Рішення № 75140254, 22.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/28/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Бростко М.І., представника третьої особи Подоляка В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, товариства з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД», до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) 02.01.2018 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову № 0011 від 11.12.2017 про накладення штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовує такими обставинами (а.с.5-7): Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло постанову про накладення штрафних санкцій № 0011 від 11.12.2017, відповідно до якої за порушення статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (введення в обіг продукції за відсутності маркування національним знаком відповідності) на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 8500 грн. Ця постанова прийнята на підставі акта перевірки характеристик продукції від 08.12.2017 року №000059 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.12.2017 року № 0015. Позивач вважає, що не допускав порушень вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», оскільки є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка ввела таку продукцію в обіг. Ставить під сумнів той факт, що виявлена в 2017 році в магазині ФОП ОСОБА_6 кутова шліфувальна машинка є саме тим інструментом, що був проданий ним ще у 2012 році. Крім того, надав суду копію сертифіката відповідності на ручний електроінструмент торгової марки ТМ «Bosch», який діяв у 2012 році та вказує виробника цієї продукції та відповідність товару вимогам національних стандартів.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 23-27), просить суд в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовити; заперечення обґрунтовує такими доводами: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 20.10.2017 вих-Д-151/4773-17 (а.с. 28) доручила ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції, а саме: кутової шліфувальної машини ТМ «Bosch», зокрема документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг, у ФОП ОСОБА_1 На виконання цього доручення позивача було запрошено в Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області для проведення невиїзної позапланової перевірки та представлення ним документів, які підтверджують походження кутової шліфувальної машини ТМ «Bosch». ФОП ОСОБА_1 таких документів не представив, про що відповідачем складено акт від 08.12.2017 року №000059 та прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.12.2017 № 0015. Розглянувши отримане від ФОП ОСОБА_1 11.12.2017 повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло рішення про внесення змін до рішення чи скасування рішень від 12.12.2017 №0015. Представник відповідача наголошує, що перевірка позивача проводилась виключно щодо наявності документації про походження та подальший обіг продукції, а не самої продукції (кутова шліфувальна машина ТМ «Bosch»). У зв'язку із ненадання таких документів відповідач визнав ФОП ОСОБА_1 особою, що ввела в обіг продукцію без маркування національним знаком відповідності, та на підставі статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» прийняв постанову про накладення штрафних санкцій від 11.12.2017 №0011.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 31.01.2018 (а.с. 56-59), в якому висловив свої міркування щодо позиції відповідача стосовно позовних вимог. Представник позивача, зокрема, зазначив, що у відповідача не було підстав вважати ФОП ОСОБА_1 особою, яка ввела продукцію в обіг, оскільки з «оперативного сповіщення про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам/або не відповідає загальній вимозі щодо безпечності» від 02.10.2017, постачальником продукції на території України у зазначено: ТОВ «Роберт Бош ЛТД» м. Київ, вул. Крайня, 1, 022660. Вважає, що оскільки позивач фактично виконав рішення № 0015 від 11.12.2017 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та з причини відсутності у нього продукції, у відповідача не було підстав приймати постанову про накладення штрафних санкцій №0011 від 11.12.2017.

Представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив від 07.02.2018 (а.с. 62-64), в якому заперечує обґрунтованість тверджень представника позивача про те, що ФОП ОСОБА_7 не реалізовував продукцію ТМ «Bosch», вказуючи на видаткову накладну № С-00000651 від 21.06.2012 та долучені до позовної заяви фотографії упаковки продукції ТМ «Bosch». Наголошує, що позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 на предмет характеристик продукції (зокрема документів, що містять інформацію про походження кутової шліфувальної машини ТМ «Bosch» та її подальший обіг) проводилась на підставі листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 20.10.2017 року Вих-Д-151/4773-17. До цього листа і було додано згадане оперативне сповіщення та видаткова накладна. Вважає хибною думку позивача про те, що у відповідача не було підстав вважати ФОП ОСОБА_1 особою, яка ввела продукцію в обіг, оскільки він так і не надав документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила йому цю продукцію.

