Рішення № 75141093, 03.07.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/794/18

03 липня 2018 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю: секретаря судового засідання Придаткевич Н.В.

представника позивача Гутик А.В., доручення від 31.05.2018 №01-26/919

представника відповідача Аннишина С.І., довіреність від 14.06.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" (далі - ТОВ "Сахара") про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 93233,94 грн. та пені в сумі 1006,92 грн.

Позовна заява мотивована тим, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач у 2017 звітному році не забезпечив виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості трьох осіб, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 93233,94 грн. та пеню в сумі 1006,92 грн. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вони підлягають стягненню в судовому порядку, що і стало причиною звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено у справі судове засідання на 31.05.2018 о 10:00 год. 31.05.2018 оголошено перерву у розгляді даної справи до 03.07.2018 о 10:00 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов від 25.05.2018. Зокрема, зазначила, що з метою виконання вимог щодо працевлаштування інвалідів в 2017 році та недопущення господарського правопорушення ТОВ "Сахара" вжито всіх залежних від нього заходів. Так, ТОВ "Сахара" протягом 2017 року подавало до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості звіти за формою №3-ПН з інформацією про наявність вакансії для працевлаштування інвалідів. Відтак, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів на підприємство для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступні обставини.

Наказом №011601/17 від 16.01.2017 "Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2017 рік" ТОВ "Сахара" створено робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2017 році в кількості трьох робочих місць, а саме за посадами: інженер - проектувальник (одне робоче місце) та інженер (два робочих місця) (арк.спр.81).

Відповідачем ТОВ "Сахара" 01.03.2018 до Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік за формою 10- ПІ (арк.спр.7), згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників товариства становила 109 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 1 особу, кількість інвалідів, які повинні працювати відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 4 особи, фонд оплати праці штатних працівників - 3357,50 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 31078,00 грн.

На запит Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 03.04.2018 №04-368/625 (арк.спр.8) Тернопільським міськрайонним центром зайнятості 23.04.2018 повідомлено, що ТОВ "Сахара" протягом 2017 року інформувало міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю (арк.спр.10). Так, відповідачем щомісячно подавались звіти за формою З-ПН "Звіт про наявність вакансій", а саме від 24.01.2017, від 21.02.2017, від 21.03.2017, від 26.04.2017, від 25.05.2017, від 21.06.2017, від 19.07.2017, від 22.08.2017, від 26.09.2017, від 17.10.2017, від 24.11.2017, від 26.12.2017 (арк.спр.13-36, 45-80).

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості було видано направлення на працевлаштування від 28.02.2017 та від 02.03.2017 на робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда (вакансію) інженер у ТОВ "Сахара" ОСОБА_3 (арк.спр.11) та ОСОБА_4 (арк.спр.12). Однак, вказані особи відмовились працевлаштовуватись у ТОВ "Сахара", про що особисто вказали у зазначених направленнях.

У зв'язку з тим, що товариством не виконано нормативу щодо працевлаштування інвалідів у 2017 році у кількості, визначеній чинним законодавством, Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції в сумі 93233,94 грн. та пеню в сумі 1006,92 грн., всього на загальну суму 94240,86 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (арк.спр.6). Відповідачем вказані санкції в добровільному порядку не сплачено, що стало причиною звернення позивача до суду для стягнення вказаних сум в примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХII (далі - Закон №875, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

За змістом статті 18 Закону №875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 20 Закону №875 обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з пунктом 3.3 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007, у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Показник рядка 03 визначається для роботодавців, у яких працює від 25 осіб, шляхом множення показника рядка 01 на 4 %, а для роботодавців, у яких працює від 8 до 25 осіб, він дорівнює 1 особі.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI (далі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" регулюється відповідним Порядком, затвердженим Міністерством соціальної політики України №316 від 31.05.2013 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Суд зазначає, що відповідно до статті 18 Закону №875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Таким чином, з аналізу норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" вбачається, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 по справі №805/2275/17-а, у якій Верховний Суд, зокрема, зазначив, що до обов'язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п'ятої статті 19 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" фактично віднесено укладання трудового договору з інвалідом, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості, а в силу приписів частини третьої статті 18 названого закону - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як випливає з приписів частини третьої статті 18 Закону №875 до обов'язків органів державної служби зайнятості законодавцем віднесена організація працевлаштування інвалідів, бо саме з цією метою роботодавці зобов'язані надавати державній службі зайнятості відповідну інформацію.

Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону №875 міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону №875, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п'ятої статті 19 Закону №875, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а.

Відтак, як встановлено судом, відповідачем у 2017 році були виконані вимоги Закону №875 щодо вжиття всіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та недопущення правопорушення у сфері господарювання, що виключає застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов необґрунтований та не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Сахара" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 93233,94 грн. та пені в розмірі 1006,92 грн. за незайняті робочі місця особами з інвалідністю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06 липня 2018 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.