Ухвала суду № 75140249, 03.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03 липня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/1263/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Кузьменко Ю.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні питання щодо строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування розпорядження №31д від 05.04.2017,-

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління СБУ у Луганській області №31д від 05.04.2017 (а.с.3-16).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року позов залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви ст.ст.160,161 КАС України, а також судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Вказаною ухвалою встановлено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 календарних днів з дня отримання ухвали шляхом надання суду:

- доказів про сплату судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на вказані реквізити або доказів, які б підтвердили підстави для звільнення від сплати судового збору згідно Закону України "Про судовий збір";

- належним чином засвідченої копії оскарженого розпорядження Управління СБУ у Луганській області №31д від 05.04.2017 року або клопотання про його витребування, у разі відсутності такого розпорядження у позивача;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску з 02.12.2017 по 26.04.2018 (а.с.23-24).

22.05.2018 на виконання вказаної ухвали до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків разом з оригіналом квитанції від 18.05.2018 про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. та клопотанням про витребування документів (а.с.29-30,31).

В самій заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначив про те, що, проходження публічної служби - це динаміка службового статусу особи, яка знаходиться на публічній службі. Особи начальницького складу податкової міліції проходять службу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 р. № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ». Вказане положення регламентує прийом, проходження та звільнення, а саме: права, обов'язки і відповідальність осіб, які проходять службу; присвоєння, зниження та позбавлення спеціальних звань; призначення на посади, переміщення і просування по службі; атестацію; відпустки; звільнення зі служби; особливості проходження служби окремими категоріями осіб начальницького складу.

Оскільки у своєму позові він не оскаржує жодного акту щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, та враховуючи той факт що оскаржуване розпорядження УСБУ у Луганській області винесене 05.04.2017, а 05.09.2016, тобто за 6 місяців до того, він був звільнений з публічної служби і на теперішній час на ній не знаходиться, то вважає в даному випадку безпідставним для визнання строку звернення до адміністративного суду застосування частини 5 ст.122 КАС України, в якій вказується, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач зазначив, якщо він не знаходиться на публічній службі, то й визнання індивідуального акту, який складено за шість місяців після його звільнення, протиправним не несе за собою наслідки пов'язані з проходженням публічної служби, на якій він не знаходиться. Скасування цього розпорядження на даний час не буде мати ніякі наслідки стосовно колишнього його проходження публічної служби.

Оскаржуване ним розпорядження про скасування допуску до державної таємниці винесено на підставі Закону України від 21 січня 1994 року №3855-ХІІ «Про державну таємницю». Відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, Законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», «Про державну таємницю», міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та іншими нормативно-правовими актами. Це зовсім інші правовідносини ніж ті, які складаються при прийнятті громадян на публічну службу, її проходженні та звільнення з публічної служби, та на які згідно ч.5 ст.122 КАС України встановлюється місячний термін звернення до адміністративного суду.

На підставі викладеного, вважає, що його позовна заява подана в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.122 КАС України (а.с.27-28).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання з зазначенням про те, що питання щодо строку звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування розпорядження №31д від 05.04.2017 залишається відкритим та буде розглянуто у підготовчому засіданні (а.с.1-2).

12.06.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому щодо строку звернення було зазначено наступне.

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що йому стало відомо про розпорядження УСБУ в Луганській області від 05.04.2017 №31д при ознайомленні з запереченнями ГУ ДФС у Луганській області проти його позову по справі №812/1309/16.

Справа №812/1309/16, в ході якої йому нібито стало відомо про скасування допуску, була призначена до розгляду 29.05.2017.

Заперечення ГУ ДФС у Луганській області, на які посилається позивач, були подані до суду та ОСОБА_1 у строк до 21.06.2017.

Отже, ОСОБА_1 стало відомо про Розпорядження УСБУ в Луганській області від 05.04.2017 №31д у період до 21.06.2017.

Крім того, 14.08.2017 в межах справи №812/1309/16 ОСОБА_1 подавав клопотання про витребування від УСБУ в Луганській області належним чином засвідчену копію розпорядження УСБУ в Луганській області від 05.04.2017 №31д та документів на підставі яких воно було прийняте, що свідчить про обізнаність позивача із фактом позбавлення його допуску до державної таємниці та наявністю відповідного розпорядчого документа.

До того ж, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2017, вказане клопотання задоволено та зобов'язано УСБУ в Луганській області надати до суду у строк до 10.10.2017 належним чином засвідчену копію розпорядження.

ОСОБА_1 був обізнаний із вказаною ухвалою, відповідно знав, що УСБУ в Луганській області буде надіслано копію розпорядження у строк до 10.10.2017. Відповідно, ОСОБА_1 мав можливість та знав, що може ознайомитися із вказаним документом з 10.10.2017.

За таких обставин, на думку відповідача, позивачем не доведено, що 10.10.2017 та в інші дні він не ознайомлювався із вказаним розпорядженням.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 дізнався про нібито порушення своїх прав у строк до 21.06.2017, а отже шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду сплинув ще 21.12.2017.

Навіть у випадку врахування посилань позивача, що строк необхідно відраховувати з моменту ознайомлення із розпорядженням, на думку відповідача, він сплинув 10.04.2018.

На підставі викладеного, відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду (а.с.37-42).

27.06.2018 до суду надійшли від відповідача додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких зазначив про те, що ОСОБА_1 було пропущено строк звернення до суду із позовною заявою з наступних підстав.

Публічна служба - це професійна, політично нейтральна діяльність осіб, на адміністративних посадах в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах

влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4).

Питання, що стосуються надання, скасування, переоформлення допуску та доступу до державної таємниці пов'язані із здійсненням особою повноважень на посадах публічної служби.

Зокрема, ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень.

Доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-дослідної діяльності або навчання (ст. 27 Закону).

Крім того, питання надання та скасування допуску регулюються Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939.

Оформлення допуску на надання доступу до державної таємниці здійснюється на підставі номенклатури посад.

Номенклатура посад складається для всіх форм допуску відповідно до штатного розпису (штату), посадових інструкцій та інших документів, які визначають характер виконуваної працівниками роботи, з урахуванням положень ЗВДТ, які прямо стосуються характеру виконуваної працівниками роботи, пов'язаної з державною таємницею (п.50 Порядку).

Отже, допуск до державної таємниці оформлюється громадянам - посадовим особам, які здійснюють діяльність, пов'язану з державною таємницею, відповідно стосується проходження ними публічної служби.

Щодо надання допуску до державної таємниці позивачу ОСОБА_1 відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2 Номенклатури посад працівників ГУ ДФСУ у Луганській області, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці від 02.10.2015р. №4дск/12-32-02/3, (погоджену з УСБУ в Луганській області 09.10.2015 та затверджену керівництвом ГУ ДФСУ у Луганській області 12.10.2015) передбачено, що перший заступник начальника Головного управління проводить діяльність з відомостями щодо оперативно-розшукової діяльності та негласних слідчих (розшукових) дій, які містять інформацію, віднесену до державної таємниці.

Функціональні обов'язки начальника ГУ ДФС та його заступників визначено Положенням «Про Головне управління ДФС у Луганській області» (затверджене наказом ДФС від 27.08.2014 №82).

Зокрема, Положенням передбачено, що начальник та його заступники здійснюють організацію та забезпечення виконання в Головному управлінні законів України та актів Кабінету Міністрів України, а також реалізують державну політику щодо державної таємниці, здійснюють контроль за її збереженням в ГУ ДФС.

На підставі вищезазначеного ОСОБА_1 розпорядженням Управління СБУ в Луганській області від 25.11.2015 №125д надано допуск до державної таємниці за формою 2, як особі, що обіймає посаду, виконання обов'язків за якою передбачає провадження діяльності пов'язаної з державною таємницею.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАСУ для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивачем, не заперечується той факт, що йому надано, а в подальшому скасовано допуск до державної таємниці у зв'язку з провадженням ним діяльності на посаді публічної служби.

Отже, зміст та позовні вимоги позивача пов'язані з питанням проходження публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою - один місяць, з дня, коли особі стало відомо про порушення своїх прав (а.с.102-105).

В підготовче засідання прибули позивач та представник відповідача.