Ухвалою від 04.05.2018 суд залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Роберт Бош ЛТД» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Третя особа надіслала суду пояснення (а.с. 133-136, 166-167, 171-172) та повідомила, що згідно архівних даних ТОВ «Роберт Бош ЛТД» не вводило в обіг кутові шліфувальні машинки ТМ «Bosch», модель GWS 780C, артикул 0601377790, щодо яких відповідачем було проведено перевірку та накладено на ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції. Звертає увагу суду на те, що відповідач:

- не довів, що саме кутова шліфувальна машинка ТМ «Bosch» з артикулом 0601377790 була продана за накладною від 21.06.2012;

- не надав доказів того, що в момент введення в обіг кутова шліфувальна машинка не була належно промаркована;

- не врахував, що на момент ведення товару обіг Технічний регламент низьковольтного обладнання, затверджений Постановою КМУ від 16.12.2015 № 1067 ще не був чинним;

- за будь-яких обставин пропустив встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк накладення адміністративно-господарських санкцій. Тому третя особа вважає, що позов ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити.

Суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області провела перевірку ФОП ОСОБА_6 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований в АДРЕСА_2), за наслідками якої склала акт від 23.08.2017 № 000137 (а.с.92-97) та протокол (а.с.102-103). В цьому акті серед іншого вказано, що виявлено кутову шліфувальну машину 2012 р.в. ТМ «Bosch» GWS 780 C 0601377790, 230 В, 3,7 А, 780 Вт, виробник Росія, постачальник ТОВ «Роберт Бош ЛТД», на електрообладнанні або на його таблиці з клеймами не нанесено національний знак відповідності технічним регламентам. Контролюючий орган вказав, що цей факт є порушенням п. 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067.

З метою ілюстрації виявленого порушення відповідач надав суду фотографії (а.с.98-100), на яких зображена кутова шліфувальна машина, що оглядалася в магазині ФОП ОСОБА_6, а саме: фото кутової шліфувальної машини в двох ракурсах, а також фото тієї частина упаковки, де нанесено штрих-код та наклейка з даними про товар, його сертифікацію та постачальника продукції в Україну.

ФОП ОСОБА_6 29.08.2017 надав ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області пояснення (а.с.108) про те, що кутову шліфувальну машину було знято з реалізації та буде повернуто постачальнику ФОП ОСОБА_1

ФОП ОСОБА_6 31.08.2017 (а.с.96) надав ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області видаткову накладну №С-00000651 від 21.06.2012 (а.с. 101) та ствердив, що придбав описану в акті перевірки кутову шліфувальну машину 125 мм GWS 780C Bosch у ФОП ОСОБА_1

06.09.2017 на ФОП ОСОБА_6 накладено штраф в сумі 2550 грн. на підставі п.3 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - за розповсюдження продукції, на якій відсутній знак відповідності технічним регламентам, нанесення якого передбачено технічним регламентом на цей вид продукції (а.с.105, 103).

06.09.2017 прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 06.09.2017 №31 (а.с.106), про обмеження надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, в якому продубльовано висновок про порушення ФОП ОСОБА_6 пунктів 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067 шляхом розповсюдження електроприладу на упакуванні та табличці з технічними даними якого не нанесено зображення знака відповідності технічним регламентам.

14.09.2017 ФОП ОСОБА_6 надав повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.109) та повідомив, що зняв кутову шліфувальну машину ТМ «Bosch» 2012 р.в., модель GWS 780 C 0601377790, 230 В, 3,7 А, 780 Вт, виробник Росія, постачальник: ТОВ «Роберт Бош ЛТД» з реалізації та повернув постачальнику ФОП ОСОБА_1, на підтвердження чого надав видаткову накладну від покупця (повернення) № ДО-078867 від 23.08.2018 (а.с.110). В цій накладній відсутні підпис та відбиток в графі «Отримав(ла)» від імені ФОП ОСОБА_1; відсутні будь-які докази фактичного повернення (пересилання перевізником, поштою тощо) цього електроприладу позивачеві. ФОП ОСОБА_1 заперечує факт повернення йому ФОП ОСОБА_6 цієї кутової шліфувальної машинки.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 20.10.2017 вих-Д-151/4773-17 доручила Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик продукції, зокрема документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг у ФОП ОСОБА_1 (а.с. 28).

