Рішення № 75139792, 26.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2018 року Справа № 808/544/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вельможко К.С.,

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Вологжаніної О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач, МО України), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із настання інвалідності ІІ групи, внаслідок контузії та захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно статей 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, у сумі 320000 грн.

Ухвалою суду від 19.02.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.03.2018 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, в процесі підготовчого провадження у справі призначено підготовче судове засідання на 26.04.2018.

Ухвалою суду від 26.04.2018 підготовче судове засідання по справі відкладено до 17.05.2018.

17.05.2018 у підготовчому судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.05.2018.

Ухвалою суду від 22.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2018. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.06.2018.

Згідно наказу №46 від 15.06.2018 суддя Садовий І.В. перебував у відрядженні з 18.06.2018 по 19.06.2018.

Судове засідання перенесено на 26.06.2018.

У судовому засіданні 26.06.2018, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема зазначив, що відмову відповідача вважає такою, що не відповідає вимогам Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів в України від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), так як право на отримання одноразової грошової допомоги у розумінні Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та їх сімей", не пов'язується з часом та місцем звільнення з військової служби, а пов'язується із фактом та часом встановлення інвалідності військовослужбовцю, який звільнений з військової служби, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, отриманих під час виконання обов'язків військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Тому, саме 05 квітня 2017 року позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов. Зокрема зазначив, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Тому суттєве значення має дата первинного встановлення інвалідності, а не повторний огляд. Позивач був звільнений з військової служби в 1984 році, а інвалідність встановлена через 26 років після звільнення. У зв'язку з тим, що інвалідність позивачу встановлена більше ніж три місяці після звільнення зі служби, позивач не має права на виплату одноразової грошової допомоги. Окрім того, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Оскільки другу групу інвалідності позивачу було встановлено лише 05.04.2017 (через 7 років після первинного встановлення інвалідності), підстав для виплати одноразової грошової допомоги не вбачається. Таким чином підстав для прийняття комісією позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги немає, про що було обґрунтовано викладено в протоколі, відмова у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги в даному випадку є правомірною. З наведених підстав просив відмовити у позовних вимогах.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_3, є особою якій встановлено статус інваліда війни II групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.04.2017 (а.с.7).

19.07.2010 позивачу при первинному огляді встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням військових обов'язків в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 162387 (а.с.9).

05.04.2017 при повторному огляді позивачу встановлено II групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних із виконанням військових обов'язків в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ № 0825633 (а.с.10).

30 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Листом від 22.06.2017 за № 1154 позивачу було повідомлено, що надані ним документи повернуті без реалізації через відсутність законодавчих підстав для призначення одноразової грошової допомоги.

Не погодившись з такими діями Запорізького обласного військового комісаріату, позивач звернувся з позовом до суду.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017 по справі № 331/5193/17 (провадження № 2а/331/184/2017) адміністративний позов задоволено, а саме:

-визнано протиправними дії Запорізького обласного військового комісаріату щодо повернення документів ОСОБА_3;

-зобов'язано Запорізький обласний військовий комісаріат відповідно до пункту 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 подати до Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 (а.с.31-33).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 Постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2017 року по справі № 331/5193/17 (провадження № 2а/331/184/2017) залишена без змін (а.с.34-36).

29.01.2018 позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату з заявою про надання інформації щодо виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017 у справі № 331/1593/17 (а.с.12).

Листом від 05.02.2018 №150/с Запорізький обласний військовий комісаріат направив позивачу копію протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням, виплатою одноразової допомоги та компенсаційних сум від 15.12.2017 № 131 про відмову ОСОБА_3 в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги (а.с.13-14).

Відмова обґрунтована тим, що позивача звільнено з військової служби у 1984 році, а інвалідність первинно встановлено в 2010 році, тобто понад тримісячний термін після звільнення зі служби. Крім того, зміна групи інвалідності у ОСОБА_3 відбулася понад дворічний термін, що згідно з частиною четвертою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, не дає підстави для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.

Позивач, вважаючи, що йому було незаконно відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, чим було порушено його законні права та інтереси, гарантії соціального захисту, звернувся до суду із даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Виплату одноразової грошової допомоги було запроваджено з 01.01.2007 після внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ст.ст. 16, 16-1 - 16-4 вищезазначеного Закону).

Частиною 9 ст.16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, шо порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання припису ч. 9 ст. 16-1 вищезазначеного Закону постановою Кабінетом Міністрів України від 25.12.2013 №975 було затверджено "Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (до прийняття цієї постанови діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб").

При визначенні права особи на отримання одноразової грошової допомоги, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (ч. 9 ст.16-3) делеговано Кабінету Міністрів України визначати не тільки порядок проведення компенсаційних виплат, а й умови, за яких вони здійснюються.

Пунктом 1 цього Порядку (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975) визначено механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 передбачає: допомога, що не призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

В п. 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 зазначено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Тому суттєве значення має дата первинного встановлення інвалідності, а не повторний огляд.

Оскільки позивачу інвалідність первинно було встановлено при огляді 19.07.2010 з 02.07.2010 (виписка з акту огляду МСЕК серії 10ААА №162387), то питання про призначення йому одноразової грошової допомоги повинно розглядатись відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військ звої служби (зборів) осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499.

Про це також зазначено в Постанові Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.09.2017 по справі № 331/5193/17 (провадження № 2а/331/184/2017).

А саме відповідно до п.п.4 п.2 Порядку, оскільки позивач проходив строкову військову службу: "одноразова грошова допомога повинна виплачується військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення."

Аналогічна норма міститься і в частині 9 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно з якою, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Позивач був звільнений з військової служби в 1984 році, а інвалідність встановлена через 26 років після звільнення.

Також, відповідно до п.4 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Тобто, дата повторного огляду має суттєве значення лише в тому випадку, якщо в результаті огляду буде встановлено вищу групу інвалідності пізніше ніж в дворічний термін.

На час звернення позивача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги вказані норми діяли.

Оскільки другу групу інвалідності позивачу було встановлено лише 05.04.2017 (через 7 років після первинного встановлення інвалідності), підстав для виплати одноразової грошової допомоги не вбачається.

А, відтак, у комісії були відсутні підстави для прийняття позитивного рішення щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр. Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 06.07.2018.

Суддя І.В. Садовий