Ухвала суду № 75139532, 06.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 липня 2018 рокум. Ужгород№ 807/577/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Калинич Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Алекс-Хуст», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, начальника Секерні Валерія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство «Кредобанк», про визнання дій протиправними та скасування результатів оцінки майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного підприємства «Алекс-Хуст», Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, начальника Секерні Валерія Миколайовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство «Кредобанк», в якій просить визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна, яким є житлова двоповерхова будівля з надвірними спорудами: сарай (літ. Б), сарай (літ. В), огорожа №1-2, за адресою: АДРЕСА_1 (висновок про вартість майна станом на 28 травня 2018 року), складений суб'єктом оціночної діяльності ПП «Алекс-Хуст» та визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області Секерні В.М. щодо подачі 12 червня 2018 року заявки на реалізацію на електронних торгах арештованого майна - житлової будівлі, розташованої в АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1

05 липня 2018 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони (зупинення) реалізації нерухомого майна - житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, в тому числі, шляхом заборони (зупинення) реалізації арештованого майна - номер лоту 285760; найменування лоту: «двоповерховий житловий будинок, загальною площею 288,4 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1», дата проведення торгів: 12 липня 2018 року, стартова ціна: 1784042,00 грн., організатор торгів: «державне підприємство «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; код ЄДРПОУ 30058500)», - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява мотивовано тим, що якщо поданий адміністративний позов не буде забезпечено судом, переможець торгів, які повинні відбутись 12 липня 2018 року або в інший день до остаточного вирішення спору, стане власником будинку ОСОБА_1, а остання, у випадку задоволення позову, в подальшому не зможе витребувати будинок від нового власника, адже електронні торги відбуваються в порядку виконання судових рішень.

Згідно ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 п.10 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання у суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та або виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи достатність наявних у матеріалах провадження доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову без участі сторін.

У зв'язку із наведеним, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подану заяву, суд вважає, що така належить до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд, оцінюючи доводи позивача щодо очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, а також ускладнення захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, враховує таке.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

У ч.ч.3, 5, 6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Приписами ч.ч.1 - 3 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 вказаного Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.1, 4 розділу ІІ «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Так, з офіційного сайту системи електронних торгів арештованим майном (http://setam.gov.ua) вбачається, що 12 червня 2018 року було опубліковано повідомлення про проведення 12 липня 2018 року аукціону (торгів) з продажу житлового будинку ОСОБА_1 зі стартовою ціною 1784042,00 грн., реєстраційний номер лота 285760.

Суд бере до уваги, що з моменту проведення оцінки належного позивачеві спірного житлового будинку, незважаючи на будь-які порушення та/або недоліки, притаманні такій оцінці, відсутні будь-які перешкоди для безпосередньої реалізації арештованого майна.

Відповідно до п.п. 8, 9 розділу Х «Порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.

У ч.2 ст.388 ЦК України передбачено, що майно не може витребовуватись від добросовісного набувача, якщо воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

У постанові від 23.09.2014 у справі 3-112гс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця, учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином. Отже, оскільки відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.1 3, 6 ст.203 ЦК України (ч.1 ст.215 ЦК України). Стосовно порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому зазначеним Законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Вказану правову позицію суд оцінює з врахуванням приписів ч.5 ст.242 КАС України, яка встановлює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді заяви також суд також враховує положення ст.1 Протоколу від 20.03.1952 №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів у їх системному зв'язку з приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», а також правові позиції, викладені в остаточних рішеннях Європейського Суду з прав людини від 10.02.2010 (заява № 4909/04) «Справа Серявін та інші проти України», від 20.10.2011 (Заява № 29979/04) «Справа Рисовський проти України», від 16.05.2013 (заява № 49317/07) «Справа Максименко та Герасименко проти України», від 23.01.2014 (заява № 19336/04) «Справа «East/West Alliance Limited» проти України».

Додатково суд бере до уваги положення ст.1174 Цивільного кодексу України, яка вказує, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Як наслідок, продовження процедури реалізації майна позивача у спосіб, встановлений Порядком, на думку суду, створює очевидну небезпеку заподіяння значної шкоди правам, свободам та інтересам, а також унеможливлює захист таких прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 без вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на висновки Верховного Суду України, а також норми ст.388 Цивільного кодексу України в їх системному зв'язку з ч.3, 5, 6 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Положеннями п.2 розділу ХІ «Визнання електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2016 №2831/5, передбачено, що підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.

В разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача та стягувачу за виконавчим провадженням через реалізацію нерухомого майна за визначеною ринковою вартістю майна державним виконавцем, з якою Позивач не погоджується та вважає такою, що проведена всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а звіт про оцінку таким, що підлягає скасуванню.

Вчинення дій на реалізацію арештованого майна, зокрема проведення торгів, призначених на 12.07.2018 року та як результат відчуження нерухомого майна фактично унеможливлять виконання рішення суду за результатами розгляду позовної заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність повноважень суду зупинити реалізацію арештованого майна. При цьому, суд погоджується з позицією позивача в тій частині, що зупинення реалізації арештованого майна фактично означає заборону вчиняти відповідні дії, а отже вжиття такого роду заходу забезпечення позову в повному обсязі узгоджується як з ч.1 ст.151 КАС України, так і з п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».

Керуючись статтями 150-154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 - задовольнити.

2.Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони (зупинення) реалізації нерухомого майна - житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1, в тому числі, шляхом заборони (зупинення) реалізації арештованого майна - номер лоту 285760; найменування лоту: «двоповерховий житловий будинок, загальною площею 288,4 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_1», дата проведення торгів: 12 липня 2018 року, стартова ціна: 1784042,00 грн., організатор торгів: «державне підприємство «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6; код ЄДРПОУ 30058500)», - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

3.Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4.Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

5.Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно ч.8 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Я.М. Калинич