Рішення № 75139773, 10.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 травня 2018 року Справа № 808/1294/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69013)

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А, м. Запоріжжя, 69014)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1.) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач або Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням положень ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 26%, починаючи з 02.02.2017, з дати призначення пенсії за віком;

- стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 704,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 850,00 грн.

Ухвалою суду від 11 квітня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/1294/18.

В обґрунтуванні позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 02.02.2017 отримує пенсію за віком, відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує на те, що оскільки він народився 25.09.1952, то для нього передбачений загальний пенсійний вік 60 років, які позивачу виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте, з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся лише в лютому 2017 року, у зв'язку з чим вважає, що оскільки ним виявлено бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, то розмір пенсії підлягає підвищенню на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку. Зазначає, що 12.03.2018 звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, проте, відповідачем протиправно та необґрунтовано відмовлено у проведенні перерахунку. За таких обставин, просить задовольнити позов.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (вх. від 07.05.2018 №14245) проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень послався на те, що однією із обов'язкових умов для підвищення розміру пенсії за віком, відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є не одержання пенсіонером жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 зазначеного Закону. Разом з тим, ОСОБА_1 з 24.10.1992 отримував пенсію за вислугу років. Також відповідач вказує, що заява від 12.03.2018 подана позивачем за невстановленою формою, у зв'язку з чим розглянута в порядку звернення громадян. Крім того, зазначає про пропущення позивачем строку звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З 24.10.1992 позивач перебував на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Після призначення пенсії ОСОБА_1 продовжував працювати.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу виповнилося 60 років.

З 02.02.2017 ОСОБА_1, на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2017 по справі №336/1137/17, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2017, призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії (2014-2016 роки).

12.03.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням підвищення, передбаченого ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме застосування підвищення розміру пенсії на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців.

Листом Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 15.03.2018 № 155/Р-1 ОСОБА_1 повідомлено, що він не має права на підвищення пенсії, яке передбачене ст. 29 Закону, оскільки до призначення пенсії за віком йому виплачувалася пенсія за вислугою років.

Не погоджуючись з такими діями Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон №1058).

Відповідно до приписів статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно статті 5 Закону №1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначено з 02.02.2017, тобто у віці старше 60 років.

При цьому, сторонами не заперечується та обставина, що право на отримання пенсії за віком, відповідно до умов Закону №1058, ОСОБА_1 набув з 26.09.2012.

Судом встановлено, що після призначення пенсії за вислугу років з 24.10.1992 до часу призначення пенсії за віком з 02.02.2017 позивач продовжував працювати та сплачувати страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №1058 особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

на 0,5% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75% - за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки позивач набув права на вихід на пенсію за віком з 26.09.2012, а фактично скористався таким правом лише з 02.02.2017, при цьому продовжував працювати та сплачувати страхові внески, то відповідно має право на отримання пенсії з підвищенням розміру на 0,5% за кожний повний місяць страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Так, суд зазначає, що пенсію за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначено з 02.02.2017, а з 24.10.1992 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Отже, доводи відповідача про те, що оскільки ОСОБА_1 у 1992 році скористався правом виходу на пенсію за вислугу років та на час призначення пенсії за віком мав статус пенсіонера, підвищення розміру пенсії не застосовується, є необґрунтованими.

Щодо тверджень Шевченківського ОУПФУ м. Запоріжжя про те, що заява про перерахунок подана позивачем не за формою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, суд зазначає наступне.

В прохальній частині заяви від 12.03.2018 позивач просив Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя здійснити перерахунок пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого статтею 29 Закону №1058 за більш пізній вихід на пенсію в розмірі 26%, починаючи з 02.02.2017.

Листом від 15.03.2018 № 155/Р-1 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення відповідного перерахунку, у зв'язку з тим, що позивач на момент призначення пенсії за віком вже перебував на обліку в органі Пенсійного фонду та отримував пенсію за вислугу років.

При цьому, жодних посилань на те, що заява позивача про здійснення перерахунку пенсії на відповідає встановленій формі, відповідь Шевченківського ОУПФУ м. Запоріжжя не містить, у зв'язку з чим суд вважає, що зазначена обставина не є підставою для відмови у проведенні перерахунку пенсії.

Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання представника відповідача про те, що заява ОСОБА_1 не відповідала вимогам, встановленим чинним законодавством України.

Твердження відповідача про пропуск строку звернення до суду не знайшли свого підтвердження у зв'язку з наступним.

Відповідно до приписів ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду 06.04.2018, що підтверджується вхідним штемпелем на адміністративному позові.

В свою чергу представник відповідача у відзиві самостійно зазначає, що ОСОБА_1 стало відомо про порушення його прав 15.03.2018, з чим погоджується суд.

За таких обставин, позовна заява подана до суду у встановлений законодавством термін, а доводи відповідача про пропущення строків спростовуються матеріалами справи.

Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд виходить з того, що відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058 перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Позивач звернувся до Шевченківського ОУПФУ м. Запоріжжя з відповідною заявою 12.03.2018, а отже перерахунок призначеної йому пенсії за віком необхідно здійснити з 01.03.2018.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача включити до розрахунку пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 26%, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону №1058 при цьому підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

Згідно ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, визначення відсотка, на який має бути підвищено пенсію позивачеві, законом віднесено до компетенції органу Пенсійного фонду після перевірки відповідних даних, тобто до його дискреційних повноважень.

За таких обстави, враховуючи те, що відповідачем відповідний розрахунок не проводився, доказів протилежного суду не надано, суд приходить до висновку про передчасність заявлених позовних вимог в частині підвищення пенсії саме на 26 відсотків та відсутність підстав для їх задоволення у вказаній частині.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 1 850,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

В матеріалах справи містяться документи про понесенні позивачем витрати на правову допомогу у вищевказаному розмірі.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 12.03.2018 №321/ш; розрахунок витрат на правову допомогу (консультація - 250,00 грн.; складання заяви до ПФУ - 200,00 грн.; складання адміністративного позову - 1400,00 грн.), акт про прийняття грошових коштів від 12.03.2018, квитанції до прибуткового касового ордеру.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, а не в повному обсязі; дана справа, за правилами ст. 263 КАС України, відноситься до категорії справ незначної складності; представником відповідача витрачено часу у кількості 2 год. 50 хв.; розрахунок витрат проводився на підставі Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який втратив чинність 15.12.2017 на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, тобто на момент складання позову вже не діяв, співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України, не підтверджена.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (69013, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959) щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (69013, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням положень ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (69013, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 01.03.2018.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок присудити на користь ОСОБА_1 (69013, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 10.05.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко