Рішення № 75142409, 05.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року № 826/3798/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА»

до Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 55820226 від 20.02.2018,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" звернулося до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2018 ВП №55820226.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Цивільний процесуальний кодекс України, Закон України «Про виконавче провадження» та зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2018 ВП №55820226 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням термінів пред'явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Третя особа своїм правом на подання письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не скористалась.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

20 лютого 2018 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коломойцевим К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 55820226 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 № 826/14204/15 про застосування до підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (код 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ПІІ "Амік Україна" (код ЄДРПОУ 30603572), за адресою: пр. Перемоги, 38-б у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; (пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII).

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII).

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону № 1404-VIII.

Так, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Позивач в позовній заяві зазначає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 55820226 по примусовому виконанню виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 № 826/14204/15 з порушенням норм чинного законодавства, оскільки стягувачем порушено термін пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII встановлені підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлені статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 року у справі № 826/14204/15 за позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» про застосування заходів реагування набрала законної сили 20.01.2016 з прийняттям Київським апеляційним адміністративним судом ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 року у справі № 826/14204/15. Про що також зазначено в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 826/14204/15 закінчився 20.04.2016.

При цьому, згідно з даними Діловодства спеціалізованого суду, Окружним адміністративним судом міста Києва ухвала про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання не приймалась. Крім того, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №826/14204/15 виправлено помилку, допущену у виконавчому листі, виданому 31 січня 2018 року у справі №826/14204/15 шляхом зазначення вірного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання до "21" квітня 2016 р. замість помилково вказаного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання до "21" січня 2019 р.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 826/14204/15 закінчився 20.04.2016, суд приймає до уваги позицію позивача, що виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2018 № 826/14204/15 підлягав поверненню стягувачу без прийняття до виконання.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини першої, частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною другою статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ідентифікаційний код 30603572) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 20.02.2018 ВП №55820226.

3. Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68, ідентифікаційний код 30603572) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, ідентифікаційний код 34691374).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядок, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.А. Бояринцева