Рішення № 75140118, 26.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/499/18

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Водолія»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2018 року №№ 0005161409, 0005171409,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Водолія» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням позовної заяви від 22 лютого 2018 року № 39-к (арк. спр. 70-73), просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 06 лютого 2018 року № 0005161409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081500) у розмірі 17000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 06 лютого 2018 року № 0005171409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081500) у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 лютого 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі актів (довідок) фактичної перевірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Водолія» від 26 січня 2018 року № 0099/26/15/14/35136315 та від 26 січня 2018 року № 0103/26/15/14/35136315 винесені податкові повідомлення-рішення форми «С» за № 0005161409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081500) у розмірі 17000,00 грн та за № 0005171409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (код платежу 21081500) у розмірі 17000,00 грн.

Але, контролюючим органом не прийнято до уваги, що алкогольні напої у повному асортименті були виставлені у торгівельному залі на вітрині, до яких мають вільний доступ покупці, де вони і були виявлені представниками відповідача і могли бути там пошкоджені, а товар був придбаний у постачальника, який має ліцензію на оптову торгівлю, що підтверджується видатковими накладними, та який мав в наявності акцизні марки встановленого зразка, а залишки наявності акцизних марок на упаковці та наявність їх на інших упаковках алкогольних напоїв - вино «Портвейн 999» з цієї ж партії та цього ж виробника встановленого зразка, спростовують висновки контролюючого органу про зберігання з метою їх реалізації без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

З посиланням на норми пунктів 226.2, 226.3, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, позивач вважає, що висновок податкового органу про порушення позивачем статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є необґрунтованим, а тому податкові повідомлення-рішення від 06 лютого 2018 року №№ 0005161409, 0005171409 є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДФС у м. Києві позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 30 травня 2018 року за вхідним реєстраційним № 12609/2018 подало відзив на позовну заяву без дати і номера, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 103-105).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що в ході проведення фактичних перевірок позивача встановлений факт зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв - вина «Портвейн 999» «Перлина Бурнасу», вміст спирту 13 % об, об'єм 1 дм, за ціною реалізації 45,00 грн (виробник ТОВ «Одеський завод класичних вин») без наявності марки акцизного податку - однієї упаковки у магазині за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 15, та однієї упаковки у магазині за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 45. З посиланням на норми статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», підпунктів 14.1.4, 14.1.10 пункту 14.1 статті 14, пункту 226.2, 226.3, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, вважає, що для задоволенні позову відсутні підстави.

Ухвалою від 02 квітня 2018 року відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження, та призначено дату і час підготовчого засідання; зобов'язано Головне управління ДФС у м. Києві у строк до 17 квітня 2018 року надати для приєднання до справи в належним чином засвідчених копіях наказ про проведення фактичної перевірки, направлення на проведення такої перевірки, розписку платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) про пред'явлення направлення на проведення фактичної перевірки (акт про відмову від підпису у направленні на перевірку), акти (довідки) фактичної перевірки зі всіма доданими до них матеріалами, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення (арк. спр. 1-2).

У підготовче засідання 19 квітня 2018 року представник відповідача не прибув, про дату, час і місце підготовчого засідання відповідач повідомлений належним чином (арк. спр. 78). Витребувані ухвалою суду від 02 квітня 2018 року документи відповідач не надав, станом на 19 квітня 2018 року відзив на позовну заяву разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, до суду не надійшов, внаслідок чого підготовче засідання було відкладено до 24 травня 2018 року до 11 год. 00 хв. (арк. спр. 80).

З метою встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що мають значення для правильного вирішення справи, суд ухвалою від 19 квітня 2018 року повторно витребував від відповідача письмові докази, зобов'язавши Головне управління ДФС у м. Києві надати суду витребувані докази до 18 травня 2018 року (арк. спр. 81-82).

Ухвалою від 23 травня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять календарних днів (арк. спр. 89).

Витребувані документи у строк, встановлений судом в ухвалі від 19 квітня 2018 року, відповідачем суду не надані, внаслідок чого питання, зазначені у частині другій статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом не вирішені і підготовче засідання 24 травня 2018 року відкладено до 07 червня 2018 року (арк. спр. 91).

Ухвалою від 25 травня 2018 року письмові докази, що мають значення для правильного вирішення справи, від Головного управління ДФС у м. Києві витребувано втретє (арк. спр. 95-96).

Також ухвалою від 25 травня 2018 року за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та за неподання таких доказів без поважних причин стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві до Державного бюджету України штраф у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01 січня 2018 року становить 1762,00 грн (арк. спр. 97-98).

Ухвалою від 07 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 26 червня 2018 року о 13 год. 30 хв. (арк. спр. 122).

Ухвалою від 23 червня 2018 року у задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: вул. Петра Болбочана, буд. 8, корп. 1, м. Київ, 01601, відмовлено (арк. спр. 165).

У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином (арк. спр. 124, 154).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолія» (ідентифікаційний код 35136315) є суб'єктом господарювання, основним видом діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28 лютого 2018 року за № 1003688757 (арк. спр. 50-53).

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29 грудня 2017 року № 15285 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень від 25 січня 2018 року №№ 391/26-15-14-09, 389/26-15-14-09 на проведення фактичної перевірки головними державними ревізорами-інспекторами Покотилом Сергієм Олександровичем та Базильком Андрієм Мирославовичем проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Водолія» (ідентифікаційний код 35136315) за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, буд. 15, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 26 січня 2018 року за № 0099/26/15/14/35136315 (арк. спр. 11-16, 107-110, 110 зв., 111, 111 зв., 126, 129-133, 136, 137, 138).

