Рішення № 75140209, 02.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1305/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Лященка А.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі- відповідач, УПСЗН Сєвєродонецької МР) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач разом із сім'єю через загрозу життю та здоров'ю, у зв'язку із проведенням бойових дій у 2014 році переїхала з м. Луганськ до м. Сєвєродонецьк. 18.08.2015 позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу з районів проведення антитерористичної операції та надано відповідну довідку № 919044659.

Позивач зазначає, що відповідно до заяви від 18.08.2015 УПСЗН Сєвєродонецької МР було призначено щомісячну адресну допомогу, як працездатній непрацюючій особі відповідно до вимог пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505), із скороченням терміну призначення та зменшенням суми виплати у наступному розмірі:

-з 18.08.2015 по 17.10.2015 (по 442 грн. щомісячно);

-з 18.10.2015 по 17.12.2015 (по 221 грн. щомісячно).

Позивач зазначає, що після спливу зазначеного терміну відповідачем було припинено проведення виплати позивачу щомісячної адресної допомоги.

19 лютого 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про подовження призначення та виплати їй щомісячної адресної допомоги. Позивач посилається на те, що УПСЗН Сєвєродонецької МР було відмовлено позивачу у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 не працевлаштувалась у період призначення адресної допомоги.

Позивач посилається на те, що зверталась до відповідача із відповідними заявами про призначення адресної допомоги, однак відповідачем було відмовлено у відновлені виплат.

Позивач зазначає, що з метою відновлення соціальних виплат 28.02.2018 знову звернулась до відповідача із заявою щодо призначення щомісячної адресної допомоги разом із довідкою про працевлаштування на роботу до Луганської дирекції ПАТ «Укрпошта» з 25.10.2017. Як вбачається із позовної заяви, відповідачем було відмовлено з посиланням на п. 3 Порядку № 505.

18 квітня 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок (призначення) щомісячної адресної допомоги у зв'язку з працевлаштуванням до Головного управління Національної поліції в Луганській області на вільнонайману посаду з 10.04.2018 року, де зі слів позивача працює до теперішнього часу.

Позивачу було відмовлено у перерахунку (призначенні) щомісячної адресної допомоги, про що була надана відповідь від 27.04.2018 за № 4402/04.

Позивач вважає, що відповідач порушив її законне право на отримання виплат, які гарантовані державою.

На підставі всього вищевикладеного, позивач просив суд:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі;

-зобов'язати відповідача поновити (здійснити) виплату щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.02.2016 по 27.08.2018 (станом на 27.04.2018) на суму 11492,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином (арк.спр. 88,92), просила розгляд справи проводити без її участі, про що до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду надала відповідне клопотання (арк.спр.86).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином (арк.спр.91). На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника відповідача. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, які викладені у відзиві на адміністративний позов (арк.спр.83).

Судом по справі вчинені такі процесуальні дії:

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр. 1-2).

-ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 було зобов'язано відповідача надати суду докази останньої виплати позивачу щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк.спр.87).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, станом на час розгляду справи перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується довідкою від 17.08.2016 № 919057993 (а.с. 13).

Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради 14.11.2015 призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 18.08.2015 із скороченням терміну призначення та зменшення суми наступним чином: з 18.08.2015 по 17.10.2015 у розмірі 1326,00 грн. щомісячно, з 18.10.2015 по 17.12.2015 у розмірі 1105,00 грн. щомісячно та з 18.12.2015 по 17.02.2016 у розмірі 884,00 грн. щомісячно (арк.спр.41). Тобто, позивачу призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, виплату якої припинено 17.12.2015.

19 лютого 2016 року позивач звернулась до УПСЗН Сєвєродонецької МР про продовження виплати грошової допомоги на наступний період, яка була зареєстрована 19.02.2016 за № 5/444 (арк.спр.42).

В подальшому позивач зверталась до відповідача із заявами від 25.08.2016, 23.02.2017, 28.08.2017, 28.02.2018 про продовження виплати грошової допомоги на наступний період (арк.спр. 51,58, 62,66).

18 квітня 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок виплати адресної допомоги у зв'язку із працевлаштуванням (арк.спр. 71).

18 квітня 2018 року позивач звернулась до УПСЗН Сєвєродонецької МР із заявою з проханням надати роз'яснення щодо причин відмови у виплаті адресної допомоги внутрішньо переміщеній особі (арк.спр.79).

На вказане звернення відповідачем прийнято розпорядження від 19.04.2018 о/р 662866 про те, що заява від 18.04.2018 розрахунку не підлягає згідно постанови КМУ № 505 (арк.спр. 78).

Із матеріалів справи вбачається, що УПСЗН Сєвєродонецької МР було розглянуто звернення позивача, що підтверджується відповідним листом від 27.04.2018 за № 4402/04. Відповідно до змісту вищезазначеного листа, позивачу було відмовлено у перерахунку допомоги як працездатній працюючій особі з підстав не працевлаштування (арк. спр. 80).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки від 26.02.2018 позивач працює у Луганській дирекції ПАТ «Укрпошта» інженером 1 категорії служби охорони праці з 25.10.2017 (арк.спр.68).