До цього листа додано «Оперативне сповіщення про продукцію, що не відповідає встановленим вимогам та/або не відповідає загальній вимозі безпечності від 02.10.2017» (а.с.29). З цього документа вбачається, що в суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_6 підчас планової перевірки (акт №000137 від 23.08.2017) виявлено кутову шліфувальну машину ТМ «Bosch» 2012 р.в. модель GWS 780 C 0601377790, 230 В, 3,7 А, 50-60гц, 790 Вт., (вироблено в Росії, постачальник на території України ТОВ «Роберт Бош ЛТД», постачальник ФОП ОСОБА_1); ця продукція не відповідає встановленим вимогам, оскільки виявлено розповсюдження електроприладу, на табличці з технічними даними та на пакуванні якого не нанесено національний знак відповідності технічним регламентам, чим порушено вимоги п. 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного обладнання, затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067.

На виконання цього доручення листом від 06.11.2017 № 7-1-13/6684 ФОП ОСОБА_1 було запрошено в Управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області для проведення невиїзної позапланової перевірки та представлення ним установчих документів та документів, які підтверджують походження кутової шліфувальної машини ТМ «Bosch» (а.с. 31).

08.12.2017 складено акт перевірки характеристик продукції № 000059, в якому вказано місце розміщення продукції: АДРЕСА_3 та зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не представив документів, що містять інформацію про походження продукції та її подальший обіг, тому його слід вважати особою, що ввела цю продукцію в обіг. ФОП ОСОБА_1 в акті перевірки в графі «зауваження» (а.с.41) вказав, що документи за 2012 рік не збереглися, а оскільки відсутній артикул чи серійний номер продукції, тому має сумнів, що продавав саме цю продукцію підприємцю ОСОБА_6

08.12.2017 складено протокол № 0010 про порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 № 1061, що полягали у такому: відповідно до оповіщення від 20.10.2017 № Д-151/4773-17 щодо продукції, яка була виявлена у Закарпатській області (кутової шліфувальної машини ТМ «Bosch») відсутній знак відповідності (а.с.42).

11.12.2017 прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 0015 (а.с. 43), яким на підставі пп.1, 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від ФОП ОСОБА_1 вимагають «…вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність (п. 1 акту перевірки характеристик продукції № 000059, що зберігається на складах, в т.ч. тієї що надається на ринку у відповідності з встановленими вимогами», а також встановлено строк виконання до 25.12.2017.

11.12.2017 ФОП ОСОБА_1 у відповідь на рішення №0015 від 11.12.2017 повідомив відповідача (а.с.45) про те, що згадана продукція реалізована в 2012 році та станом на дату пояснень її в обігу немає.

12.11.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло рішення №0015 «про внесення змін до рішення чи скасування рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 11.12.2017 № 0015» (а.с. 46), яким скасувало рішення від 11.12.2017 № 0015.

11.12.2017 ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло постанову про накладення штрафних санкцій № 0011 (а.с. 47), відповідно до якої на ФОП ОСОБА_1 за порушення пункту 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: введення в обіг продукції за відсутності маркування національним знаком відповідності, - накладено штраф у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права:

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI:

- безпечна нехарчова продукція (далі - продукція) - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам;

- ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).

Відповідно до статті 11 Закону № 2736-VI державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України. Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Митним кодексом України.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначає Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон 2735-VI).

За визначенням, що наведеним в статті 1 Закону № 2735-VI, державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Як зазначено в статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2735-VI ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Приписами статті 23 Закону № 2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Статтею 8 Закону № 2735-VI визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;

2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію (частина п'ята статті 8);

- суб'єкти господарювання зобов'язані зберігати документацію, визначену в частині п'ятій цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено:

1) виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції в обіг;

2) уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції (частина шоста статті 8).

У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію (частина сьома статті 8 Закону № 2735-VI).

Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1067 «Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання» (далі - Техрегламент-2015) набрала чинності 01.06.2016.

Відповідно до цього Технічного регламенту:

- перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту (п. 28);

- знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи (п. 42).

Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149 (в редакції, чинній станом на 21.06.2012 рік; далі - Техрегламент-2009) забороняється введення в обіг електрообладнання без декларації про відповідність та національного знака відповідності, нанесеного згідно з правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (Офіційний вісник України, 2001 р., N 49, ст. 2188).

Національний знак відповідності наноситься виробником або його уповноваженим представником безпосередньо на електрообладнання, а у разі відсутності можливості його нанесення - відповідно на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання (інструкцію з експлуатації, гарантійне свідоцтво тощо), так щоб забезпечувалася його чіткість, розбірливість та незмивність протягом передбаченого строку служби. Нанесення на електрообладнання іншого маркування, схожого за призначенням та формою до національного знака відповідності, забороняється.

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону № 2735-VI орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:

- знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;

- не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;

- не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом;

- декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;

- органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

- вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Частиною першою статті 30 Закону № 2735-VI визначено, що обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);

2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);

3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Згідно з частиною четвертою статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів:

- обмеження; - заборона надання продукції на ринку; - вилучення продукції з обігу; - відкликання продукції.

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (частина третя статті 30 Закону № 2735-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовуватись до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Згідно з приписами статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частиною першою статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При прийнятті рішення суд вважає за необхідне дати оцінку кільком істотним аспектам цього спору та відповідним аргументам сторін:

1) Щодо висновку ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області про те, що ФОП ОСОБА_1 є не розповсюджувачем продукції, а особою, що ввела продукцію в обіг.

Державний орган на підставі частини сьомої статті 8 Закону № 2735-VI вважає, що ФОП ОСОБА_1 ввів кутову шліфувальну машину ТМ «Bosch» (2012 р.в. модель GWS 780 C 0601377790, 230 В, 3,7 А, 50-60гц, 790 Вт., вироблено в Росії, постачальник на території України ТОВ «Роберт Бош ЛТД») в обіг, оскільки не надав у встановлений для цього строк документів, що підтверджують походження товару.

Відповідно до сертифіката відповідності UA 1.003/0148742-11 на ручний електроінструмент торгової марки «Bosch», кутові шліфувальні машинки, модуль типу … GWS 780… (а.с.51) ця продукція відповідає вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91 (МЭК 745-1-82), виробником продукції є ТОВ «Бош Пауер Тулз», адреса: 413105, Саратовська область, м. Енгельськ, пр-т. Енгельса, 139, Росія концерну «Robert Bosch GmbH», Німеччина. Цей сертифікат видано ТОВ «Роберт Бош ЛТД», 02660, м. Київ, вул.. Крайня, 1 та додатково вказано, що кутові шліфувальні машини мод. типу … GWS 780…, виготовляються серійно та ввозяться в Україну в період з 17.10.2011 по 16.10.2012, технічний нагляд з періодичністю один раз на рік.

Цей сертифікат надав позивачеві його постачальник (а.с.50,114) та підтвердив статус ФОП ОСОБА_1 як офіційного дилера ТОВ «Роберт Бош ЛТД». Відомості про ТОВ «Роберт Бош ЛТД» як постачальника цієї продукції зазначено на коробці кутової шліфувальної машинки, яку перевіряли та фотографували працівники ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області підчас перевірки ФОП ОСОБА_6, а також відображені у складених за наслідками перевірки документах. За таких обставин суд критично ставиться до пояснень третьої особи (а.с.133) про те, що ТОВ «Роберт Бош ЛТД» до 21.06.2012 не імпортувало такого електроінструменту цього виду в Україну. Суд з'ясував, що Держпродспоживслужба та її територіальні підрозділи не зверталися до ТОВ «Роберт Бош ЛТД» з метою перевірки цих обставин, тому не дає правової оцінки змісту цих пояснень третьої особи.

