Ухвала суду № 75139828, 11.06.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2148/18

Провадження №2-а/242/138/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., розглянувши матеріали адміністративної справу за позовною заявою ОСОБА_1, яка представляє інтереси ОСОБА_2 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Одночасно з поданням позову представником позивача надано клопотання, в якому вона просить поновити строк для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, оскільки 16.04.2018 року отримавши по пошті постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивач вчасно не звернувся до суду з позовом про оскарження постанови. Вважає, що вини позивача щодо пропущення строку звернення до суду немає, оскільки він вчинив дії щодо звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2018 року, справу № 242/2148/18 передано на розгляд судді Селидівського міського суду Донецької області Владимирській І.М., згідно розпорядження № 10/18 від 31 травня 2018 року, у зв’язку з відпусткою по догляду за дитиною судді Переясловської Ю.А.

Відповідно до ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Дослідивши обґрунтування поданого клопотання та матеріали додані до позовної заяви, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Враховуючи, положення частини 2 статті 122 КАС України, яка передбачає, що шестимісячний строк, звернення до суду якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд вважає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративним процесуальним законодавством регламентовано десятиденний строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року по справі № 800/98/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Преамбула Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO№ 23452/94; CASE OF KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Аналогічний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 26.01.2018 року в справі № 331/1154/17.

Суд звертає увагу, що представник позивача в поданому клопотанні зазначає причиною пропуску строку звернення до суду отримання постанови від 06.03.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності саме 16.04.2018 року що і стало поважною причиною пропуску строку звернення до суду 24.04.2018 року (дата отримання позову судом), натомість не надає жодного належного доказу, що позивач отримала постанову про притягнення до адміністративної відповідальності 16.04.2018 року, а лише надає копію конверту отриманого від Донецької митниці ДФС, з якої чітко не вбачається дата отримання вказаного листа, а також надає лист відстеження отримання кореспонденції, який не містить відомостей ким отримано кореспонденцію та належним чином не завірено вказаний лист.

Частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вказані представником позивача причини пропуску звернення до суду є неповажними, у зв’язку з чим позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку позивачу та представнику позивача для надання суду інших підстав для поновлення строку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 122, 123, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Прийняти адміністративний позов ОСОБА_1, яка представляє інтереси ОСОБА_2 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, до свого провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1, яка представляє інтереси ОСОБА_2 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання неправомірною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – залишити без руху.

Надати позивачу строк, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для надання суду інших підстав для поновлення строку звернення до суду, роз’яснивши, що у разі не усунення недоліків заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Владимирська