Судом на обговорення було поставлено питання щодо строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Позивач з цього приводу надав пояснення аналогічні за змістом заяви про усунення недоліків від 22.05.2018, при цьому додатково зазначив, що він вважає початком перебігу строку звернення до суду саме з моменту його ознайомлення зі змістом оскаржуваного розпорядження, що сталося 02.11.2017 під час ознайомлення з матеріалами іншої адміністративної справи №812/1309/16. При цьому пояснив, що оскарження вказаного розпорядження є доцільним, оскільки у разі його подальшого проходження на публічній службі і необхідності отримання допуску до державної таємниці, він може його не отримати у зв'язку з наявністю такого розпорядження винесеного відносно нього. Наполягав на тому, що оскільки ним оскаржується індивідуальний акт, який складено за шість місяців після його звільнення, то він не несе за собою наслідки пов'язані з проходженням публічної служби. Скасування цього розпорядження на даний час не буде мати ніякі наслідки стосовно колишнього його проходження публічної служби. А тому строк звернення до суду повинен бути застосований відповідно до ч.2, а не ч.5 ст.122 КАС України, у зв'язку з цим наполягав на тому, що строк звернення до суду ним не пропущений.

Представник відповідача надала пояснення аналогічні за замістом додаткових пояснень до відзиву на позовну заяву від 27.06.2018, додатково зазначила, що посилання позивача про те, що йому нібито не були відомі підстави щодо прийняття оскаржуваного розпорядження не можуть бути взятті судом до уваги, адже ОСОБА_1 мав право та можливість звернутися до УСБУ в Луганській області з інформаційним запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та витребувати вказане розпорядження самостійно, чого ним зроблено не було. Також зазначила про те, що йому було відомо про те, що УСБУ в Луганській області в рамках справи №812/1309/16 на виконання ухвали суду від 14.08.2017 буде надіслано копію розпорядження у строк до 10.10.2017. Відповідно, ОСОБА_1 мав можливість та знав, що може ознайомитися із вказаним документом з 10.10.2017, проте з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи звернувся до суду лише 02.11.2017. Також зазначила про те, що норма КАС України передбачає обчислення строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказана норма не конкретизує необхідність ознайомлення з самим текстом оскаржуваного документа, а лише зазначає про момент, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач дізнався про те, що розпорядженням №31д від 05.04.2017 йому скасовано допуск до державної таємниці з заперечень проти позову ГУ ДФС у Луганській області від 15.06.2017, з якими він ознайомився 21.06.2017, а вже 14.08.2017 він звернувся до суду з клопотанням про витребування від УСБУ в Луганській області належним чином засвідчену копію розпорядження від 05.04.2017 №31д та документів, на підставі яких воно було прийнято.

Що стосується посилання позивача на подальший вплив і не отримання у майбутньому допуску до державної таємниці у зв'язку з наявним розпорядження про скасування йому допуску до державної таємниці, то це жодним чином на отримання допуску не впливає.

За таких обставин, представник відповідача зазначила, що саме з дня, коли позивачу стало відомо про існування оскаржуваного розпорядження, і необхідно обраховувати строк звернення до суду, а не з дня, коли він ознайомився з його текстом. При цьому зазначила, що розпорядження про скасування допуску до державної таємниці пов'язане з проходженням публічної служби, а тому строк звернення до суду необхідно відраховувати в один місяць. На підставі викладеного, просила суд адміністративний позов залишити без розгляду.

Розглянувши питання щодо строку звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом, вислухавши думку позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної справи та справи №812/1309/16, суд дійшов висновку про пропущення ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п'ятою ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як вже було зазначено раніше ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування розпорядження №31д від 05.04.2017 залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви ст.ст.160,161 КАС України, а також судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Роблячи висновок про пропущення строків звернення до суду, суд виходив з того, що оскільки допуск був наданий, а в подальшому скасований, як особі, що проходила публічну службу, то позов відноситься до категорії справ пов'язаних з проходженням публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою встановлюється в один місяць з дня, коли особі стало відомо про порушення своїх прав, тобто з 02.11.2017 (день ознайомлення позивача з матеріалами справи №812/1309/16). Таким чином строк звернення до суду сплинув 02.12.2017. Позивач здав на пошту позовну заяву 26.04.2018, в суді позов зареєстровано 02.05.2018. Відтак суд встановив позивачу строк для подачі серед іншого і заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин його пропуску з 02.12.2017 по 26.04.2018 (а.с.21,23-24).

Такої заяви позивач суду не подав, проте в заяві про усунення недоліків від 22.05.2018 зазначив про своєчасне звернення ним до суду з позовною заявою, оскільки на ці правовідносини не може бути застосований строк, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.

Між тим, з такими доводами позивача суд погодитись не може з наступних підстав.

Судом встановлено і це не оскаржується сторонами, що наказом ДФС України № 1634-о від 15 червня 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції (а.с.99).

Позивачем не заперечується той факт, що проходження служби в органах ДФС відноситься до публічної служби.