Для оцінки аргументів сторін щодо обґрунтованості визнання ФОП ОСОБА_1 особою, що ввела продукцію в обіг суд нагадує, що частина сьома статті 8 Закону № 2735-VI сформульована таким чином: «У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію».

Суд вважає, що за наведених вище фактичних обставин орган ринкового нагляду міг ідентифікувати та фактично ідентифікував виробника продукції, а також сам вказав в усіх складених за наслідками перевірок ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 актах та протоколах, що постачальником цього товару в Україну є ТОВ «Роберт Бош ЛТД». Тому суд переконаний, що відповідач не мав підстав застосовувати передбачену згаданою нормою Закону № 2735-VI презумпцію та вважати ФОП ОСОБА_1 особою, що ввела кутову шліфувальну машинку в обіг.

2) Щодо суті порушення, яке ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області ставить ФОП ОСОБА_1 у вину.

Навіть якщо припустити, що ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області не змогло ідентифікувати виробника продукції та правомірно визнало ФОП ОСОБА_1 особою, що ввела кутову шліфувальну машину ТМ «Bosch» (2012 р.в., модель GWS 780 C 0601377790, 230 В, 3,7 А, 50-60гц, 790 Вт., вироблено в Росії, постачальник на території України ТОВ «Роберт Бош ЛТД») в обіг, суд повинен проаналізувати склад правопорушення, що ставиться позивачеві у вину.

Відповідач в складених за наслідками перевірки документах (акті перевірки, протоколі, розпорядженнях) вказав, що ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 28, 42 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМ України від 16.12.2015 № 1061, яке полягало у наступному: «відповідно до оповіщення від 20.10.2017 № Д-151/4773-17 по продукції, яка була виявлена у Закарпатській області відсутній знак відповідності» (а.с.42).

Для суду очевидним є те, що ФОП ОСОБА_1, продаючи 21.06.2012 продукцію, не міг порушити норми Техрегламенту-2015, оскільки такі набрали чинності лише 01.07.2016 (тобто на чотири роки пізніше). Отже, правова кваліфікація відповідачем дій ФОП ОСОБА_1 за таких обставин не витримує критики та є хибною.

Суд також враховує, що Техрегламент-2009 (в редакції, чинній станом на 21.06.2012) передбачав можливість розміщення маркування національним знаком відповідності як безпосередньо на електрообладнанні, так і на пакуванні або документації, що супроводжує електрообладнання (інструкції з експлуатації, гарантійному свідоцтві тощо). Суд констатує, що надані відповідачем докази не містять відомостей про те, що при перевірці ФОП ОСОБА_6 взагалі досліджувалися перелічені документи.

Оцінюючи ці обставини суд дійшов висновку про те, що відповідач помилково застосовував для оцінки дій ФОП ОСОБА_1 нормативний акт (Техрегламент-2015), що набрав чинності через чотири роки після виникнення спірних правовідносин. Натомість органи Держпродспоживслужби не застосували чинний на момент продажу продукції Техрегламент-2009, а також не з'ясували підчас перевірки продукції факту розміщення національного знаку відповідності на документації, що супроводжує електрообладнання. За таких обставин суд вважає, що висновок відповідача про відсутність на проданій ФОП ОСОБА_1 продукції належного маркування національним знаком відповідності є передчасним, оскільки відповідач продублював висновки ГУ Держпродспоживслужби у Закарпатській області, яке досліджувало питання відповідності цієї продукції вимогам Техрегламенту-2015, а не Техрегламенту-2009.

3) Щодо мети здійснення державного ринкового нагляду в контексті оцінки дій відповідача.

Як вже вказував суд, державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам. Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

11.12.2017 відповідач зобов'язав ФОП ОСОБА_1 «…вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність» в строк до 25.12.2017, не переконавшись в тому, чи ФОП ОСОБА_6 фактично повернув кутову шліфувальну машину торгової марки «Бош» позивачеві. Суд з'ясував, що наявні в розпорядженні відповідача документи не підтверджують цього факту (а.с. 96), а ФОП ОСОБА_1 заперечує факт повернення йому цього обладнання. На наступний день відповідач скасував своє рішення про накладення обмежувальних заходів, наклав на підприємця штраф. За таких обставин суд розцінює ці дії органу державного ринкового нагляду як такі, що не мали на меті виявлення та приведення продукції, що не відповідає вимогам технічних регламентів до нормативних вимог; фактично дії відповідача були спрямовані на застосування до підприємця штрафних санкцій (про що в тому числі вказувала Держпродспоживслужба в листі про призначення перевірки, а.с. 78), що саме по собі не є метою здійснення державного ринкового нагляду.

