Ухвала суду № 75141741, 06.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2475/18

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна Миколи Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів,

У С Т А Н О В И В:

05.07.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна Миколи Анатолійовича та просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 № 276 «Про ліквідацію Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України»;

- визнати незаконним і скасувати наказ голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна Миколи Анатолійовича від 14.05.2018 № 26 «Про затвердження персонального складу комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби та плану заходів, пов'язаних з ліквідацією Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби».

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Ознайомившись з даним позовом, суд дійшов висновку про необхідність передачі поданого ОСОБА_1 адміністративного позову до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки справа територіально не підсудна цьому адміністративному суду, з огляду на таке.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У частині першій статті 125 Конституції України, частині першій статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначається, що судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності. Територіальна юрисдикція (підсудність) задля забезпечення доступності правосуддя для суб'єктів приватного права може бути загальною, альтернативною, виключною, із зв'язку справ. Алгоритм обрання такої підсудності дозволяє встановити конкретний адміністративний суд, куди особі потрібно звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів з метою розгляду та вирішення конкретного спору.

Параграфом 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) справ.

Так, відповідно до частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В свою чергу, як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів позивач оскаржує наказ Державної фіскальної служби України від 10.05.2018 № 276 «Про ліквідацію Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України» та прийнятий на його виконання наказ голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України від 14.05.2018 № 26 «Про затвердження персонального складу комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби та плану заходів, пов'язаних з ліквідацією Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби».

Суддя звертає увагу, що вказані накази не стосуються прав або інтересів ОСОБА_1, вони прийняті та поширюють свою дію на юридичну особу публічного права територіальний орган Державної фіскальної служби України який ліквідується, а саме: Міжрегіональну митницю Державної фіскальної служби України. Дія зазначених наказів вичерпується їх виконанням, шляхом здійснення відповідних реєстраційних дій щодо ліквідації Міжрегіональної митниці Державної фіскальної служби України.

Враховуючи наведене, суддя зазначає, що вирішення даної справи адміністративним судом за вибором позивача не є можливим, оскільки відсутні обов'язкові критерії для застосування положень статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до інформації з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідачі зареєстровані за такими адресами: Державна фіскальна служба України, - Львівська площа, 8, м. Київ; Міжрегіональна митниця Державної фіскальної служби України, - вул. Саксаганського, 66, м. Київ.

Крім того, згідно Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/236-2014-%D0%BF) Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Відповідно до частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що даний адміністративний позов територіально підсудний судом, якому підсудна позовна заява.

Крім того, одночасно з адміністративним позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову вирішення якої, з врахуванням зазначеного та положень пункту 2 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, має відбуватись Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною п'ятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно із частиною п'ятою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

З огляду на вищевикладені обставини, для об'єктивного розгляду даного спору, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1).

Керуючись статтями 26, 29, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, голови комісії з ліквідації Міжрегіональної митниці ДФС Вергуна Миколи Анатолійовича про визнання незаконними та скасування наказів - передати до Окружного адміністративного суду міста Києва (01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1) для розгляду за територіальною підсудністю.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану ухвалу.

Суддя С.В. Бородавкіна