року між сторонами зазначеного вище договору були укладені додаткові угоди.

Відповідно до положень ст. 1 Митного кодексу України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

В період з 29.09.2008 р. по 21.10.2008 р. закритим акціонерним товариством «Виробниче об’єднання «КОНТІ» через свого митного брокера закрите акціонерне товариство «УКРСЕРВІС» були подані до Східної митниці декларації митної вартості какао тертого (пасти) «Gerkens Ivory Coast Na55» («Na55 Kibbled Cocoa Mass») за №№ 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року, 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року, 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року, 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року, 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року, 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року. Підстави для здійснення дій митного брокеру підтверджуються договором доручення № 1740-04.3. на здійснення митних брокерських послуг від 20.12.2005 р., укладений між позивачем та Декларантом.

У деклараціях митної вартості посадовою особою Східної митниці було зазначено, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року декларанту необхідно надати додаткові документи, а саме:

- по ДМВ № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року: експортна ВМД, висновок ДІАЦ «Держзовнішінформ», висновок спеціалізованої установи по вартості товару, калькуляція виробника товару, комерційна пропозиція;

- по ДМВ № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року: прайс-лист виробника, калькуляцію виробника, експертна ВМД, висновок «Держзовнішінформ» або експертів, які мають право на визначення вартості та інші документи;

- по ДМВ № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року: експертна ВМД, прас-листи виробника, калькуляція виробника, висновок уповноважених організацій щодо вартості товарів;

- по ДМВ № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року: калькуляцію заводу-виробника, експертна ВМД країни відправлення, висновки відповідних організацій щодо вартості товарів, прайс-листи виробника;

- по ДМВ № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року: калькуляція виробника, прас-лист виробника, експертна ВМД, висновок «Держзовнішінформ», біржові торги товару, бухгалтерські документи третім особам;

- по ДМВ № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року: висновок ДІАЦ «Держзовнішінформ», висновок спеціальної установи щодо вартості товару, експертна ВМД, прайс-лист, комерційна пропозиція, калькуляція виробника товару та відповідна бухгалтерська документація.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом:

1) проведення:

перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766;

усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів;

митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;

2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:

рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до Указу Президента України від 10.02.1996 року № 124/96 «Про заходи щодо вдосконалення конюнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» було створено Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків (Держзовнішінформ), на який було покладено функцію моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що складаються на таких ринках, надання інформаційної, консультативної та експертної дороги.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 року № 310 «Питання Міністерства економіки», Держзовнішінформ віднесено до сфери управління Міністерства економіки України.

Таким чином, Держзовнішінформ є державним органом, уповноваженим надавати офіційну цінову інформацію на імпорт та експорт товарів, та здійснювати цінову експертизу товарів. Між Держзовнішінформом та Державною митною службою України 16.10.1996 року була підписана Угода про інформаційний обмін.

Декларант був ознайомлений з необхідністю надання додаткових документів 29.09.2008 року, 02.10.2008 року, 07.10.2008 року, 14.10.2008 року, 15.10.2008 року та 21.10.2008 року, що підтверджується відповідними підписами представником декларанта. Проте, декларант такі вимоги митного органу проігнорував.

2 жовтня 2008 року Східною митницею позивачу була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568, також цього ж дня митним органом було прийняте рішення про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року.

7 жовтня 2008 року Східною митницею позивачу була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020583.

8 жовтня 2008 року митним органом було прийняте рішення про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року.

10 жовтня 2008 року Східною митницею позивачу була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020594, також цього ж дня митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року.

15 жовтня 2008 року Східною митницею позивачу була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020609, також цього ж дня митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року.

16 жовтня 2008 року Східною митницею позивачу була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020614, також цього ж дня митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року.

22 жовтня 2008 року Східною митницею позивачу була надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020636, також цього ж дня митним органом було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року.

Відповідно до карток відмови товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними Східною митницею у відповідних рішеннях, які зазначені вище.

Відповідно до наведених рішень митним органом здійснено коригування товару: какао терте (какао-паста) «NASS KIBBLED COCOA MASS» для кондитерської промисловості – речовина темно-коричневого кольору з характерним запахом какао без стороннього присмаку та запаху – в кусках, виготовлено в Кот-д’Івуарі.

Визначення митної вартості Східною митницею за рішеннями про визначення митної вартості товарів від 02.10.2008 року, від 08.10.2008 року та від 16.10.2008 року здійснено за третім методом.