Згідно з розпискою ОСОБА_3 (старшого продавця) остання з направленнями на проведення перевірки ознайомилась, копію наказу від 29 грудня 2017 року № 15285 отримала (арк. спр. 111, 111 зв., 136, 137).

Згідно з висновками акта від 26 січня 2018 року за № 0099/26/15/14/35136315 перевіркою встановлено факт зберігання з метою реалізації алкогольного напою - вина «Портвейн 999», 13 % об., за ціною реалізації 45,00 грн, виробництва товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод класичних вин», без наявності марки акцизного податку, що є порушенням статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

До акта доданий опис наявних у магазині на час фактичної перевірки алкогольних напоїв без марок акцизного податку (арк. спр. 15, 110, 135)

Акт від 26 січня 2018 року за № 0099/26/15/14/35136315, додаток № 1 до акта та опис наявних у магазині на час фактичної перевірки алкогольних напоїв без марок акцизного податку підписані старшим продавцем ОСОБА_3 без заперечень та зауважень.

На підставі акта від 26 січня 2018 року за № 0099/26/15/14/35136315 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2018 року № 0005161409, яким за порушення статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано фінансові санкції у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (арк. спр. 8-9, 106, 127).

На підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 29 грудня 2017 року № 15285 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень від 12 січня 2018 року №№ 234/26-15-14-09, 235/26-15-14-09 на проведення фактичної перевірки головними державними ревізорами-інспекторами Волинцем Миколою Володимировичем та Половком Олексієм Миколайовичем проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Водолія» (ідентифікаційний код 35136315) за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, буд. 45, за результатами якої складено акт (довідку) фактичної перевірки від 26 січня 2018 року за № 0103/26/15/14/35136315 (арк. спр. 22-25, 113-114, 116, 116 зв., 126, 141-144, 148, 149, 150).

Згідно з розпискою ОСОБА_6 (продавця-консультанта) остання з направленнями на проведення перевірки ознайомилась, копію наказу від 29 грудня 2017 року № 15285 отримала (арк. спр. 116, 116 зв., 148, 149).

Згідно з висновками акта від 26 січня 2018 року за № 0103/26/15/14/35136315 перевіркою встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації на полиці з алкогольною продукцією алкогольного напою - вина «Портвейн 999», 13 % об., за ціною реалізації 45,00 грн, виробництва товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський завод класичних вин», без наявності марки акцизного податку встановленого зразка (відсутня), що є порушенням статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

До акта доданий опис наявних у магазині на час фактичної перевірки алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (додаток № 1 до акта перевірки) та фотофіксація встановленого порушення - полиця з алкогольною продукцією (арк. спр. 115, 145, 146, 147).

Акт від 26 січня 2018 року за № 0103/26/15/14/35136315, додаток № 1 до акта перевірки - опис наявних у магазині на час фактичної перевірки алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, підписані продавцем-консультантом ОСОБА_6 без заперечень та зауважень.

На підставі акта від 26 січня 2018 року за № 0103/26/15/14/35136315 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2018 року № 0005171409, яким за порушення статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до позивача застосовано фінансові санкції у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (арк. спр. 19-20, 112, 139).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Контролюючі органи на підставі підпункту 20.1.4, 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, та здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Питання про відповідальність платника податків за правопорушення, пов'язане із обігом підакцизних товарів, як іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, врегульовані як нормами Податкового кодексу України, так і нормами спеціального закону, яким в даному випадку є Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Так, статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Маркування алкогольних напоїв здійснюється в порядку, визначеному частиною першою статті 11 Закону № 481/95-ВР, якою встановлено єдині вимоги до маркування алкогольної продукції та розливу її в тару. Так, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво.

Згідно з приписами статті 9 Закону № 481/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Таким чином, марка акцизного податку підтверджує факт сплати акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України алкогольних виробів, а також гарантує їх якість та відповідність вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Питання щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями статті 226 Податкового кодексу України.

Так, пунктами 226.5, 226.6 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 Податкового кодексу України).

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 (далі - Положення № 1251), передбачено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктами 21, 22 Положення № 1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу «Tetra Pak») марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється (абзац перший пункту 24 Положення № 1251).

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Пунктом 226.11 статті 226 Податкового кодексу України передбачено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісії з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Пунктом 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі - Правила № 854), також встановлено, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирецем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом п'ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкцій у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач зобов'язаний здійснювати як реалізацію, так і зберігання з метою подальшої реалізації лише тих алкогольних напоїв, які марковані марками акцизного податку з дотриманням вимог чинного законодавства.

Натомість, позивач, всупереч наведеним нормам, здійснював зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без додержання порядку маркування і, як продавець вказаної продукції, має нести відповідальність, встановлену абзацом п'ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, у вигляді штрафів.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, суд доходить висновку про доведеність факту зберігання з метою подальшої реалізації в двох магазинах позивача алкогольної продукції без марок акцизного податку та правомірність застування з цих підстав фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями, що, в свою чергу, свідчить про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що зазначена алкогольна продукція придбавалась з дотриманням вимог діючого законодавства у постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко», який має ліцензію на оптову торгівлю, та мала в наявності акцизні марки встановленого зразка, судом визнаються безпідставними, оскільки, як зазначено вище, позивач, який здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зобов'язаний був здійснювати як реалізацію, так і зберігання з метою подальшої реалізації лише тих алкогольних напоїв, які марковані марками акцизного податку з дотриманням вимог чинного законодавства.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржених рішень, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Водолія" (ідентифікаційний код 35136315, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 46) до Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код 39439980, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Шевченківський район, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2018 року №№ 0005161409, 0005171409 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 06 липня 2018 року.

Суддя Т.І. Чернявська