Рішення № 75141295, 22.06.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1205/16-ц

Провадження № 2/204/17/18 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

за участю представника позивачки ОСОБА_2

за участю відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій, з урахуванням наданих уточнень, просила стягнути солідарно з ОСОБА_3, Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду в сумі 36464,42 грн., моральну шкоду в сумі 60000 грн. та судові витрати в сумі 11641,50 грн., а також зобов’язати солідарно Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради і ОСОБА_4 за їхній рахунок забезпечити їй вільний доступ до комунікацій загального користування - вентилів постачання та перекриття стояка холодної води, шляхом виведення за межі квартири АДРЕСА_1 запірної арматури стояку холодного водопостачання відповідно до вимог діючого законодавства України та державних будівельних (технічних) норм. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала на те, що вона та її донька, ОСОБА_5, є власниками квартири АДРЕСА_2. 03 жовтня 2015 року їхню квартиру було затоплено. Причиною затоплення став порив стояка холодної води в міжповерховому перекритті квартири позивача, яка знаходиться на першому поверсі та власника квартири № 37 ОСОБА_3, яка знаходиться поверхом вище. Ліквідація пориву стояка холодної води була здійснена 03.10.2015 року слюсарями-техніками Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради, шляхом повторного з’єднання старої зношеної труби власника квартири № 37 з новою у місці пориву, що продовжує бути ризиком аварії. Представники Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради для складання Акту про залиття квартири не з’явилися, а прибули тільки 21 жовтня 2015 року. Акт про залиття квартири виданий лише 03.11.2015 року, а датований 21.10.2015 року. До Акту позивачем був наданий протокол розбіжностей (вх. № 441 від 05.11.2015 року), оскільки Акт був складений з численними порушеннями, зокрема в Акті відсутні причини аварії. З висновками, викладеними в Акті про залиття квартири від 21.10.2015 року, позивач не згодна, оскільки даний Акт не відповідає дійсності і вимогам Правил утримання будинків і прибудинкових територій», а тому не являється належним доказом причини затоплення квартири. Крім того, труба нової розводки в квартирі № 33, про яку зазначено в Акті від 21.10.2015 року, знаходиться в належному технічному стані та на великій відстані від місця пориву стояка, а саме, на рівні 1,20 метрів від рівня підлоги квартири № 33, і до причини пориву стояка холодної води, який знаходиться в протилежній стороні на висоті міжповерхового перекриття власника квартири № 33 та власника квартири № 37, ніякого відношення не має. Додана до матеріалів справи фотографія місця повторної стиковки стояка холодної води після аварії свідчить про відсутність нової розводки у місці пориву. Таким чином, причина аварії в Акті від 21.10.2015 року про затоплення квартири № 33 Комунальним підприємством «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради умисно зазначена неправдиво, оскільки він, згідно з п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов’язаний забезпечити безпеку внутрішньо-будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. В 2010 році, в ході здійснення ремонту квартири позивача, працівниками ЖЕКу була здійснена заміна старих труб стояка холодного водопостачання на нові, починаючи з технічного поверху підвального приміщення до міжповерхового перекриття власника квартири № 37. Здійснити заміну старої труби стояка холодної води на нову або з’єднати нову трубу на другому поверсі, тобто вище міжповерхового перекриття, власник квартири № 37 не дозволив. Одночасно не були здійснені наміри співвласників квартир здійснити заміну стояка водопостачання на чотири поверхи через те, що власник квартири другого поверху відмовився проводити ці роботи у своїй квартирі. Пізніше власник квартири другого поверху виконав заміну водопостачального стояка своєї квартири з приєднанням його до відрізку старого стояка. Тобто, в товщі перекриття першого поверху власник квартири № 37 залишив відрізок труби старого водопостачального стояка. Позивач вважає, що на порушення герметизації старого відрізку труби, що залишився у товщі перекриття, могла вплинути здійснена ОСОБА_3 заміна частини стояка холодного водопостачання у своїй квартирі. Заміну стояка холодного водопостачання у своїй квартирі він здійснював без попередження власників квартири № 33 та № 41 - верхнього поверху, тобто усі роботи по заміні стояка холодного водопостачання здійснив в межах лише своєї квартири. Прорив стояка холодної води і затоплення квартири № 33 сталося о 4 год. 20 хв. ранку, а перекрити воду подачі холодної води вдалося о 5 год. ранку шляхом відключення від водопостачання всього будинку, оскільки перекрити аварійний стояк холодної води не представлялось можливим, так як на момент аварії доступ до вентилів стояків подачі-перекриття водопостачання холодної води, які знаходяться в технічному підвальному приміщенні (квартира № 50), для мешканців будинку недоступний з тієї причини, що квартира № 50 була приватизована працівником ЖЕКу, як жила квартира, з наступним продажом її у приватну власність. Ключі до технічного підвального приміщення квартири № 50 знаходяться у його власника - ОСОБА_4, який розмістив там свій офіс. На момент аварії власника технічного підвального приміщення (нині квартири № 50) неможливо було знайти, оскільки він заходився за межами країни - в США. 04 січня 2016 року ЖЕКом був складений додатковий Акт про затоплення квартири № 33 на вимогу позивача з відображенням пошкодженої ламінованої підлоги та об’ємів робіт, пов’язаних з негайною її заміною, у зв’язку зі швидким розвитком пліснявого виду грибку, який вкриває всю основу підлоги та розповсюджує запах сирості. Доповненням до акту від 21.10.2015 року ЖЕКом складений додатковий Акт, яким зазначено, що в результаті затоплення квартири №33, яке сталося 03.10.2015 року, пошкоджений ламінат підлоги в житлових кімнатах та частини кухні. Проте, додатковим Актом від 04.01.2016 року не зафіксовані повністю фактичні ушкодження квартири № 33, внаслідок чого позивач змушена була звернутися в «Інститут проектування та будівельних експертиз», в результаті чого був наданий висновок про визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт пошкодження ламінованого покриття підлоги у квартирі № 33, яка знаходиться в м. Дніпропетровську, по проспекту Пушкіна буд № 77, у відповідності до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженої ламінованої підлоги усіх приміщень, внаслідок залиття водою у квартирі № 33, яка знаходиться в м. Дніпропетровську, по проспекту Пушкіна будинок № 77 та, як наслідок, розмір нанесених матеріальних збитків позивачеві, як власникові квартири, становить 36464,42 грн. Враховуючи, що жодний з відповідачів не визнає своєї вини у залитті квартири АДРЕСА_3, позивач була змушена звернутися до суду. Крім того, внаслідок залиття квартири винними особами, їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 60000 грн.

