Рішення № 75139873, 05.07.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/667/18

2/212/1116/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого – судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, у порядку спрощеного провадження, цивільну справу № 212/667/18, 2/212/1116/18 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2, -

встановив:

Позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 (надалі -ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 117000,00 грн. за кредитним договором та витрат понесених на сплату судового збору в сумі 1762,00 грн. Свої вимоги обґрунтував тим, що 10.06.2010 року відповідач уклала з ОСОБА_4 договір № б/н від 10.06.2010 року, відповідно до умов якого, отримала кредит в розмірі 3900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку).

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі, шляхом надання відповідачу кредиту у розмірі, встановленому Договором. Відповідач, не повернув своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов’язанням, що призвело до заборгованості, яка станом на 30.09.2017 року становить 117000,00 грн, з яких 13935,68 грн. – заборгованість за кредитом, 103064,32 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Позовна заява надійшла до суду 31 січня 2018 року. На виконання вимог ст. 187 ч. 6 ЦПК України судом направлявся запит до відповідного органу реєстрації місця проживання фізичних осіб, для перевірки зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача ОСОБА_2

Відповідь на запит судом отримана 14 лютого 2018 року, справа підсудна Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тому ухвалою від 15 лютого 2018 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15 березня 2018 року розгляд справи було відкладено у зв’язку з неявкою відповідача.

22 березня 2018 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_5 в якій остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вона не згодна із сумою заборгованості. Вказала, що представники банку ввели її в оману під час підписання документів. Також зауважила, що вона має інвалідність та отримує мінімальну пенсію.

Ухвалою суду від 10 квітня 2018 року визнано явку представника позивача у справі обов’язковою для надання особистих пояснень та розгляд справи відкладено до 10 травня 2018 року.

Ухвалами суду від 10 травня 2018 року та 06 червня 2018 року розгляд справи відкладався через неявку представника позивача, та не виконання позивачем ухвали суду від 10 квітня 2018 року, якою визнано явку їх представника в судове засідання обов’язковою.

Представник позивача ОСОБА_3 до суду 05 липня 2018 року прибув, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позову, надала письмові заперечення.

Допитавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач у позовній заяві вказує на те, що вказана анкета-заява від 10.06.2010 підписана ОСОБА_2 свідчить про укладення кредитного договору на умовах визначених в ній, а також ОСОБА_6 та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», діючих на час приєднання відповідача.

Зазначене вказує на те, що між сторонами склалися договірні відносини щодо надання споживчого кредиту, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Так, стаття 12 ЦПК України визначає принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві, який передбачає, що: цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Даний спір виник між сторонами у зв’язку із зверненням ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» із анкетою-заявою про приєднання до ОСОБА_6 та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Так, звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на підтвердження своїх позовних вимог надало суду анкету-заяву ОСОБА_2 про приєднання до ОСОБА_6 та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 10.06.2010 року, в якій зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім'я по-батькові, серію та номер паспорта, сімейний стан, освіту, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв'язку, інформацію про працевлаштування, тощо.

Також в анкеті-заяві зазначено, що, ознайомившись з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку, позичальник просить надати перераховані нижче послуги: платіжна картка кредитка «Універсальна», зарплатна картка, картка «Gold», пенсійна картка, ощадкнижка (депозит), дебетова особиста книжка та ідентифікація з паспортом. Однак, вказана анкета-заява не містить відміток щодо обрання позичальником будь-якої із перелічених банківських послуг.

Крім того, у бланку анкети-заяви передбачено зазначення позичальником бажаного кредитного ліміту за платіжною карткою кредитка «Універсальна/Gold», однак відповідна графа не заповнена, що підтверджується доданою до позову анкетою-заявою ОСОБА_2 (а.с.9).

Водночас у доданій до позову довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки ОСОБА_2 за картковим рахунком №5457082994510597 вказано на наявність у відповідача картки «Універсальна 55днів» та встановлення кредитного ліміту в розмірі 3800,00 грн., однак доказів отримання ОСОБА_2 саме такої кредитної картки та відомостей про відкриття вищевказаного карткового рахунку позивачем не надано.

