Рішення № 75141549, 25.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року справа № 823/995/18

16 год. 46 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - Житнікової Т.А. (за довіреністю),

відповідача - Ільченко І.С. (особисто),

представника відповідачів - Єременко Л.В. (за довіреністю),

представника третіх осіб - ОСОБА_4 (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С., Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6, - про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі-позивач) звернувся у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. (далі-відповідач) від 01.12.2017 №1418.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за наслідками проведення планової перевірки дотримання будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті нагляду управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради складено акт від 22.11.2017, в якому встановлено, зокрема, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: п. 1.2 розділу І та п. 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (далі - Порядок №103).

Рішенням відповідача від 01.12.2017 №1487 скасовано дію будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 09.06.2017 № 1344-бп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач зазначає, що скасований будівельний паспорт виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до якої додані всі необхідні для надання адміністративної послуги документи.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 09.06.2017 № 1344-бп виданий ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з порушенням п. 1.2 розділу І та п. 2.1 розділу ІІ Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки №103, оскільки намірами передбачено будівництво (реконструкцію) гостьового будинку, що не передбачено Порядком 103, тому у відповідності до норм містобудівного законодавства України головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Ільченко І.С. правомірно було винесено оскаржуване рішення від 01.12.2017 №1418.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено таке.

08.06.2017 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до центру надання адміністративних послуг заяву про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки, площею 0,0922 га на АДРЕСА_1.

На підставі поданої заяви 09.06.2017 відповідачем видано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будівельний паспорт № 1344-бп на реконструкцію житлового будинку з добудовою надбудовою, реконструкцію літньої кухні під баню, реконструкцію альтанки під гостьовий будинок, реконструкцію гаража-майстерні з надбудовою на АДРЕСА_1.

У подальшому, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 22.11.2017 на підставі якого головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. винесено рішення від 01.12.2017 №1418 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки № 1344-бп у зв'язку з порушенням вимог п. 1.2 розділу І та п. 2.1 розділу ІІ Порядку №103.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011№3038 VI (далі - Закон №3038).

Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначені статтею 41-1 Закону №3038, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення), та Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 (далі - Порядок №698).

Згідно абзацу 4 пункту 3 Положення, основним завданням Держархбудіненекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 4 Положення, Держархбудінспекція проводить перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду.

Відповідно ч. 1 ст. 41-1 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Частиною 2 вказаної передбачено, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно до п. 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

На підставі п. 9 Порядку №698 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до п. 10 Порядку №698 планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком1.

Згідно з п. 1 Положення "Про Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області", затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 12.06.2017 №938 (далі - Положення №2), Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утворене як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Положення №2, основними завданнями територіального органу є забезпечення реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду на території Черкаської області, а саме здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно - будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.

На підставі п.23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4. Згідно п. 29 Порядку №698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Згідно п. 35 Порядку №698, головний інспектор будівельного нагляду розглядає справи про правопорушення відповідно до вимог закону та за результатами їх розгляду виносить постанови за формою, встановленою Мінрегіоном.

Згідно з п. 32 Порядку №698, якщо рішення об'єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Суд встановив, що метою отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будівельного паспорту є реконструкція житлового будинку з добудовою надбудовою, реконструкцію літньої кухні під баню, реконструкцію альтанки під гостьовий будинок, реконструкцію гаража-майстерні з надбудовою на АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог ст. 27 Закону наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103), який призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

Пунктом 1.2 Порядку №103 закріплено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Стосовно твердження відповідача про безпідставність видачі вищевказаного будівельного паспорта відповідно до Порядку №103, оскільки на його підставі підлягає реконструкції гостьовий будинок, який не є індивідуальним житловим, садовим, дачним будинком, суд зазначає таке.

З матеріалів справи та письмових пояснень третьої особи ОСОБА_6 судом встановлено, що альтанка під гостьовий будинок підлягає реконструкції виключно з метою приймання гостей мешканців будинку як додаткова (резервна) площа. При цьому, комерційних послуг з платного розміщення населення треті особи не надають.

Суд врахував, що відповідно до абз.10-11 Закону України від 15.09.1995 №324/95-РВ «Про туризм» готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України.

Готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що реконструйований з альтанки гостьовий будинок не може вважатися готелем у розумінні вищевикладених норм, оскільки він призначений виключно для індивідуального, а не комерційного використання, а тому на нього поширюються вимоги Порядку №103 щодо видачі будівельного паспорта.

Стосовно твердження відповідача про незасвідчення у встановленому законом порядку копій документа про право власності, суд врахував п.2.1. Порядку №103, яким встановлено, що видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого, зокрема, входить засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.13 Закону України від 06.09.2012 №5203-VI "Про адміністративні послуги" адміністратор має право посвідчувати власним підписом та печаткою (штампом) копії (фотокопії) документів і виписок з них, витягів з реєстрів та баз даних, які необхідні для надання адміністративної послуги.

Суд встановив, що наявні у матеріалах справи копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджують право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0922 га, на АДРЕСА_1 засвідчені підписом реєстратора центру надання адміністративних послуг Гончар І.А. та скріплені відповідним штампом.

Отже, вищевказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими.

Крім іншого, судом враховується, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Одночасно суд вважає за необхідне вказати й на те, що при скасуванні дії Будівельного паспорту, наданого третім особам, за відсутності належних на те правових підстав, порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи результатів державного нагляду.

Крім того, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області Ільченко І.С. від 01.12.2017 №1418.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770) судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 05.07.2018.