Ухвалою суду до участі у дану справу була залучена ОСОБА_5 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, посилалися на обставини, які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача в частині вимог, що стосуються його самого. В іншій частині її позовних вимог покладався на розсуд суду. При цьому, зазначив, що в 2010 році були порушені посадові інструкції при обрізанні металевої труби в кв. № 33, оскільки було видно, що труба становить небезпеку, а тому знаходиться в непридатному стані, й вони повинні були перекрити стояк в кв. № 50, скласти дефектний акт, отримати кошти і замінити на всіх поверхах стояк.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, раніше його представник ОСОБА_6 надала суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства. Відзиву на позов не подали.

Представник Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не подав.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, раніше надала суду клопотання, в якому просила розглянути справу без її участі за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступним обставинам.

У судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_2, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2010 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 15.12.2010 року за № 4407 (а.с.13). Згідно вказаного свідоцтва, кожній із співвласників належить по 1/2 частині цієї квартири.

Право власності на зазначену квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, що підтверджується відповідним Витягом про державну реєстрацію прав від 27.01.2011 року за № 28812694 (а.с.14).

03 жовтня 2015 року в будинку № 77 по пр. Пушкіна в м. Дніпрі стався прорив стояка холодної води, внаслідок чого була затоплена квартира № 33, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується відповідними Актами про залиття. Крім того, вказані обставини також не заперечуються й сторонами по справі, а тому, дані обставини не підлягають доказуванню в порядку ч. 1 ст. 82 ЦПК України, згідно якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

ОСОБА_1 вважає винними в залитті її квартири відповідачів, у зв’язку з чим просила стягнути з них відшкодування спричиненого їй матеріального збитку. В той же час, ОСОБА_5 своїм правом не скористалася та з позовом до суду не звернулася, а доказів іншого суду не надано.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є сусідами позивача та власниками квартир № 37 та № 50 відповідно в будинку № 77 по пр. Пушкіна в м. Дніпрі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у даній справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза експертом Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення якої був складений Висновок експерта від 05.01.2018 року за № 186-17 (а.с.158-170). Згідно висновків вказаної експертизи, технічною причиною залиття квартири АДРЕСА_4 є прорив стояку холодного водопостачання в міжповерховому перекритті першого і другого поверху квартири № 33 і квартири № 37. Металева труба стояку холодного водопостачання, що проходить через квартиру АДРЕСА_2, знаходиться в непридатному стані, має значний знос та вкрита значним шаром іржі. Відповідно до нормативно-правових актів відповідальним за обслуговування та ремонт (заміну) труб стояку холодного водопостачання, що проходить через квартиру АДРЕСА_5, є підприємство на балансі якого знаходилися стояки холодного водопостачання по будинку №77 по пр. Пушкіна в м. Дніпрі на час залиття. На час проведення дослідження, монтаж стояку холодного водопостачання з полімерної труби та її з’їдання з металевою трубою в кварті № 33 в будинку №77 по пр. Пушкіна в м. Дніпрі виконано якісно з застосуванням відповідних матеріалів та відповідає вимогам ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація». А також, зазначено, що разі заміни старої частини труби в товщі перекриття між першим і другим поверхом квартири № 33 і квартири № 37, залиття квартири АДРЕСА_5 не відбулося.