Визначення митної вартості Східною митницею за рішеннями про визначення митної вартості товарів від 10.10.2008 року, від 15.10.2008 року та від 22.10.2008 року здійснено за шостим методом.

Суд зазначає, що позивачем митна вартість товару визначена за першим методом – ціною договору.

Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ЄАІС ДМСУ, постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 та норми Митного кодексу України.

Таким чином, східною митницею було з’ясовано, що згідно з ціновою інформацією ЄАІС Державної митної служби України митна вартість товару «какао терте (какао-паста) «NASS KIBBLED COCOA MASS» за зазначеними вище ДМВ були занижені позивачем та було здійснено підвищення (скориговано) заявлену позивачем митну вартість товару з 3.59 доларів США за 1 кг. до 4 доларів США за 1 кг.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у зв’язку з обґрунтованими сумнівами у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості (не надані документи, які були зазначені посадовою особою Східної митниці у деклараціях митної вартості відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року) митницею обґрунтовано був застосований не перший метод визначення митної вартості товару, а третій та шостий методи.

Відповідно до статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 264 Митного кодексу України на письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.

З урахуванням вимог ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.          за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.          за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.          за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.          на основі віднімання вартості;

5.          на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.          резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 – 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 269 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:

1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;

2) країна походження;

3) виробник.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 – 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідач 1 посилається на аналіз цінової інформації товари, ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем 1 зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч. 2 п. 2 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 року, на вимогу митного органу декларантом подаються й інші документи, потрібні для здійснення митного оформлення, подання яких визначено законодавством України.

Відповідно до п. 11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

На законну вимогу митниці позивач додаткових документів не надав.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф» при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі цін на ідентичні товари та інші предмети, цін на подібні товари та інші предмети, що діють в провідних країнах-експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Так, під час здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення митної вартості із застосуванням положень 265 Митного кодексу України посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та сировину, інші джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та сировини.

Стаття 88 Митного кодексу України зобов’язує декларанта надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур.

З урахуванням положень п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи.

Термін подання додаткових документів становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання, та за мотивованою заявою декларанта такий строк може бути продовжено.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару посадовою особою митниці декларанту позивача надано пропозицію надати додаткові документи згідно вимог п.п. 8 та 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766, про що декларант був ознайомлений.

Позивач відмовився від надання додаткових документів за п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 1766.

Відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Отже, як випливає з приписів зазначених вище правових норм, митний орган має право вимагати, а декларант зобов’язаний надати необхідні додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару.

Таким чином, твердження позивача стосовно того, що ним митному органу документи були надані у достатній кількості для підтвердження митної вартості товар, судом не приймається, оскільки відповідно до чинного законодавства митний орган має право вимагати, а декларант зобов’язаний надати необхідні документи для підтвердження митної вартості товару.

Крім того, суд не приймає посилання позивача на норми Закону України «Про ціни і ціноутворення», оскільки даний закон не стосується контролю митної вартості, який здійснює митний орган відповідно до покладених на нього повноважень, завдань та правовідносин, що виникають у зв’язку із здійсненням такого контролю.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Східною митницею доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішень про визначення митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Виробниче об’єднання «КОНТІ» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання дії відповідача 1 - Східної митниці - у видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року протиправними, визнання недійсними карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020568 від 02.10.2008 року, № 700000024/2008/020583 від 07.10.2008 року, № 700000024/2008/020594 від 10.10.2008 року, № 700000024/2008/020609 від 15.10.2008 року, № 700000024/2008/020614 від 16.10.2008 року, № 700000024/2008/020636 від 22.10.2008 року, визнання недійсними рішення митного органу від 02.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/011795 від 29.09.2008 року, рішення митного органу від 08.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012047 від 02.10.2008 року, рішення митного органу від 10.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012370 від 07.10.2008 року, рішення митного органу від 15.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012737 від 14.10.2008 року, рішення митного органу від 16.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012885 від 15.10.2008 року, рішення митного органу від 22.10.2008 року про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/013184 від 21.10.2008 року, які прийняті відповідачем 1 - Східної митницею та про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у загальному розмірі 193940,04 грн. на користь ЗАТ «Виробниче об’єднання «КОНТІ» - відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 11 грудня 2009 року в присутності представника позивача та представника відповідача 1.

Постанова виготовлена в повному обсязі 15 грудня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.