У позовних вимогах позивачем зазначено, що шляхом підписання анкети-заяви від 10.06.2010 ОСОБА_2 приєдналася до ОСОБА_6 та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно яких, відповідачу було надано кредит в розмірі 3900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України для кредитного договору обов’язкова письмова форма. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України лише правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст. 203 ЦК України).

Таким чином, відповідно до вказаних норм ЦК України договір кредиту є укладеним з моменту підписання сторонами умов договору, стосовно яких вони дійшли згоди.

Із доданої до позовної заяви анкети-заяви підписаної відповідачем не вбачається, що ОСОБА_2 отримала умови та правила, з якими вона погодилася, а за відсутності у неї цих стандартних умов та правил банку, які є невід'ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в анкеті-заяві не викладені, зокрема, процентна ставка, строк повернення кредиту, відповідальність за невиконання умов договору, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов, тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого частиною третьою статті 203 ЦК України.

Крім того, позивач, на підтвердження позову, додав до нього витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с.11-34). Однак всупереч положень ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону на час підписання анкети-заяви) про те, що договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві, що покладає на кредитора обов'язок доведення цього факту, однак банк не надав письмових доказів про те, що при укладенні договору шляхом подання анкети-заяви, відповідач отримала саме ці умови і правила надання банківських послуг, з якими вона ознайомилася при укладенні договору.

Також позивачем в позовній заяві зазначено про наявність заборгованості станом на 30.09.2017 року, яка становить 117000,00 грн, з яких 13935,68 грн. – заборгованість за кредитом, 103064,32 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції чинні на день підписання анкети-заяви) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, тобто в даному випадку діє презумпція вини цієї особи.

На підтвердження наявності заборгованості у відповідача ОСОБА_4 надано розрахунок заборгованості (а.с.6-7), який є аналітичним документом банку, складений в односторонньому порядку і не погоджений з відповідачем, тому не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та достовірності обрахування розміру боргу.

Окрім цього, позивачем в позовній заяві зазначено про встановлення кредитного ліміту ОСОБА_2 в сумі 3900,00 грн., водночас з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки зазначено про встановлення кредитного ліміту в розмірі 3800,00 грн., поряд з цим позивачем у позовних вимогах вказана сума заборгованості за кредитом в розмірі 13935,68 грн. Будь-яких доказів на підтвердження суми заборгованості за кредитом ОСОБА_2 суду не надано.

Статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (в редакції Закону чинній на час підписання анкети-заяви) визначено, що розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Позивачем не надано суду даних первинного бухгалтерського обліку кредитних операцій за рахунком відкритого на ім’я ОСОБА_2, відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які відображають рух коштів на рахунку клієнта, що позбавляє суд можливості перевірити проведений в односторонньому порядку розрахунок визначеної заборгованості відповідача.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином під час розгляду справи позивачем не надано суду підписаних відповідачем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надання банківських послуг, ОСОБА_6 надання банківських послуг та ОСОБА_7 користування платіжною карткою Кредитка «Універсальна, 55днів», будь-яких відомостей про номер карткового рахунку відкритого саме на ім’я ОСОБА_2, виписки з рахунку, у випадку, якщо він був відкритий на ім`я відповідачки на підтвердження отримання кредитних коштів та користування ними. Крім того, у наданій суду копії анкети – заяви відсутні дані про те, яка банківська картка була видана ОСОБА_2, строк її дії, не зазначено кредитний ліміт.

Встановивши вказані обставини та надавши належну оцінку доказам, наданим позивачем на підтвердження заявлених ним вимог у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог з наявності заборгованості ОСОБА_2 за кредитними правовідносинами станом на 30.09.2017 у загальному розмірі 117000,00 грн, з яких 13935,68 грн. – заборгованість за кредитом, 103064,32 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі ст. 203, 205, 207, 610, 614, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про банки та банківську діяльність» та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», 01001, вулиця Грушевського , будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_2, 50081, вулиця Берегова, будинок 45, місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області, паспорт серії АН 395714.

Суддя: О. Н. Борис

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2018 року