Таким чином, з вищевказаного Висновку експерта від 05.01.2018 року за № 186-17 вбачається, що в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутня провина у залитті квартири позивача, у зв’язку з чим суд вважає необхідним відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог до вказаних осіб.

В той же час, із зазначеного Висновку вбачається, що винною особою в залитті квартири позивача є підприємство на балансі якого знаходилися стояки холодного водопостачання по будинку № 77 по пр. Пушкіна в м. Дніпрі на час залиття. Судом встановлено, що підприємством на балансі якого знаходилися стояки холодного водопостачання по будинку № 77 по пр. Пушкіна в м. Дніпрі на час залиття є Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради, а доказів іншого суду не надано, і тому, саме Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради має відшкодовувати позивачу спричинену залиттям шкоду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, згідно Звіту про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_2, встановлено, що покриття і основа підлоги затоплених приміщень зазначеної квартири перебувають у незадовільному стані, а згідно кошторису до цього Звіту, збиток на виконання ремонтних робіт для відновлення стану покриття та основи підлоги складає 36464 грн. 42 коп. (а.с.31-50). Вказаний Звіт складений експертом Інституту проектування та будівельних експертиз ОСОБА_7, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).

Суд вважає належним та допустимим вищевказаний Звіт про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж квартири АДРЕСА_2, в якості доказу по справі, у зв’язку з чим, розмір збитків, спричинених позивачу внаслідок пошкодження її квартири, суд враховує саме за вказаним Звітом.

Відповідно же до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним стягнути з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 36464 грн. 42 коп.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

З урахуванням вимог розумності та справедливості, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину її душевних страждань, у зв’язку з тим, що в результаті пошкодження квартири їй були заподіяні побутові незручності впродовж тривалого часу, що викликало у неї переживання, нервові стреси, а також враховуючи ступінь і характер заподіяного збитку, тривалість перенесених незручностей і переживань, суд оцінює моральний збиток позивача у розмірі 10000 грн.

Згідно же з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За таких обставин, з урахуванням встановлених судом вище обставин, зокрема щодо винуватості Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради в залитті квартири позивача, суд вважає необхідним стягнути з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Що ж стосується позовних вимог позивача про солідарне зобов’язання Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради та ОСОБА_4, за їхній рахунок забезпечити їй вільний доступ до комунікацій загального користування - вентилів постачання та перекриття стояка холодної води, шляхом виведення за межі квартири АДРЕСА_1 запірної арматури стояку холодного водопостачання відповідно до вимог діючого законодавства України та державних будівельних (технічних) норм, то в цих позовних вимогах суд вважає необхідним відмовити позивачу, оскільки вони не доведені позивачем суду належними та допустимими доказами.

А у відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради на користь позивача слідує стягнути судовий збір в сумі 1102 грн. 40 коп. (в порядку ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на момент звернення до суду з даним позовом).

При цьому, згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, судом встановлено, що позивачем, окрім витрат зі сплати судового збору, також були понесені наступні витрати, пов’язані з розглядом справи: вартість судової будівельно-технічної експертизи в сумі 5725 грн. 25 коп., що підтверджується квитанцією № 1/1 від 08.06.2016 року (а.с.210); вартість висновку експертного дослідження (кошторис після залиття) в сумі 2000 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 205 від 30.12.2015 року (а.с.3); та комісія банку в сумі 57 грн. 25 коп., що підтверджується квитанцією № 1/2 від 08.06.2016 року (а.с.211).

Зазначені судові витрати також підлягають стягненню з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. ст. 3, 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 77-78, 81-82, 89, 141, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 36464 грн. 42 коп., моральну шкоду у розмірі 10000 грн. 00 коп., а всього 46464 грн. 42 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 8884 грн. 90 коп., які складаються з наступного: судовий збір в сумі 1102 грн. 40 коп., вартість судової будівельно-технічної експертизи в сумі 5725 грн. 25 коп., вартість висновку експертного дослідження (кошторис після залиття) в сумі 2000 грн. 00 коп. та комісія банку в сумі 57 грн. 25 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 49006, АДРЕСА_6.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: 49000, м. Дніпро, ж/м ОСОБА_8АДРЕСА_7; проживає за адресою: 49006, АДРЕСА_8.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: 83000, АДРЕСА_9; проживає за адресою: 49006, АДРЕСА_10.

Комунальне підприємство «Житлове господарство Красногвардійського району» Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03341240, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 22.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: 49006, АДРЕСА_6.

Суддя В.В. Самсонова