Відповідно до довідки від 16.04.2018 № 487/111/32-2018 судом встановлено, що позивач з 10.04.2018 працює в УОАЗОР ГУНП в Луганській області на посаді оператора комп'ютерного набору служби «102».

Відомості щодо працевлаштування та трудової діяльності позивача підтверджуються записами в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (арк.спр.74-77).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями статті 46 Конституції України, громадянам гарантовано право на соціальний захист.

При цьому, з огляду на положення пункту 2 частини 1 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України є одним з органів державної влади, який вживає заходів щодо забезпечення прав людини і громадянина.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає "Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 (надалі за текстом - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку №505 було передбачено, що грошова допомога надається громадянам України, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім'ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'явлення довідки всіх членів сім'ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначалась.

При цьому, аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить чітке і однозначне правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), що йде за тим, у якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505, тому вищезазначеним Порядком не заборонено звертатись позивачу з заявою саме про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, після того, як вона вже отримувала її та підстав для відмови у призначенні такої допомоги немає, оскільки чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

Як передбачено абзацом першим пункту 8 Порядку № 505, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

Таким чином, із аналізу правових норм, які викладені у Порядку № 505 вбачається, що звернення уповноваженого представника сім'ї має бути розглянуте уповноваженим органом у чітко встановлений строк та прийнято відповідне рішення, результати якого мають бути повідомлені уповноваженому представнику сім'ї.

Тобто, Порядком № 505 покладається обов'язок як на внутрішньо переміщену особу, так й на уповноважений орган щодо дотримання встановленої та визначеної процедури розгляду заяв про призначення грошової допомоги, в тому числі щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, на оплату житлово-комунальних послуг.

Натомість, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач після спливу терміну виплати грошової допомоги, яке визначено рішенням від 14.11.2015, у передбачений Порядком № 505 спосіб, неодноразово зверталась до відповідача із відповідними заявами про подовження виплати щомісячної адресної допомоги на наступний період та перерахунок виплати у зв'язку із працевлаштуванням.

Водночас, відповідачем в порушення абзацу першого пункту 8 Порядку № 505 не приймалось жодного рішення, як-то у призначенні або відмови у призначенні грошової допомоги та не було повідомлено ОСОБА_1 про результати розгляду її заяв, що у свою чергу є грубим порушенням механізму надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначеного та затверджено Порядком № 505.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем припинено виплату ОСОБА_1 адресної допомоги в грудні 2015 року, позивач звертався із заявами до відповідача про продовження виплат грошової допомоги: 25.08.2016, 23.02.2017, 28.08.2017, 28.02.2018, 18.04.2018, та працевлаштований з 25.10.2017.

Оскільки відповідачем припинено виплату ОСОБА_1 адресної допомоги в грудні 2015 року, працевлаштувалась позивач - 25.10.2017 та в черговий раз звернулась до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою від 28.02.2018 про призначення відповідної адресної допомоги, тобто після спливу шестимісячного строку, на який вперше призначено зазначену вище допомогу, тому заборона, встановлена пунктом 3 Порядку № 505, вичерпала свою дію та позивач має право на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, саме з 28.02.2018.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні адресної грошової допомоги, чим порушено права позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією України, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі, визнаються судом обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити (здійснити) виплату щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.02.2016 по 27.08.2018 (станом на 27.04.2018) на суму 11492,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні адресної грошової допомоги, чим порушено права позивача на соціальний захист, гарантований Конституцією України, у зв'язку з чим відновленням порушених прав позивача є зобов'язання відповідача поновити (здійснити) виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 28.02.2018.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача поновити (здійснити) виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.02.2016 по 27.08.2018 (станом на 27.04.2018) на суму 11492,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, суд зазначає, що з практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Оскільки Порядком №505, визначено механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, повноваження щодо призначення якої надані виключно уповноваженим органам, визначеним даним Порядком, у зв'язку з чим управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради має виключну компетенцію у питаннях поновлення (здійснення) виплат та визначення розміру щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради.

Крім того, ОСОБА_1 заявлена позовна вимога щодо поновлення (здійснення) виплат щомісячної адресної допомоги саме по 27.08.2018 (станом на 27.04.2018).

Суд вважає, що в даному випадку позовна вимога позивача спрямована на майбутній захист її прав, свобод та інтересів, які на час розгляду судом даної справи не були порушені, а тому, відповідно, така вимога є заявленою передчасно.

Оскільки судом встановлено, що позивач має право на призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, саме з 28.02.2018, тому у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача поновити (здійснити) виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.02.2016 по 27.08.2018 (станом на 27.04.2018) на суму 11492,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1032560970.2 від 11.05.2018.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, відповідно до ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 352 (трьохсот п'ятдесят двох) гривень 40 копійок.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 139, 241-246, 250,255,295 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: 93400, АДРЕСА_2) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 24179564, 93414, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15-Б) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 24179564, 93414, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15-Б) поновити (здійснити) виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги, як особі, що переміщена з окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 28.02.2018.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (93414, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 15-Б, код ЄДРПОУ 24179564) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: 93400, АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 352 (трьохсот п'ятдесяти двох) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 06 липня 2018 року.

Суддя Є.О. Кисельова