4) Щодо правової природи штрафу, передбаченого статтею 44 Закону № 2735-VI.

Передбачене пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI правопорушення має ознаки порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності та передбачає відповідальність у формі штрафу. За змістом ст.ст. 238, 239, 241 ГК України цей штраф є адміністративно-господарською санкцією, що підлягає застосуванню в межах строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України.

ФОП ОСОБА_1 продав кутову шліфувальну машинку 21.06.2012, тому саме цю дату (за логікою контролюючого органу) слід вважати днем введення цієї продукції в обіг. Навіть якщо припустити, що ФОП ОСОБА_1 порушив норми чинного на той момент Техрегламенту-2009, то покарання могло бути застосоване до нього не пізніш як через один рік з дня порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, тобто 21.06.2013. Штрафні санкції до позивача застосовано 11.12.2017, тобто після спливу одного року з дня вчинення стверджуваного порушення. У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що відповідач в принципі не міг бути притягнутим в 2017 році до адміністративно-господарської відповідальності за стверджуване порушення вимог законодавства в 2012 році, оскільки така санкція накладена поза встановленими ГК України строками.

З огляду на наведені вище висновки суд вважає, що аргументи відповідача не доводять правомірності прийнятого ним рішення. Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що відповідач діяв нерозсудливо та недобросовісно, не дотримався необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав позивача та інтересами державного ринкового нагляду. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не врахував всіх обставин, що мали бути враховані при застосуванні штрафних санкцій. В свою чергу ФОП ОСОБА_1 довів обґрунтованість своїх позовних вимог, тому його позов слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого:

Позивач просить стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1600 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Заявлені позовні вимоги за своїм змістом є майновими, оскільки позивач не погоджується із сумою накладених ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області штрафних санкцій в сумі 8500 грн. За подання цього позову позивач сплатив судовий збір у сумі 1600 грн. (платіжне доручення від 21.12.2017 № 1513671150).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, в редакції від 03.10.2017 року № 2147- VIІІ (надалі - Закон № 3674-VI). Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Цей позов здано на пошту для надіслання до суду 21.12.2017. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень. Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відтак, позивачу за подання цього позову слід було сплатити 640 грн. судового збору.

Таким чином, з огляду на висновки суду по суті спору судові витрати позивача у формі судового збору в сумі 640 грн. підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань. Питання про повернення зайво сплаченого судового збору в сумі 960 грн. (1600-640) буде вирішуватися судом у випадку надходження відповідної заяви позивача.

Відповідно до положень частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 1 частини третьої статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як визначено в частині п'ятій статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із наданими письмовими доказами (договором № 20/12 про надання правової допомоги від 20.12.2017, актом № 01/02 здавання-приймання виконаної роботи до Договору про надання правничої допомоги № 20/12 від 06.02.2018, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 01/02 (а.с. 77-79), позивач сплатив на рахунок адвоката ОСОБА_2 2500 грн. правової допомоги, яка складається з: вивчення матеріалів справи - 500 грн.; вивчення судової практики відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень по аналогічних питаннях - 500 грн.; підготовки позовної заяви - 500 грн.; участі у судових засіданнях (1 година) - 500 грн. Суд також враховує, що у цій справі за участі адвоката проведено сім судових засідання загальною тривалістю орієнтовно чотири години. З огляду на ці обставини суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правову допомогу є розумною та підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити позов повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 11.12.2017 № 0011 про накладення штрафних санкцій в сумі 8500 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, Львівська область, м. Львів, вул. Д.Вітовського, буд. 18, ідентифікаційний код 40349068) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79065, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2018.

Суддя Москаль Р.М.