Відповідно до номенклатури посад працівників Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області перебування на яких, потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, затвердженої в.о. начальника Головного управління ДФС у Луганській області від 12.10.2015, погодженої начальником Управління СБ України Луганської області від 09.10.2015, посада перший заступник начальника Головного управління, яку займав позивач, є такою, що потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці (а.с.87-89).

Розпорядженням № 125д від 25.11.2015 Управлінням СБУ в Луганській області позивачу надано допуск до державної таємниці за формою 2.

Наказом Головного управління ДФС у Луганській області від 01.12.2015 №10-ос "Про надання доступу до державної таємниці" ОСОБА_1 надано з 01.12.2015 доступ до державної таємниці із ступенем секретності «Цілком таємно» та «Таємно» за формою 2.

Зазначені судом обставини підтверджуються постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі №812/1309/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Служби безпеки України в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення компенсації за час вимушеного прогулу (а.с.119-122).

Вказана постанова набрала законної сили 15.05.2018 (а.с.123-127), а тому має преюдиційне значення згідно ч.4 ст.78 КАС України щодо обставин, встановлених у цій постанові.

Наказом Державної фіскальної служби України від 05.09.2016 №3102-о полковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-031431), першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, звільнено з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за п.62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 та ст.26 Закону України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (а.с.100).

Позивач не погодився зі звільненням, оскаржив зазначений наказ до суду і вказаною постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 по справі №812/1309/16 був поновлений на посаді з 06.09.2016.

Станом на дату розгляду даної адміністративної справи, як зазначив сам позивач в підготовчому засіданні, він поновлений на вказаній посаді.

При цьому, розпорядженням УСБ України в Луганській області від 05.04.2017 №31д, яка є предметом оскарження по справі №812/1263/18, ОСОБА_1, колишньому першому заступнику начальника Головного управління ДФС у Луганській області на підставі п.3 ч.2 ст.23, ч. 2 ст.26,27 та ст.28 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 63,64 та 80 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, скасовано допуск до державної таємниці за формою 2 з 30.05.2016 (а.с.3-16, 63).

Згідно ст.1 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII (далі Закон №3855-XII) допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації.

Стаття 22 Закону №3855-XII регламентує допуск громадян до державної таємниці.

Так, залежно від ступеня секретності інформації встановлюються відповідні форми допуску до державної таємниці. Форма 2, яка була встановлена позивачу, надається для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності "цілком таємно" та "таємно" строком на 7 років (частина перша статті 22).

Допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 22).

Для розгляду питання про надання громадянам допуску до державної таємниці державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, де працюють, проходять службу або навчаються громадяни, оформляються документи, які надсилаються до органів Служби безпеки України. Перелік та форми таких документів, а також порядок їх надання визначаються Кабінетом Міністрів України (Частина четверта статті 22).

Як вже зазначалось раніше допуск позивачу скасовано на підставі п.3 ч.2 ст.23, ч. 2 ст.26, 27 та ст.28 Закону України «Про державну таємницю».

Скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв'язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій (частина друга ст.26 Закону №3855-XII).

Пункт 3 ч.2 ст.23 Закону №3855-XII передбачає, що у наданні допуску до державної таємниці може бути відмовлено у разі невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.

Системний аналіз вказаних норм права та фактичних обставин справи, дають підстави зробити висновок суду про те, що позивач отримав допуск до державної таємниці, як особа, що проходила публічну службу в органах ДФС України на посаді, перебування на якій, потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці. Подальше скасування допуску відбулось не у зв'язку зі звільненням позивача зі служби, а на підставі п.3 ч.2 ст.23 Закону №3855-XII.

Оскільки такий допуск ОСОБА_1 отримав саме з приводу проходження публічної служби, а подальше скасування цього допуску відбулось не у зв'язку зі звільненням позивача зі служби, то оскаржуване позивачем розпорядження безпосередньо пов'язане саме з проходження публічної служби.

Той факт, що на момент прийняття вказаного розпорядження від 05.04.2017 №31д позивач був звільнений з посади, жодним чином не нівелює той факт, що допуск до державної таємниці та його подальше скасування відноситься до проходження публічної служби, оскільки проходження публічної служби включає в себе широке коло питань, які стосуються сукупності юридичних фактів, пов'язаних з виникненням, зміною та припиненням державно-службових відносин.

Таким чином, суд приходить ще раз до висновку про те, що позов відноситься до категорії справ пов'язаних з проходженням публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою встановлюється в один місяць згідно ч.5 ст.122 КАС України.

По вище викладеним обставинам суд вважає безпідставними доводи позивача про необхідність застосування 6-ти місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст.122 КАС України.

Що стосується дати, з якої необхідно обліковувати початок перебігу строку звернення, судом встановлені наступні обставини.

Матеріалами оглянутої судом в підготовчому засіданні справи №812/1309/16, з яких судом зроблені копії та долучені до матеріалів даної справи, підтверджується, що 15.06.2017 до суду надійшли заперечення проти позову Головного управління ДФС у Луганській області, в яких серед іншого було зазначено, що розпорядженням УСБ України в Луганській області від 05.04.2017 №31д допуск до державної таємниці форми 2 ОСОБА_1 скасовано з 30.05.2016 у зв'язку з чим, він позбавлений можливості виконувати обов'язки за посадою першого заступника начальника Головного управління ДФС у Луганській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції (а.с.112-113).

21.06.2017 від представника позивача ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності від 15.03.2017, реєстр.№853, було подано клопотання про зупинення провадження по справі №812/1309/16, яке було обґрунтовано необхідністю ознайомлення з письмовими запереченнями відповідачів та підготовкою письмових пояснень щодо обставин викладених у запереченнях. Також було зазначено, що ним 21.06.2017 до початку судового засідання були отриманні письмові заперечення відповідачів з додатками (а.с.114).

Ухвалою суду від 21.06.2017 клопотання було задоволено, провадження по справі зупинено (а.с.46-47).

14.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів від Управління СБУ в Луганській області, а саме належним чином засвідчену копію розпорядження УСБУ в Луганській області від 05.04.2017 №31д та документів, на підставі яких воно було прийняте. В клопотанні зазначив, що ознайомившись із запереченнями відповідачів, він дізнався про наявність розпорядження УСБУ в Луганській області від 05.04.2017 №31д (а.с.115).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2017 по справі №812/1309/16 клопотання позивача було задоволено та зобов'язано Управління Служби безпеки України в Луганській області надати суду у строк до 10.10.2017 належним чином засвідчену копію розпорядження від 05.04.2017 №31д та документів, на підставі яких воно було прийняте (а.с.116).

05.10.2017 на виконання вказаної ухвали на адресу суду від Управління Служби безпеки України в Луганській області надані копії: розпорядження №31д від 05.04.2017; акту №63/26/13023 від 05.10.2016; висновку №26/7430 від 04.04.2016 (а.с.117).

02.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи з правом фотокопіювання матеріалів справи, на що отримав дозвіл суду і в той же день ознайомився зі справою (а.с.118).

Не дивлячись на те, що позивачу про існування вказаного розпорядження стало відомо ще з дати отримання та ознайомлення з запереченнями проти позову ГУ ДФС у Луганській області від 15.06.2017, суд вважає, що перебіг строку розпочинається саме з дати ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами справи №812/1309/16 - 02.11.2017, оскільки саме тоді позивачу стали відомі підстави, з яких Управління Служби безпеки України в Луганській області скасувало йому допуск до державної таємниці.

Без обізнаності щодо підстав скасування, неможливо зробити висновок, чи порушує розпорядження права, свободи та інтереси позивача. В запереченнях проти позову від 15.06.2017 зазначення підстав для скасування допуску до державної таємниці відсутнє.

Таким чином, саме з 02.11.2017 розпочинається перебіг місячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом. Сплинув строк 02.12.2017. Позовну заяву ОСОБА_1 здав на пошту лише 26.04.2018, тобто з пропуском строку.

Клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом позивач суду не надав, не заявив його і під час проведення підготовчого засідання.

Згідно частини третьої ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Право на постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання закріплені в пункті першому частини 2 ст.183 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявні підстави для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування розпорядження №31д від 05.04.2017 на стадії підготовчого провадження.

При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку (ч.4 ст.240 КАС України).

Роз'яснити також позивачу, що він має право в порядку п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої за подання адміністративного позову суми судового збору.

Керуючись ст.ст.122,123,181,240,255,294,295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях про визнання протиправним та скасування розпорядження №31д від 05.04.2017 - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, він має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку.

Роз'яснити позивачу, що він має право в порядку п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої за подання адміністративного позову суми судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст повного судового рішення складено 06 липня 2018 року.

СуддяН.М. Басова